Сестриця–рятівниця

Сестриця–рятівниця

Ця унікальна історія почалась у 2003 році, коли молода вродлива чернівчанка почула від лікарів страшні слова: гепатит С, цироз печінки, масштабне ураження. Тоді Лідія Порфирюк мусила перервати бажану 6–місячну вагітність (уже навіть ім’я для дівчинки підібрали) і з острахом чекати вироку спеціалістів. А прогнози були вражаючі: молодій жінці лишалися буквально лічені півтора місяця життя. В Інституті хірургії та трансплантології бачили лише один вихід — пересадку органа. І молодша сестра Марина без вагань віддала Ліді понад 50% своєї печінки. П’ять років тому такі операції ще не проводилися настільки масово, і Ліда була однією з перших українських пацієнток (точніше, четвертою взагалі і другою — з успішним результатом). На щастя, усе закінчилося добре. Нещодавно дружна родина відсвяткувала невеличкий ювілей — 5 років, відвойованих у смерті. Наша розповідь — про те, що за цей час довелося пережити сестрам, у яких в буквальному розумінні на двох одна печінка.

Скоро декрет!

Скоро декрет!

Вибір пологового будинку для майбутньої мами — процес відповідальний. Тож питання «де краще народжувати?» жваво обговорюються на інтернет–форумах, в офісі й на кухні, в тролейбусі, навіть (сама чула!) у книжковому магазині. Але недарма кажуть: скільки людей, стільки й думок. Часто один і той самий лікар отримує відгуки — від «чудово» до «жахливо».

Морозиво — ням–ням?

Тривожні симптоми з’явились у бідолах після того, як вони одного спекотного дня вирішили поласувати морозивом у харківській кав’ярні парку Шевченка. Пригадують, морозиво було дещо розтале. Уже через кілька годин людям довелося викликати «швидку».

Метастази геть!

Метастази геть!

Днями журналісту й фотокору «України молодої» випадала можливість походити по лабораторіях, де розробляють нові препарати від раку, позаглядати до кліток, де тримають експериментальних мишей, побачити, як через зонд «годують» писклявих білих щурів та з перших вуст почути про унікальні розробки вітчизняних учених.

Куємо здоров’я, не відходячи від каси

Куємо здоров’я, не відходячи від каси

Реформа системи охорони здоров’я в Україні, попри два десятки років балаканини «на задану тему», так і залишається просто добрим побажанням для фахівців. Між тим у нас зустрічаються приклади доволі успішного впровадження принаймні елементів страхової медицини, яку багато хто вважає найкращими ліками для хворої пострадянської системи.

Копійчана терапія

Копійчана терапія

Як ви вважаєте, чи можна вилікувати звичайною водою жахливу мігрень, яку «не беруть» жодні знеболювальні? А подолати грипозну інфекцію, капаючи в ніс розведений перекис водню? А замінити традиційний наркоз «веселящим газом», причому так, щоб пацієнт був задоволений не лише під час оперативного втручання, а й після нього?

Шукаємо «червоне золото»

Шукаємо «червоне золото»

У Луганську завершилася акція під подвійною назвою «Червоне золото» («Донорству — зелена вулиця»). Стартувала вона 31 січня і мала тривати лише місяць. Але місяць ще не минув, як її, «на прохання трудящих», продовжили. А тепер головний ініціатор «Червоного золота», начальник відділу з питань сім’ї та молоді Луганської міської ради Марина Горностаєва заявляє: «Ми сподіваємося, що акція триватиме безстроково. Тому що ми люди, а отже — великодушні, благородні, добрі й милосердні».

Діагностика по іклах

Діагностика по іклах

Дантисти кажуть, що здорова усмішка пацієнта — це, в першу чергу, відсутність «побитих» карієсом зубів, рівний зубний ряд, міцна емаль, а також ясна, слизова рота, тканини губ, не вражені патологічними процесами. До стоматологічного стандарту якості входить і відсутність темних плям, цяток і смужок на емалі. А з основним кольором зубів не все так просто. З одного боку, природна емаль не може бути білішою за сніг, а з іншого — деякі зміни кольору з’являються внаслідок серйозних захворювань.

Огрядне черевце, не їж сальце

Огрядне черевце, не їж сальце

Зовсім недавно до проктологічного відділення Черкаського обласного онкологічного диспансеру доправили 60–річного чоловіка у стані середньої важкості. Лікарів вразило те, що специфічні проблеми зі здоров’ям у пацієнта почалися ще у вересні минулого року. Але про своє нездужання він нікому не говорив — боявся. А ще заспокоював себе тим, що «його турбує звичайний геморой». Про біду брата випадково дізналася його сестра. Вона приїхала до родича в гості й помітила, що той підозріло схуд. Тож терміново повезла його до лікарні. Так завдяки наполегливості сестри чоловік потрапив перед ясні очі медиків раніше, ніж його стан перейшов у категорію «безнадійний».

Досить тупцювати на місці!

Досить тупцювати на місці!

У травні цього року відбудуться парламентські слухання на тему «Шляхи реформування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні». Від вирішення питань, розглянутих на цих слуханнях, та відповідних законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою, залежатиме робота сфери охорони здоров’я, а можливо, і саме її існування. Медики «на місцях» сподіваються, що в процесі реформування галузі буде врахована і їхня думка.