Поки не пізно

Щороку в Україні реєструють понад 15 тисяч нових випадків захворювання на рак молочної залози. На жаль, із кожних десяти пацієнток, які вперше звертаються до лікаря, у двох—трьох рак діагностують на пізніх і дуже пізніх стадіях, коли в пухлинному процесі вже задіяно чимало органів та систем. Онкологи, які все–таки не є богами, мають не так багато методів лікування таких «запущених» пацієнтів. Операції, хіміотерапія, опромінення навіть із застосуванням найсучаснішого обладнання й медикаментів допомагають не завжди. Тому кожній десятій жінці, хворій на рак молочної залози, доля відпускає менше року життя від моменту встановлення діагнозу. Спеціалісти кажуть — високої смертності можна запобігти, причому досить простими методами. Але для цього Україні потрібні три тисячі мамографів і «революція» у свідомості населення.

Маємо 320 мамографів при потребі 3000

У тих країнах, які сьогодні успішно долають проблему раку, добре розуміють необхідність вчасного виявлення злоякісних пухлин та різних перед­ракових станів. Тому жінки практично не потрапляють до лікаря на останній стадії захворювання, коли пацієнтку здатне врятувати хіба що диво. Більше того, хворі дізнаються про свій діагноз або про небезпеку переродження доброякісної пухлини в ракову настільки рано, що жінкам не потрібно видаляти молочну залозу чи накачувати весь організм «хімією» та радіацією. На таких етапах хворобу ліквідують м’яко і практично безболісно.

«Що роблять шведи? Широко запроваджують мамологічний скринінг населення. Так виявляють ранні (утворення розмірами менше сантиметра) та надранні (міліметр, два — дуже маленькі) форми раку. А це гарантія того, що жінка точно вилікується і не залишиться інвалідом, — пояснює провідний науковий співробітник Інституту експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Кавецького, доктор медичних наук, професор Валерій Тарутінов. — В Україні ж катастрофічно не вистачає необхідного обладнання. Мало навіть тих апаратів, які можуть виявляти просто ранні форми раку (від 0,5 сантиметра): 320 мамографів при потребі 3000. Та й наявні апарати, зосереджені переважно у великих містах, не завантажені як треба: працюють тільки на діагностику, а не на скринінг. А тих апаратів, які «бачать» утворення розміром трохи більше міліметра, у нас немає взагалі».

Коли гній тече, це вже не скринінг

Чому медики так наполягають на скринінгу і просять не плутати його з діагностикою? Тому що скринінг — це обстеження людей, які ні на що не скаржаться і почуваються цілком здоровими. Процедура допомагає виявити захворювання на ранніх і дуже ранніх стадіях, не допустити запущення патології. Або ж (це буває набагато рідше) скринінг підтверджує бездоганний стан здоров’я організму. Люди, які замислюються про завтрашній день, регулярно проходять таке обстеження у гінеколога, офтальмолога, кардіолога, мамолога тощо.

Як наголошують спеціалісти кафедри онкології, променевої діагностики та променевої терапії Буковинського державного медичного університету, скринінгове мамографічне обстеження знижує смертність від раку молочної залози на 30% серед жінок віком понад 50 років та на 17% серед жінок 40–49 років. Загалом же світові дослідженння доводять: у групах жінок, які регулярно проходять мамографію, дуже часто виявляють рак у першій стадії. А в третини хворих знаходять такі малі пухлини, що їх неможливо визначити при пальпації (особливо якщо злоякісне новоутворення виникло не близько до шкіри залози, а в глибині тканин). П’ятирічне виживання жінок, у яких діагностовано рак молочної залози на першій стадії, становить майже 100%.

Шкода, що українки, боячись «смертельного» слова РАК, не хочуть добровільно йти на такий огляд. А до «айболитів» звертаються вже тоді, коли потреба в лікуванні стає очевидною. Наші онкологи бідкаються: поки ця психологія не зміниться, великого прориву в боротьбі з раком чекати не доводиться.

«Коли жінка сама прийшла до лікаря зі скаргами на здоров’я, це вже не скринінг, — каже професор Тарутінов. — Зрозуміло, якщо в неї щось болить або гній витікає, то пухлина буде явно не міліметровою. От коли все здорове населення хоч раз на рік проходить рутинне обстеження — це вже можна назвати скринінгом. Але для того, щоб усі жінки могли пройти мамологічне обстеження, Україні треба більш ніж три тисячі апаратів. Треба забезпечити мамографами всі області й райони, бо багато жінок, якi навіть і захочуть, просто не зможуть пройти обстеження. Треба проводити роз’яснювальну роботу і в містах, і в селах, щоб донести до жінок необхідність такого обстеження. І, ясна річ, мамографія має бути безкоштовною, інакше  бідних не змусиш іти на огляд, а серед них частіше виникають патології молочної залози».

УВАГА

Терміни профілактичних візитів до лікаря

Вік до 35 років

• УЗД молочних залоз — 1 раз на рік

• огляд гінеколога — 1 раз на рік

• мамографія за показниками

Вік від 35 до 50 років

• огляд мамолога — 1 раз на рік

• УЗД молочних залоз — 1 раз на рік

• огляд гінеколога — 1 раз на рік

• мамографія — 1 раз на 2 роки

Вік від 50 років

• огляд мамолога — 1 раз на рік

• УЗД молочних залоз — 1 раз на рік

• огляд гінеколога — 1 раз на рік

• мамографія — 1 раз на рік

ДО РЕЧІ

Жінку мають насторожити такі ознаки:

•  У молочній залозі з’явилися ущільнення.

•  Одна з молочних залоз неприродно збільшилася.

•  Одна з молочних залоз якось дивно опустилася.

•  Ділянка шкіри, яка вкриває молочну залозу, зморщилася і нагадує апельсинову скоринку.

•  Весь сосок або його частина втягнулися всередину, шкіра на ньому загрубіла, набрякла, почервоніла. З нього витікає темно–жовта або кров’яниста рідина.

•  Ви відчуваєте набряки передпліччя.

•  Збільшилися лімфатичні вузли (під пахвами, над ключицями або ж під ними).

•  На шкірі молочної залози виникли виразки.

Кожна з цих ознак може свідчити про онкологічне захворювання. Тому, якщо ви помітили в себе хоча б один із цих симптомів, негайно зверніться до лікаря–мамолога (фахівця, який спеціалізується на захворюваннях молочної залози). Не чекайте, що виразки чи набряки минуть самі собою. У жодному разі не вдавайтеся до самолікування і не гайте часу!