Школа без цукру

Школа без цукру

Завтра відзначається Всесвітній день діабету. Напередодні цієї дати варто згадати, що в нашій країні живе понад мільйон людей з цукровим діабетом (два відсотки мешканців). Упродовж останніх п’яти років рівень захворюваності на цю недугу в Україні зріс у півтора раза. Долучившись до спільноти діабетиків у дорослому віці, людина може доволі швидко навчитися не допускати різкого погіршення свого стану, контролюючи раціон, емоції та фізичне навантаження. А от дітям набагато важче дотримуватися спеціального режиму, особливо коли всі у класі ласують цукерками або ж на цілий день вирушають на екскурсію. Змінити ситуацію на краще можуть школи діабету, які почали з’являтися в Україні останніми роками. На сьогодні їх налічується близько двохсот.

Без хліба і води

Англійські дослідники з Інституту дитячого здоров’я у Лондоні виявили, що висококалорійне харчування в перші дні життя дитини підвищує ризик розвитку багатьох захворювань, і в першу чергу — цукрового діабету. Про це повідомляють «Медновини». Практика свідчить: багато молодих матерів, які мешкають у Туманному Альбіоні, вважають, що грудного молока недостатньо для нормального розвитку дитини.

Втеча з «крематорію»

«УМ» вирішила з’ясувати, мешканцям яких міст (або районів) пощастило заселити екологічно найчистішу та найсприятливішу для оздоровлення територію нашої країни. Озброївшись спеціальними картами, екологічними паспортами регіонів та висновками експертів, журналісти знайшли тільки вісім по–справжньому «екологічних» клаптиків землі. Натомість у категоріях «забруднена», «дуже забруднена» і «надзвичайно забруднена» відзначилася майже половина України.

Кров’яний пшик

Кров’яний пшик

У теорії, українці можуть «напроситися» на тонометрію (вимірювання артеріального тиску) у будь–якому медичному закладі нашої держави. У першу чергу — у звичайній міській поліклініці. Для цього слід завітати до спеціального кабінету, розташованого, як правило, на першому поверсі будівлі. Причому рутинна процедура, як запевняє офіційний МОЗ, мусить бути абсолютно безкоштовною. Людина, яка раптово відчула себе погано на вулиці, може попросити про допомогу працівника найближчої аптеки. Фармацевт візьме спеціально відкладений для таких випадків тонометр і зніме показники. Зауважте, що, відповідно до наказу Головного управління охорони здоров’я та медзабезпечення Києва, у будь–якій міській аптеці вимірювання тиску також має проводитися безкоштовно. «УМ» вирішила з’ясувати, чи відповідає дійсності заявлена «шара» для народу, і вирушила в похід столичними медзакладами.

Ртутне світло — в утиль

Програму утилізації люмінесцентних ламп, шкідливих для здоров’я дітей, підготували екологи Черкас. Фахівці кажуть, що чимало таких ламп, кожна з яких містить 0,2 грама рідкої ртуті, накопичилося в підвалах шкіл та дитячих садочків міста. Такі прилади треба утилізувати в першу чергу.

«Стовп життя» на ремонті

«Стовп життя» на ремонті

Напередодні сторіччя свого науково закладу співробітники інституту імені Сітенка освоїли кілька новітніх методів лікування складних патологій хребта і суглобів. Дослідники вміють вирощувати хрящову тканину в інкубаторі, виготовляти довговічні штучні суглоби з напівдорогоцінного каменю та конструювати «випрямлячі» для хребта, які ростуть разом із людиною. Ноу–хау харківських yчених уже пройшли всі клінічні дослідження, були випробувані на практиці і невдовзі поставлять на ноги, у прямому значенні цього слова, багатьох пацієнтів.

Я не здамся без крові!

Я не здамся без крові!

Найскладніші випадки серцевої патології сьогодні лікують у Науково–практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії, розташованому в Києві. На другому поверсі центру «прописалися» хворі діти та їхні мами — по кілька пацієнтів у кожній палаті. У палатах — віковий «різнобій»: немовлята поруч з дво–трирічними дівчатками й хлопчиками. Когось із малюків лише готують до операції, хтось відходить після реанімаційного відділення, а когось уже вдягають, щоб забрати додому. Про те, які патології лікують спеціалісти центру і які технології для цього застосовують, «УМ» дізнавалася у лікарів та матусь.

«Ескулапи» в камуфляжі

«Ескулапи» в камуфляжі

В Україні досі залишається багато сіл, де відсутні лікувальні установи і навіть медпункти. У більшості районних лікарень гостра нестача медичних препаратів, застаріла апаратура. А пройти діагностику на висококласному обладнанні для більшості селян — задача майже нереальна. Тож коли армійські медики оголосили про безплатну діагностику й лікування цивільного населення під час стратегічного командно–штабного навчання Збройних сил України з оперативного забезпечення і логістики «Артерія–2007», у військових шпиталях, розгорнутих на полігонах, почався справжній ажіотаж.

На виклик — скутером

На тлі невтішної статистики фінансування медичних закладів сільської глибинки на Запоріжжі своєрідною оазою виглядає Оріхівський район. А все тому, що обласна і місцева влада розчищає додаткові джерела отого самого фінансування — єдиний вихід в умовах соціального популізму уряду Віктора Януковича. «Якби не реальна допомога району й області, то наші сільчани лишилися б наодинці зі своїми болячками», — констатує головний лікар дільничної лікарні в Малій Токмачці Олександр Попов.

Ти у мене в печінках сидиш!

Ти у мене в печінках сидиш!

Печінка виконує в організмі роль потужного центру з переробки та утилізації найрізноманітніших токсинів, які потрапляють у кров через шкіру, слизові оболонки, органи дихання й травлення. Тому захворювання цього органу завжди позначається на загальному стані всього організму. Щороку від гепатитів різного походження в Україні гинуть тисячі людей. Сьогодні ми говоритимемо про вірусний гепатит — хворобу, яка набуває актуальності в усьому світі. Чим небезпечні для людини вірусні гепатити? Де можна «підчепити» цю заразу? Наскільки точні результати дає діагностика, яку сьогодні здійснюють українські фахівці? Відповіді на ці та багато інших запитань «УМ» отримала від президента науково–виробничого онкологічного і кардіологічного центру «Max–Well», відомого вченого–мікробіолога, спеціаліста в галузі інфекційних захворювань та імунології, доктора біологічних наук, професора Кеннета Алібека.