Сьогодні парламент знову збирається на позачергове засідання. Над цими зборами висітиме «закляття» останніх тижнів, зокрема і минулого вівторка — закляття блокади. Позавчорашнє засідання так і не розпочалося: лідери політичних сил допізна вели переговори, проте не досягли згоди щодо порядку денного. Події у ВР нагадують відомий фільм про дні бабака, які від ранку до ночі були однаковісінькими. А тим часом Верховна Рада упритул підійшла до межі: за календарним планом, у п’ятницю — останній день роботи парламенту.

Найближчим часом в Україні може з’явитися ініціативна група з організації всенародного референдуму, на який буде винесено питання конституційного устрою. Активісти мають намір зібрати три мільйони підписів, аби домогтися проведення плебісциту за народною ініціативою. У суботу в Українському домі у Києві відбудуться збори ініціативної групи; вона має зареєструватися у Центрвиборчкомі, після чого займеться збором підписів.

Під кожні вибори в Україні пишуться нові правила. Голосування 17 січня 2010 року й уся кампанія, яка передуватиме цьому волевиявленню, теж матимуть низку новацій. Наприклад, термін кампанії пропонується скоротити до трьох місяців. А кандидатам у президенти вже не доведеться збирати підписи виборців, аби отримати право балотуватися. Однак окремі зміни, які Верховна Рада готова підтримати в цілому, вже отримали порцію критики від громадськості. Зокрема, «профільна» громадська організація — Комітет виборців України — «підтримує більшість положень», але «окремі зміни до закону містять низку небезпек, які можуть вплинути на демократичність і прозорість майбутніх виборів Президента».

Голованівський панок Віктор Лозинський, якого підозрюють у вбивстві людини, став «доторканним». Він вирішив не чекати, поки парламент проведе його через ганебну процедуру позбавлення недоторканності, і сам звернувся до ВР із проханням позбавити його мандата. Верховна Рада попрощалася із народним, так би мовити, депутатом без особливих сентиментів — за задоволення заяви про складення повноважень проголосувало 415 парламентаріїв. Відучора Лозинського шукають. У намірах Генпрокуратури — притягти його до кримінальної відповідальності та взяти під варту.

Двадцять років тому Україна почала «проростати» організаціями «Народного руху України за перебудову». Створення Руху було відповіддю на ті зміни, яких прагнуло суспільство. «НРУ за перебудову» постав у вересні 1989 року на з’їзді, а перед тим він провів багато конференцій і акцій по всій Україні. Зокрема, 1 липня відбулася установча конференція київського осередку цієї організації.
20–та річниця Руху відзначатиметься на державному рівні. Найбільш парадоксально, що Народний рух — структура, яка пережила кілька розколів за роки своєї діяльності, — навіть у святкуванні ювілею поділена на кілька таборів. У березні Президент розпорядився створити оргкомітет із відзначення річниці. А зовсім недавно Верховна Рада й собі ухвалила постанову про відзначення ювілею. Рішення парламенту було прийняте з подачі Бориса Тарасюка — нинішнього голови Народного руху, який виступає на боці Юлії Тимошенко, тобто в опозиції до Президента.
Попри це, член «старішого» з оргкомітетів, Лесь Танюк, сподівається, що відзначення річниці відбудеться на високому рівні. Сам Танюк, хоч і є одним із фундаторів Руху, вже вийшов із партії: він не згоден із політикою, яку веде Тарасюк.

Багато років ми справді гордилися Конституцією. Надто ж у перші роки, коли самі лише згадки про конституційну ніч 1996–го, про знесиленого і щасливого (а нині, на жаль, уже покійного) Михайла Сироту, який провів на трибуні багатогодинний марафон; про синьо–жовтий прапор, який заносили в сесійну залу, — викликали всередині щем і шану до держави. Тоді український Основний закон називали найкращим у Європі, і так було аж до 2000 року, поки Леонідові Кучмі не захотілося переписати окремі пункти Конституції.
З того часу політикам свербить її міняти. У 2004–му на гребені Помаранчевої революції Конституцію таки переписали — і давимося тими змінами до цього часу. Оновлений закон створив такі передумови, що цієї весни країна опинилася за якісь пару кроків від диктатури, а люди ледве не втратили право обирати Президента на всенародних виборах. Оце нам усім і відповідь, чи добре ми зробили, помінявши Конституцію в 2004 році.

Завтра «Наша Україна» проведе з’їзд, який, на думку партійних активістів, має вдихнути в НСНУ нове життя. Один із найбільш резонансних намірів — ухвалення рішення про вихід із парламентської коаліції. Точніше, партія «Наша Україна» і не входила в коаліцію — це зробили депутати з фракції блоку «НУНС», але через голосування на з’їзді «НУ» хоче чітко задекларувати свою позицію. Наслідки можуть бути всілякими, аж до розвалу нинішнього парламентського союзу. Про серйозність такого вчинку свідчить хоча б нервова реакція Юлії Тимошенко, яка вже засудила намір «нашоукраїнців».
Багато хто вбачає в сценарії від «Нашої України» початок комбінації, яка у фіналі має призвести до дострокових парламентських виборів. Утім, народний депутат Ксенія Ляпіна каже, що НСНУ не форсуватиме проведення дочасних перегонів: юридичні реалії не дозволяють розпустити парламент до президентських виборів.

Партія «Наша Україна» на суботньому з’їзді має намір висунути Віктора Ющенка в президенти. Про це заявив народний депутат від «НУНС» Андрій Парубій. «Ющенко — єдиний із кандидатів у президенти, кого турбує не власний рейтинг, а правильно прийняті рішення щодо долі держави. Якщо Ющенко не піде в президенти, Україна втратить останній стержень стабільності. Усі, хто це розуміє, підтримають Ющенка», — заявив політик.

У суботу на своєму з’їзді партія «Наша Україна» розгляне питання про входження до парламентської коаліції. Повернувшись до активної діяльності, «НУ» хоче визначитися: чи підтримує вона існуючий союз БЮТ, Блоку Литвина та половини парламентської фракції «НУНС», чи стає до нього в опозицію? Відповідний пункт було внесено до порядку денного з’їзду радою партії, яка засідала наприкінці минулого тижня.

Розробники проекту Конституції, який було внесено до Верховної Ради Президентом, отримали приємну звістку з Венеції. Документ отримав схвалення комісії «За демократію через право». Міністр юстиції Микола Оніщук, який був присутнім на засіданні, розповів «УМ», що одна з учасниць обговорення відзначила: той проект — найкращий документ, який надходив на експертизу Венеціанської комісії з України. Щоправда, при цьому цей проект не отримав схвалення українського політикуму, а радше навіть навпаки. Утім пан Оніщук не хоче зачіпати власне політичних аспектів, які супроводжують історію цього проекту. В інтерв’ю «УМ» міністр розповів про те, що відбувається за кадром засідань комісії.