Історія зі зміною керівництва у фракції «Наша Україна — Народна самооборона» вийшла на заплутані стежки. Ініціатори відставки зібрали пакет документів із 38 підписами членів фракції за те, щоб відкликати Миколу Мартиненка; ці підписи передали керівництву Верховної Ради. Однак частина «автографів» мінімальної більшості не підтверджується депутатами, які ставили ці підписи.

Учора вранці в Центральну виборчу комісію занесли документи Анатолій Гриценко та Арсеній Яценюк — політики молодої генерації, які на виборах претендуватимуть на один електорат. Утім члени парламентської фракції «Наша Україна — Народна самооборона» виявилися не першими: ще у вівторок ввечері у ЦВК подав документи молодший і спритніший — Олег Рябоконь, 1973 р.н.

Учора — за 90 днів до дня голосування, як і передбачає законодавство, — кампанія з виборів Президента стартувала офіційно. І вчора ж було порушено одне з перших виборчих правил — те, що дозволяє кандидатам агітацію лише з моменту реєстрації їх Центрвиборчкомом. Натомість у понеділок над Україною й далі висіли величезні бігборди і розтяжки з гаслами потенційних кандидатів у пезиденти Тимошенко, Януковича, Яценюка, Тигіпка, Гриценка, Тягнибока, Литвина та ін. Моніторинг, проведений Комітетом виборців України, засвідчив, що зовнішня реклама, за нечисельними винятками, залишилася всюди.

Борису Возницькому — 83. Але в поважному віці він випромінює таку неймовірну енергію, що позаздрить і молодий. Окрім своєї головної роботи — директора Львівської галереї мистецтв, Борис Григорович допомагав наповнювати першу виставку в «Мистецькому арсеналі» в Києві, оформлював із колегами інтер’єри в палаці Розумовського у Батурині. Тепер каже, що вирішив трохи зайнятися й політикою. «Мене недавно спитали на прес–конференції: навіщо вам займатися політикою, воно вам потрібно? Потрібно, тому що зараз така справа, що політикою треба займатися. Культура, музеї — зараз це все політика», — каже в інтерв’ю «УМ» пан Возницький.

Очевидно, що на майбутніх президентських виборах значну роль відіграватиме вибір інтелігенції. Зокрема, штаб Юлії Тимошенко вже здійснив спробу заручитися прихильністю культурної та наукової еліт у кількох областях. Із Львівщиною в БЮТ не все склалося так просто. Якась частина інтелігенції стала на бік Юлії Тимошенко, але невдовзі значно ширше коло діячів, у тому числі й Герой України Борис Возницький — голова Конгресу української інтелігенції на Львівщині, підтримали Віктора Ющенка.

Із паном Возницьким ми розмовляли не тільки про політику, а й про гетьманські столиці, музейні справи та роботи Пінзеля, які виставлятимуть у Луврі.

Учора в Києві відбувся марш за визнання Української повстанської армії, організований Всеукраїнським об’єднанням «Свобода». Учасники акції, відзначаючи Покрову й 67–ту річницю створення УПА, виступили із вимогами присвоїти звання Героя України Степанові Бандері, визнати боротьбу УПА національно–визвольною боротьбою української нації та проголосити 14 жовтня державним святом.

Сьогодні в обід президент Польщі Лех Качинський поставить свій підпис під Лісабонською угодою — документом, який передбачає реформу устрою Європейського Союзу. Церемонія відбудеться у Варшаві у резиденції «Бельведер». Акт підписання пройде на високому рівні: у Польщу приїдуть голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, прем’єр Швеції Фредрік Рейнфельдт (скандинави наразі головують у ЄС), а також спікер Європейського парламенту поляк Єжи Бузек.

Якщо чесно, в Україні мало хто сподівається на те, що майбутні президентські вибори принесуть радикальні зміни у внутрішній політиці. Натомість вибори можуть мати велике значення для зовнішньої політики: який вектор обере Україна, чи зможе вона опиратися натиску Росії? Нині наша держава істотно послаблена: різні гілки влади посварені, парламенту фактично нема; «стратегічних» міністрів оборони та закордонних справ — теж нема. Тим часом Росія підвищує градус напруги: за різким зверненням Дмитра Медведєва йде законопроект про використання російської армії за кордоном, продовження окупаційної політики на Кавказі — все це можна розглядати як ланки одного ланцюга. Який, не виключено, має охопити й Україну.

Перший заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони Володимиром Огризко не схильний драматизувати ситуацію. Він вірить у те, що, незалежно від виборів, курс України не зміниться, і переконаний, що війна між Україною та Росією неможлива. В розмові із колишнім міністром закордонних справ ми також обговорили перспективи зближення з ЄС і НАТО.

Цього тижня Верховна Рада нарешті запрацювала. Але її вистачило на півдня роботи, після чого депутати із Партії регіонів заблокували трибуну. Отже, доводиться констатувати, що український парламент не функціонує за призначенням уже кілька місяців. І річ не тільки в тім, що трибуна заблокована, а й у тім, що у Верховній Раді немає більшості, а компроміси стають можливими хіба для деструктивних рішень.

Народний депутат ВР трьох скликань, відомий у минулому дисидент, один із засновників УРП, колишній активіст ВО «Батьківщина», а тепер — член УНП Степан Хмара каже, що нинішній парламент — один із найгірших в історії України. Навіть у часи, коли у Верховній Раді більшість мали комуністи, навіть тоді, коли «під куполом» засідала тотальна кучмівська більшість, парламент був спроможний на державницькі кроки, каже Степан Ількович. Бувало й таке, що один простий депутат міг вирішити долю всього голосування.

У розмові з Героєм України, якому незабаром виповниться 72 роки, ми торкнулися питань як внутрішньої, так і зовнішньої політики.

Учора Партія регіонів продовжила блокаду парламентської трибуни. Обурившись тим, що коаліція запропонувала голосувати за законопроекти про підвищення соціальних показників шляхом ручного голосування, «регіонали» забарикадували двері біля президії ВР. За кріслом спікера з’явилося нове гасло: «Москаль, здай депутатський мандат — не ховайся від закону». Могло здатися, що в залі запахло етнічним непорозумінням, але плакат на сусідній стіні — «Генерал Москаль, закон один для всіх?» — вказував на те, що все–таки йдеться про Геннадія Москаля, якого недавно було призначено керівником кримської міліції. Як видно, «регіоналам» вистачає приводів для того, щоб виступати з проте­стами у сесійній залі.

Учора парламент нарешті запрацював. Такої ділової атмосфери у сесійній залі та кулуарах не було вже віддавна. По суті, ВР перебувала у заблокованому стані ще з початку літа. Вчора «регіонали» зняли блокаду з трибуни, хоча в залі розвісили плакати: «Примусимо владу підвищити пенсії та зарплати» і «Партія регіонів захистить соціальні гарантії людей». «Сині» вгамувалися, тому що було досягнуто умови про першочерговий розгляд соціальних проектів. Щоправда, коаліція виконала умову своїх колег у доволі хитрий спосіб.