У кожній області є місця, де звикли відпочивати як місцеві мешканці, так і гості регіону. Впізнати їх можна по...купах сміття, які залишаються після відпочивальників. Щоб якось виправити ситуацію, в Кіровоградському управлінні лісового господарства для початку запровадили телефонну «гарячу лінію», за якою можна було телефонувати і повідомляти про засмічений куточок лісу. Телефонували, прибирали.

Таку новину повідомив заступник директора Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури й туризму, доктор історичних наук, професор кафедри археології Гданського університету (Польща) Віктор Клочко. Подібна форма існування археологічних знахідок є дуже популярною у світі, відкриті такі парки для всіх бажаючих, а особливо цікавим відвідувачам навіть дозволяють власноруч пообмітати древній пил археологічних старожитностей.

На диво теплі взаємини склалися останнім часом між столицями України та Перу. Незабаром, кажуть, у Києві можна буде побачити пам'ятник перуанському герою Рамону Кастильї. У відповідь одну із площ Ліми прикрасить український пам'ятний знак. Це що стосується офіціозу. А він, як ведеться, лише наздоганяє процеси культурного обміну, які вже давно відбуваються між нашими країнами.

Голова Тернопільської обласної ради взяв під особистий контроль ситуацію з меморіальним комплексом у селі Молотків Лановецького району. 29 квітня 1943 року фашисти живцем спалили 617 його мешканців — більше, ніж у легендарній білоруській Хатині. На пам'ять про це в радянські часи у Молоткові було створено оригінальний (чого вартує одна тільки стилізована вулиця спаленого села з будиночками-склепами) меморіальний комплекс загальною площею близько двох гектарів. Щоб побачити його, в село щороку приїжджало до п'ятдесяти тисяч туристів з усього колишнього Союзу і навіть з-за кордону. Під «західноукраїнську Хатинь» була підв'язана і вся інфраструктура населеного пункту. Так, Молотків — чи не єдине село в регіоні, облаштоване за містобудівною документацією.

Утілити в життя цю ідею взявся харківський скульптор Сейфаддін Гурбанов, той самий, який увіковічнює в бронзі ще одну відому харків'янку — Людмилу Гурченко. Скульптор уже закінчує працювати над ескізами, найближчим часом міська влада має розглянути проект, і якщо схвалить — автор почне роботу над самою статуєю. За задумом скульптора, Клавдію Шульженко віділлють з бронзи в натуральний зріст. Скульптура стоятиме біля висіченого з граніту роялю. Поруч з інструментом Сейфаддін Гурбанов планує поставити бронзовий стілець, щоб харків'яни і гості міста могли «акомпанувати» легендарній співачці. Виконавицю «Синего платочка», «Давай закурим», «Где же вы теперь, друзья-однополчане?» та інших відомих пісень Гурбанов «ліпив» за фотографіями з особистого альбому співачки — знімки автор взяв у музеї знаменитої харків'янки.

У Національному музеї-садибі Миколи Пирогова у Вінниці з'явився унікальний експонат — одяг для забальзамованого тіла знаменитого хірурга. І хоч він зовсім не старий (пошитий тільки в цьому році), проте як дві краплини води схожий на своїх історичних попередників, що їх носили в XIX сторіччі.

Експерти-екологи оприлюднили остаточні результати дослідження про значну шкоду, заподіяну Чорному морю та узбережжю Одеси внаслідок розливу понад 73 тонн нафтопродуктів з борту контейнеровоза Cma CGM Aegean під ліберійським прапором, що 18 серпня кинув якір біля одного з причалів Одеського морпорту. Представникові власника судна, що здійснило невдале швартування, офіційно пред'явлено претензію в обсязі 24 млн. 495 тис. 238,68 доларів. Крім того, накладено штраф у розмірі 1190 гривень на самого судноводія. Про це заявив начальник Державної екологічної інспекції охорони Чорного моря Павло Буланович.

Нещодавня «рекогносцировка» на Царській стежці неподалік Лівадійського палацу-музею, схоже, переконала місцевих чільників і самого кримського прем'єра Віктора Плакіду, що деякі з 232 активних зсувів на Південнобережжі мають все ж рукотворну природу. Бо на власні очі і на прикладі конкретної «хатинки» вони пересвідчились, що і Царська стежка, і нижня автотраса Ялта — Лівадія помiтно «поїхали» (не кажучи вже про утворені тріщини в палаці-музеї) саме через приватну забудову.

Звечоріло. Лежу на балконі в гамаку і дивуюся, як це йому, в'язаному-мотузяному, ще хочеться хилитатися, мене гойдати? Звідки сили? Мені ж ліньки навіть рушника поміняти — той весь мокрий, бо ж піт «мігрує» з чола нижче, капає з носа, з... Та що там перераховувати — звідусіль ледь не струменить!.. Запаси пива у холодильнику вичерпалися давно. Стривай, а чому? Чому холодильник уже «не бурчить на спеку»?

Минулих вихідних мешканці Запоріжжя вперше мали змогу оглянути Зорову Могилу — «дебютне дитя» оновленої дирекції національного заповідника «Хортиця». Перша черга меморіально-туристичного комплексу «Скіфський стан» облаштована на найвищій точці легендарного острова: до рівня морської поверхні — 62 метри, Дніпро несе свої води на 59 метрів нижче. Зі сторожової козацької вежі відкривається чудовий краєвид в радіусі понад 25 кілометрів!