Найпопулярніші способи пересування серед наших політиків — поїздки автомобільним або авіаційним транспортом. Мало хто з державних діячів користується залізницею — наймасовішим транспортом в Україні. Тому запрошення поїхати на Хмельниччину із головою СП Вірою Ульянченко в поїзді було дуже оригінальним.

На світанку Віра Іванівна прибула на Київський залізничний вокзал. На пероні чекав «Подільський експрес» — швидкісний електропоїзд, який із Києва до Хмельницького іде чотири з половиною години.

«Востаннє я їздила електричкою в 2004 році, до речі, з Віктором Ющенком, — розповіла Віра Ульянченко. — Цього разу вибрала залізницю, бо дуже багато чула про комфортний електропоїзд і хотіла побачити в реальності. Крім того, це зручніше, ніж автомобілем: час у дорозі той самий, але є більше місця. Зрештою, це економія для секретаріату. У державі зараз економічна скрута, нам треба заощаджувати».

Цього тижня Народний рух України святкує 20–річчя. Організацію, яка згодом стала партією, було утворено на установчому з’їзді в Києві 8—10 вересня 1989 року. Рух утворювався нібито «за перебудову», та насправді його прихильники і активісти — а таких були мільйони! — виступали за повну незалежність України.

Одним із учасників того форуму був Ярослав Кендзьор — народний депутат, колишній лідер рухівців Львівщини. Кілька місяців тому Кендзьора виключили з лав Народного руху — через те, що він із групою соратників виступив проти нинішнього голови НРУ Бориса Тарасюка. Незважаючи на це, Кендзьор буде присутнім на офіційних урочистостях із нагоди ювілею, а от чи буде там Тарасюк — велике питання. Борис Іванович заявив, що його... не запросили на свято. З цього ми й почали розмову з Кендзьором.

Двадцять років тому, 8—10 вересня 1989–го, у Києві відбувся установчий з’їзд «Народного руху України за перебудову». Наступними вихідними в головному концертному холі країни, Палаці «Україна», відбудуться офіційні урочистості з нагоди 20–ї річниці НРУ. На цю подію не запросили нинішнього голову Руху Бориса Тарасюка — очевидно тому, що входить до коаліції з Юлією Тимошенко. Тому нинішнє керівництво партії проводить альтернативні заходи: днями відбулися урочисті збори НРУ, де з вітанням виступила та сама Тимошенко. А вчора Тарасюк скликав прес–конференцію в партійному офісі.

Сьогодні Верховна Рада планує розглянути закон про вибори Президента, який було ветовано главою держави. Цікаво, що парламентарії скликали позачергову сесію ще до того, як з’явилося саме вето. І вже тоді було відомо, що вони намагатимуться подолати очікувану «червону картку» від Віктора Ющенка. Фракція БЮТ давно назбирала стоси депутатських підписів, щоб скликати «позачергівки». Однак тут постає питання чистоти процедури. Адже сесію треба скликати із конкретним порядком денним. Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера, котрий зараз головує на засіданнях ЦВК за відсутності її керівника Володимира Шаповала, теж має питання і до процедури прийняття закону, і — особливо — до його суті. На думку Магери, окремі пункти закону можуть нести загрозу для виборів.

Фракція Блоку Юлії Тимошенко знову ініціює скликання позачергової сесії Верховної Ради. Засідання має відбутися 21 серпня. Про це, посилаючись на свої джерела, повідомила агенція УНІАН.

Росія знову братиме участь у виборах українського Президента. Це було очевидно і раніше. Але мало хто сподівався, що Кремлю вистачить нахабності заявити про це прямо. Президент РФ Дмитро Медведєв у зверненні, записаному в Сочі, сказав без еківоків: Росія чекає зміни стосунків з Україною після майбутніх виборів. Він висловив незадоволення позицією України щодо Чорноморського флоту, розкритикував переговори Києва з Євросоюзом щодо реконструкції газотранспортної системи та поставок газу, причепився до оцінок історії та мовної політики. Заява Медведєва засвідчила: Росія досі не сприймає незалежної України. На виборах–2010 Кремль матиме власних кандидатів і сподівається, що вони виконуватимуть волю Путіна–Медведєва. Вимоги озвучені, і низка потенційних ставлеників — Янукович, Симоненко, Яценюк, Вітренко — вже козирнули у відповідь...

Провідний експерт Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Олександр Палій робить висновок: Росія не пробачила ляпаса, який отримала в 2004 році, коли на виборах переміг Віктор Ющенко. Тепер вона прагне реваншу.

Аби виглядати грізно, президент Росії Дмитро Медведєв надягнув чорну сорочку. Стоячи на тлі моря, він намагався супити брови і час від часу стискав кулаки. Позаду пролітали чайки і котилися хвилі, а Медведєв начитував на камеру відкрите звернення до свого українського колеги Віктора Ющенка. Президент РФ назвав стосунки між нашими державами «м’яко кажучи, непростими». Він визнав, що «напруженість у стосунках Росії та України справді зашкалює», але переклав відповідальність за це на керівництво Української держави. Ну й відмовився наразі присилати нового посла до Києва.

Юрій Костенко — один із найбільших мандрівників нашого політикуму. Голова Української народної партії змолоду займається альпінізмом і побував зі своєю командою у горах багатьох континентів. Нещодавно Костенко повернувся з Гренландії. На найбільшому у світі острові команда сходила на вертикальні крижані стіни. Сам Костенко не брав участі у цьому сходженні, бо ще не загоїв травму руки. Зате мав можливість пізнати крижаний острів і його мешканців. Власне, з цього ми й почали розмову. Хоча й політичні плани лідера УНП також не оминули.

Широко анонсований «Лівий блок», за побудову якого взялася Комуністична партія, отримав першу пробоїну. Прогресивно–соціалістична партія Наталії Вітренко, хоча й дала згоду на об’єднання лівих, відмовилася входити у союз, якщо там буде Олександр Мороз. Сан Санич, на думку «вітренківців», принесе «неминучі скандали, сварки, зраду, розвал». «Іуді не місце в «Лівому блоці», йдеться в ухвалі президії ПСПУ. У відповідь Мороз повідомив Вітренко, що коментувати позицію прогресивних соціалістів належить не політикам, а психотерапевтам. Відтак «лівий» віз знову загруз...

Арсеній Яценюк почав президентську кампанію одним із перших. Наразі вона замаскована під «розкрутку» громадського руху «Фронт змін», хоча всім зрозуміло, що насправді за цим стоїть пропаганда екс–спікера. Зовнішні прояви цієї кампанії — у мілітарному стилі, в брунатну смугу — багато хто називає невдалою. Спочатку команда Яценюка розставила бігборди з гаслом «Врятувати країну. Арсеній» (їх обсміяли в інтернеті, наробивши купу пародій), а недавно почала агітацію ще одним оригінальним засобом — наметами, стилізованими під військові. У Києві ця форма агітації теж зіткнулася з проблемами: київські комунальники вилучили дюжину «малих архітектурних форм».

Заступник голови ради «Фронту змін» (фактично — співкерівник штабу) Андрій Пишний, який знає Яценюка ще зі студентських років, відповів на запитання «УМ» про особливості їхнього з Арсенієм «походу по владу». Щоправда, багато відповідей Пишного були неконкретними. Утім такий стиль сповідує і сам Арсеній Петрович…