Класична застуда щодня змушує йти на лікарняний 200—300 харків’ян. За даними санепідеміологів області, сезонний ріст захворюваності на гострі респіраторно–вірусні інфекції триватиме і далі. Але поки що це не грип. Появу найлютішої зимової болячки в Україні фахівці прогнозують на середину січня. Цього року буде актуальним штам вірусу «Соломонові острови», який науковці нещодавно виявили в південній частині планети.

Щороку до страшного онкологічного кола потрапляють понад 16 тисяч українок, у яких діагностується рак молочної залози. При цьому, як говорить лікар–онколог, голова правління МБФ «Здоров’я жінки і планування сім’ї» Галина Майструк, наших жінок чекає не найкраща доля. У країнах Євросоюзу п’ятирічне виживання пацієнток після операції й курсу хіміотерапії складає 80 відсотків, у Бельгії — 92 відсотки, в Україні ж — не більше 58 відсотків. Проблема, як стверджують фахівці, полягає не лише у пізній діагностиці раку й дороговизні більшості препаратів для боротьби з цією недугою, а й у відсутності державної системи реабілітації таких пацієнток. «УМ» вирішила з’ясувати, які питання найбільше турбують жінок після мастектомії (операції з видалення молочної залози), як українки долають медичні та психологічні проблеми і звідки отримують необхідну допомогу.

Завтра відзначається Всесвітній день діабету. Напередодні цієї дати варто згадати, що в нашій країні живе понад мільйон людей з цукровим діабетом (два відсотки мешканців). Упродовж останніх п’яти років рівень захворюваності на цю недугу в Україні зріс у півтора раза. Долучившись до спільноти діабетиків у дорослому віці, людина може доволі швидко навчитися не допускати різкого погіршення свого стану, контролюючи раціон, емоції та фізичне навантаження. А от дітям набагато важче дотримуватися спеціального режиму, особливо коли всі у класі ласують цукерками або ж на цілий день вирушають на екскурсію. Змінити ситуацію на краще можуть школи діабету, які почали з’являтися в Україні останніми роками. На сьогодні їх налічується близько двохсот.

Англійські дослідники з Інституту дитячого здоров’я у Лондоні виявили, що висококалорійне харчування в перші дні життя дитини підвищує ризик розвитку багатьох захворювань, і в першу чергу — цукрового діабету. Про це повідомляють «Медновини». Практика свідчить: багато молодих матерів, які мешкають у Туманному Альбіоні, вважають, що грудного молока недостатньо для нормального розвитку дитини.

«УМ» вирішила з’ясувати, мешканцям яких міст (або районів) пощастило заселити екологічно найчистішу та найсприятливішу для оздоровлення територію нашої країни. Озброївшись спеціальними картами, екологічними паспортами регіонів та висновками експертів, журналісти знайшли тільки вісім по–справжньому «екологічних» клаптиків землі. Натомість у категоріях «забруднена», «дуже забруднена» і «надзвичайно забруднена» відзначилася майже половина України.

У теорії, українці можуть «напроситися» на тонометрію (вимірювання артеріального тиску) у будь–якому медичному закладі нашої держави. У першу чергу — у звичайній міській поліклініці. Для цього слід завітати до спеціального кабінету, розташованого, як правило, на першому поверсі будівлі. Причому рутинна процедура, як запевняє офіційний МОЗ, мусить бути абсолютно безкоштовною. Людина, яка раптово відчула себе погано на вулиці, може попросити про допомогу працівника найближчої аптеки. Фармацевт візьме спеціально відкладений для таких випадків тонометр і зніме показники. Зауважте, що, відповідно до наказу Головного управління охорони здоров’я та медзабезпечення Києва, у будь–якій міській аптеці вимірювання тиску також має проводитися безкоштовно. «УМ» вирішила з’ясувати, чи відповідає дійсності заявлена «шара» для народу, і вирушила в похід столичними медзакладами.

Програму утилізації люмінесцентних ламп, шкідливих для здоров’я дітей, підготували екологи Черкас. Фахівці кажуть, що чимало таких ламп, кожна з яких містить 0,2 грама рідкої ртуті, накопичилося в підвалах шкіл та дитячих садочків міста. Такі прилади треба утилізувати в першу чергу.

Напередодні сторіччя свого науково закладу співробітники інституту імені Сітенка освоїли кілька новітніх методів лікування складних патологій хребта і суглобів. Дослідники вміють вирощувати хрящову тканину в інкубаторі, виготовляти довговічні штучні суглоби з напівдорогоцінного каменю та конструювати «випрямлячі» для хребта, які ростуть разом із людиною. Ноу–хау харківських yчених уже пройшли всі клінічні дослідження, були випробувані на практиці і невдовзі поставлять на ноги, у прямому значенні цього слова, багатьох пацієнтів.

Найскладніші випадки серцевої патології сьогодні лікують у Науково–практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії, розташованому в Києві. На другому поверсі центру «прописалися» хворі діти та їхні мами — по кілька пацієнтів у кожній палаті. У палатах — віковий «різнобій»: немовлята поруч з дво–трирічними дівчатками й хлопчиками. Когось із малюків лише готують до операції, хтось відходить після реанімаційного відділення, а когось уже вдягають, щоб забрати додому. Про те, які патології лікують спеціалісти центру і які технології для цього застосовують, «УМ» дізнавалася у лікарів та матусь.

В Україні досі залишається багато сіл, де відсутні лікувальні установи і навіть медпункти. У більшості районних лікарень гостра нестача медичних препаратів, застаріла апаратура. А пройти діагностику на висококласному обладнанні для більшості селян — задача майже нереальна. Тож коли армійські медики оголосили про безплатну діагностику й лікування цивільного населення під час стратегічного командно–штабного навчання Збройних сил України з оперативного забезпечення і логістики «Артерія–2007», у військових шпиталях, розгорнутих на полігонах, почався справжній ажіотаж.