Як «Скрябін» Кузьма став казкарем

03.03.2009
Як «Скрябін» Кузьма став казкарем

Співакові і музиканту Кузьмі сподобалася роль казкаря. (Фото надано книгарнею «Є».)

Андрій Кузьменко, лідер гурту «Скрябін», у книгарні «Є» читав дітям казку Астрід Ліндгрен «Малюк і Карлсон». Казка читалася весело: Андрій виявився таким самим непосидьком, як і діти, ніби він був із моторчиком на спині, — кожне речення ставало окремою історією, майже через слово Кузьма жартував. Потім співак запропонував дітям почитати «Снігову королеву» англійською мовою. За кілька хвилин Скрябін і діти вже ставили театральну виставу на народну казку «Ріпка», де грали дві бабці, п’ять онучок, два песики...

PR–менеджер книгарні «Є» Марія Соломіна розповіла, що ідея влаштовувати читання спрямована на те, аби якомога більше дітей залучати до читання книг та до пізнання української культури. «Ми — своєрідний культурний центр, у нас постійно відбуваються презентації, зустрічі з письменниками, але переважно для дорослих. Потім народилася ідея почитати діткам. Вона не була залежна від зірок, тобто в її основі — читання цікавої книги, а не те, хто це робитиме. Також хочеться, щоб діти частіше чули українську мову. Скажімо, деякі батьки спеціально приводять на читання діток, щоб ті мали змогу спілкуватися українською, адже у сім’ї з ними розмовляють російською».

До гостей, яких запрошує книгарня «Є», насамперед одна умова: їм має бути небайдужа сама ідея. Також вони вільно розмовляють українською. По–друге, це люди творчі: актори, письменники та інші цікаві особистості, для яких близька українська культура і які знаходять спільну мову з дітками. Проект абсолютно некомерційний: гості приходять тому, що їм цікаво взяти участь у читаннях. «Наприклад, ми запропонували Скрябіну, розказали, що є такий проект, Андрій і приїхав», — розповідає Марія Соломіна.

«Круто спілкуватися з дітьми, вони всю правду скажуть в очі. Я впевнений: половина дорослих не зізнаються, про що думають», — каже фронтмен «Скрябіна». Сім’я для Андрія — це фортеця, найцінніше, що дав Бог. «То люди, які можуть віддати все заради тебе, — посміхається співак, — треба не будувати сім’ю на конкуренції: хто більше заробив і поклав у панчоху, навпаки — зводити свій замок, і що міцнішим його збудуєш, то комфортніше тобі буде у ньому». За словами Андрія, у питаннях виховання доньки вони з дружиною демократи: нічого не нав’язують Барбарі, а лише тактовно закладають їй якісь норми моралі, етики, естетики, а доня робить власний аналіз і висновки. Кузьма часто бере Басю з собою за кордон, на концерти світових музикантів, щоб показати «як треба пахати, аби чогось досягти». Окрім того, катається з донькою на велосипеді, на лижах, відвідує кінотеатр, а в театр та оперу вона ходить із мамою. А ось від українських медіа тато її захищає — власноруч лобзиком спиляв антену на своєму будинку, яка транслювала вітчизняні канали. Андрій вважає, що це найкраще для його доньки.

Донечка Андрія в дитинстві слухала казки, які їй переважно розповідала мама. Кузьма також любив у дитинстві мамині казки. Каже, що українські й зарубіжні казочки знав напам’ять.

Знайомство з «Малюком та Карлсоном» українською розчарувало Кузьму. «Почав читати і зрозумів: перекладено жахливо. Я б навіть якось карав таких горе–перекладачів, аби не забували, для якої аудиторії працюють. Думаю, не жити тій книжці довго, бо, наприклад, діти, які в російськомовних родинах народилися, не зацікавляться таким твором, їм таким чином мову не прищепиш. Треба в комітет із питань моралі звернутися. Краще замість забороняти мої пісні розбиралися б із такими перекладами». Сам Кузьма поки що писати казки не збирається, каже, що «виходить якась чорнуха».

Такі читання відбуваються в книгарні кожні два тижні, пояснює Марія Соломіна. Хоча спершу планували щотижневі зустрічі. 20 грудня спробували вперше: тоді казочки до Дня святого Миколая читав актор Богдан Бенюк. «Зазвичай до класичних читань не доходить — діти починають гратися, розмовляти з зіркою. Обов’язково ми з маленькими читачами ставимо театральну виставу», — розповідає організатор. До речі, й у Івано–Франківську також відбувалися такі проекти, проте в Києві ці читання активніші. Окрім читання, у книгарні «Є» започаткували заняття з малювання. Нині майстер–класи для діток проводить художниця Наталія Володіна–Панченко.

Світлана БОГДАНОВА
  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>