Учитель, який не любить поганих оцінок та червоного чорнила і називає Землю великою школою, де готують майбутніх будівників Космосу, провів у Харкові майстер–класи з «Гуманної педагогіки». Здається, нічого нового: всі істини про пошук смислу життя давно відкриті і лежать на поверхні — бери, користуйся, практикуй. Але чомусь якраз себе самого в цьому світі знайти найважче. Ще складніше — знайшовши, не втратити під тиском мирської суєти. Істина не зручна. З нею важко йти. Але треба. У цьому переконаний засновник Міжнародного центру «Гуманної педагогіки», що має десять філій і в Україні, професор Шалва Амонашвілі. У Харкові він зустрівся зі студентами Національного педагогічного університету та педагогічного коледжу і провів семінар для вже «дорослих» учителів.

Завершилася реєстрація учасників Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). За повідомленням Українського центру оцінювання якості освіти, складати зовнішні тести цього року мають намір 412 тисяч 980 чоловік. Найбільше бажаючих отримати сертифікати ЗНО зареєстровано у Донецькій, Дніпропетровській і Харківській областях, найменше — у Кіровоградській і Чернівецькій. У Києві свої знання перевірятимуть 24 тисячі 834 випускники. Серед зареєстрованих 16% випускників минулих років. За умовами, кожен учасник тестування може обрати не більше як п’ять предметів. Найпопулярнішими, крім обов’язкових української мови і літератури, стали математика та історія України, найменше бажаючих перевірити свої знання з іспанської та французької мов. За результатами реєстрації буде сформовано мережу пунктів тестування, де з 6 травня по 5 червня 2009 року і відбуватиметься незалежне оцінювання знань майбутніх абітурієнтів.

У школі села Леськи Черкаського району на вчительку Ларису Гуріненко, котра викладає «Безпеку життєдіяльності», впав шматок стелі. Жінка отримала струс мозку, забій м’яких тканин голови і потрапила до Черкаської районної лікарні. Директор школи каже — це не виробнича травма. Не треба було, мовляв, завчасно приходити на уроки...

Андрій Кузьменко, лідер гурту «Скрябін», у книгарні «Є» читав дітям казку Астрід Ліндгрен «Малюк і Карлсон». Казка читалася весело: Андрій виявився таким самим непосидьком, як і діти, ніби він був із моторчиком на спині, — кожне речення ставало окремою історією, майже через слово Кузьма жартував. Потім співак запропонував дітям почитати «Снігову королеву» англійською мовою. За кілька хвилин Скрябін і діти вже ставили театральну виставу на народну казку «Ріпка», де грали дві бабці, п’ять онучок, два песики...

Чого тільки не зустрінеш у нашій супердемократичній країні? Наприклад, чи можна собі уявити, що державні вчителі Франції в державній школі займаються антифранцузькою пропагандою? Чи антиросійською — в Росії? Антинімецькою — в Німеччині? Ясна річ, що — ні. А в Україні це, виявляється, можливо. Ба більше, чиновники від освіти навіть це заохочують.

«Виявлені численні порушення ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти», — так прозвучав висновок Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти та науки України, який викладений у протоколі №75 від 27 січня цього року — після моніторингу освітніми спеціалістами зі столиці діяльності низки приватних регіональних навчальних закладів. Оголошення про навчання в цих закладах так і сиплються на голови одинадцятикласників у період вступної кампанії. Утім далеко не всі з них можуть і надають хоча б приблизно ті послуги, які рекламують, заманюючи на навчання. Відтак наприкінці січня ДАК знову обговорила незадовільну ситуацію в боротьбі з «освітніми комерсантами» і вкотре скасувала для таких філій ліцензії.

Мову нащадків вікінгів у Лубнах на Полтавщині почали вивчати в жовтні минулого року. Курси норвезької на базі Засульської гімназії відкрили з ініціативи Василя Кращенка — лікаря–невропатолога місцевої лікарні. Два роки разом із дружиною Ларисою Кровець, яка за фахом філолог, пан Василь вивчав норвезьку мову в Норвегії.

Як і в попередні роки, конкурс з української мови, який щоразу охоплює дедалі більше мовознавців–ентузіастів, відбувався в кілька етапів: шкільний, районний і обласний. З 18 тисяч столичних учасників конкурсу фіналістами, що пройшли три етапи, стали 27 школярів і 18 студентів. Усі вони отримали дипломи за підписом міністра освіти і науки Івана Вакарчука та президента Ліги українських меценатів Володимира Загорія, а також цінні подарунки, зокрема, бібліотечки українських книжок. Загалом же цими днями нагородження переможців відбулося в усіх обласних центрах України. Роботи тих, хто пройшов три тури, відтепер розглядатиме всеукраїнське журі, яке до травня має визначитися — хто отримає найвищі відзнаки конкурсу, що їх традиційно вручають наприкінці весни на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка.

Як уже писала «УМ», минулорічної вступної кампанії Києво–Могилянська академія відзначилась конфліктами з Міністерством освіти і науки. Всупереч загальноосвітнім нормам, абітурієнти, які мріяли про навчання в «Могилянці», окрім ЗНО мали складати ще й тести КМА, які охоплювали 170 питань із семи предметів. Це викликало збурення в освітянських колах: хтось дії «Могилянки» називав незаконними та непорядними, а в декого така незалежна позиція викликала повагу. Цьогоріч Міносвіти зробило останнє попередження усім ВНЗ: ніяких додаткових тестів вузи запроваджувати не можуть, вступ відбуватиметься суто за результатами ЗНО. Могилянці вирішили не йти на відкритий конфлікт з владою, але...