Фестиваль «Кришталеві джерела» 13—18 серпня відбуватиметься вже вп'ятнадцяте. У 1991 році він почався за Радянського Союзу, а завершився в уже незалежній Україні. Можливо, таке стресове народження спричинило той факт, що всеукраїнський відкритий фестиваль практично щороку переживає організаційні, в першу чергу, фінансові проблеми. Ніби закладають його в бюджети, ніби підтримують і схвалюють, а от труднощі все ж треба долати.

Масове «працевлаштування» у шахтарських містах Сніжному та Торезі у останні роки майже копія рядків із «Кобзаря» — «Жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки». Із тією, звісно, різницею, що дорослі і навіть діти подалися копати вугілля у нелегальних «норах», прихопивши не рогачі, а інший підходящий інструмент. І повністю віднадити їх від цього промислу, що після закриття тутешніх шахт дає можливість заробити «живу копійку», досі нікому не вдавалося. На «копанки» влаштовували облави, загортали їх бульдозерами, проте самодіяльні гірники згодом відновлювали роботу і продовжували свій ризикований промисел, ніби й нічого не сталося. А про причину ось такої «живучості», якій може позаздрити сам Кощій Безсмертний, відомо навіть тутешньому дошкільняті — кожна «копанка» повинна мати не тільки міцну крівлю, а й не менш надійний «дах».

Цей знак було встановлено на фасаді першого корпусу Державного технічного університету (так нині називається ВНЗ) у 1983 році, невдовзі після смерті Генерального секретаря Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу.

Три з половиною місяці тому в Миколаївському зоопарку пума Ірма народила двох «кошенят». Проте, як і в попередні рази, вона виявилася зовсім непутящою матір'ю. Ірма відмовилася годувати своїх новонароджених малюків.

В індустріальному Запоріжжі — черговий «наступ на довкілля»: упродовж трьох діб люди засипали скаргами мобільний екопост міської СЕС. Як повідомив завідувач відділу гігієни навколишнього середовища Євген Тулушев, смог є «дарунком» десяти підприємств промислового майданчика.

Серед степів центральної України є місце, де ніби переносишся в інші географічні виміри. З суворої півночі на лагідний південь можна потрапити в ландшафтному парку, пам'ятці паркового мистецтва XIX століття «Веселі Боковеньки», що в Долинському районі Кіровоградської області. Унікальний, але на якийсь час забутий Богом і людьми куточок нещодавно отримав шанс на відродження і популярність.

Скульптор Сейфаддин Гурбанов позавчора показав «свою» Людмилу Гурченко журналістам. Як «УМ» уже повiдомляла, пам'ятник відомій екс-харків'янці планують встановити біля Оперного театру в Харкові.

Дотепер історики не зійшлися на єдиній думці щодо року народження рогатинської попівни, відомої з легенд і літературних творів як Настя Лісовська, а з офіційних історичних хронік — Роксолана-Хуррем. Оскільки не збереглося жодного документа у львівських архівах та громадських актових книгах, найвірогіднішим часом народження дружини повелителя могутньої Османської імперії Сулеймана Пишного, на переконання провідних українських «роксоланознавців», зокрема Агатангела Кримського та прикарпатського академіка Володимира Грабовецького, можуть бути або 1505-й, або 1506-й роки.

Усім міським головам невдовзі надягатимуть відновлений ланцюг бургомістра як символ всенародної поваги та відповідальності перед виборцями. Історики знайшли копію зображення ланцюга бургомістра, виготовленого до 500-річного ювілею Чернівців. Першим його вдягнув Фелікс фон Фюрт, а після розпаду Австро-Угорської імперії реліквія загубилася. Нещодавно її віднайшов знаний у краї історик Сергій Осачук.

З 28 по 1 серпня в Запоріжжі пройде 10-й Міжнародний фестиваль козацьких бойових і традиційних мистецтв «Спас на Хортиці» ім. Анатолія Єрмака. За словами Олександра Притули, президента федерації «Спас», мета фестивалю — показати суспільству, «не словом, а ділом», що в Україні відроджується козацький дух. Важливим завданням дійства є розвиток бойових мистецтв, а також виховання молоді на козацьких традиціях.