Учені з’ясували, що різноманітний раціон краще від суворої дієти впливає на здоров’я. Одна річ, коли жорсткі обмеження в харчуванні тривають недовго — кілька днів, і зумовлені серйозними причинами (наприклад, до чи після операції, нападу гострого панкреатиту, печінкової кольки тощо). Такі заходи призначає лікар, який, на відміну від пересічного пацієнта, знає, що і як треба їсти, як це впливає на стан організму, коли та як треба переходити на повноцінне харчування. І зовсім інша ситуація, коли людина на власний розсуд вирішує сісти на дієту, залишивши в холодильнику буквально два–три види продуктів.

Учені вже давно помітили, що смак їжі, різні відтінки у сприйнятті солоного, солодкого, кислого тощо залежать від багатьох чинників. По–перше, кожна людина від самого народження призвичаюється до харчових традицій певного народу. В одних країнах споживають більше солі, в інших — гірких приправ, а в країнах колишнього СРСР, наприклад, науковці відзначають понаднормове поїдання цукру, особливо в газованих напоях. Виробники популярних в усьому світі «газировок» кажуть, що в Німеччині або Велико­британії у водичку з бульбашками додають значно менше цукру, ніж в Україні чи Росії. Міжнародна компанія, врахувавши смаки різних народів, змінила рецептуру спеціально для братів–слов’ян. Тому те, що німцеві видається надто солодким, для українця буде в самий раз, а те, що буде нормальним за гостротою для корейця, наш брат відразу виплюне.

В одному з найкращих бальнеологічних курортів України — Трускавці — цієї осені яблуку ніде впасти: такої кількості курортників уже давно не пригадують навіть самі місцеві мешканці. Росіяни, українці, узбеки, азербайджанці, німці — з усього світу з’їжджається люд, аби покращити здоров’я цілющою мінеральною водою. Тут чекають гостей 19 санаторіїв, 21 пансіонат, сучасні готелі й близько 50 приватних вілл. Кажуть, що трускавецька «Нафтуся» не має аналогів за межами України. А ще посвячені у курортні тонкощі люди запевняють: аби отримати путівку до Трускавця, треба оббити не один поріг і відчутно для сімейного бюджету «дякувати» розпорядникам путівок до профспілкових санаторіїв. Та ще й офіційно сплатити частину вартості санаторного лікування. «Повна» ж путівка за власні кошти для звичайних українців — завелика розкіш: простим смертним лікарям чи вчителям доведеться на такий відпочинок роками економити.

Відтоді, як спеціалісти Антимонопольного комітету України (АМКУ) оприлюднили факти стосовно нечесної реклами цілої низки ліків та пообіцяли покарати недобросовісних фармвиробників, минув майже місяць. Але проведіть трохи часу перед «блакитним екраном» і зрозумієте, що ситуація не змінилася. Ролики, які на всі лади розхвалюють гомеопатичні краплі «Пумпан» (виробник — компанія «Бітнер»), ферментні таблетки «Мезим» та «чоловічий» засіб «Простамол» (німецьої компанії «Берлін Хемі») так нікуди і не зникли. Хоч і лікарі, і чиновники називають купу причин для заборони (про які «УМ» писала в номері за 29 вересня). Виникає запитання — у чому річ?

Після скандального викриття підпільного цеху з виготовлення підробних ліків у Василькові (містечку під Києвом) українці дізналися про одну вельми неприємну річ. Виявляється, спритні ділки навчилися настільки майстерно виготовляти упаковку медичних препаратів, фасувати незрозуміло що під виглядом ліків та штампувати «елементи захисту» на пачках, що відрізнити фальсифікат від справжніх ліків може тільки спеціаліст. А в деяких випадках розібратися, де справжній засіб, а де підробка, допоможе тільки лабораторне дослідження.

За радянських часів яскраві, не схожі одна на одну іграшки були великою рідкістю. Діти гралися переважно «інкубаторськими» пупсами, кубиками та ляльками. Але батьки принаймні не мусили сушити голову щодо якості цих товарів, усе відповідало ГОСТу. Сьогодні ж маємо протилежну ситуацію: магазини, базари, кіоски переповнені цяцьками на будь–який смак і гаманець. Вибір такий, що нашим батькам і не снився. А от щодо якості виникає багато запитань, особливо у випадку із китайським пластиком кольору «вирви око». Експерти зазначають, що якісна іграшка — рідкісна гостя на українському ринку. Більшість яток та прилавків завалені низькопробними товарами, що мають сумнівну якість і невизначений хімічний склад. «УМ» з’ясувала, на що мають звертати увагу дорослі, аби не зробити малюкові отруйний подарунок та випадково не натрапити на депресивну, антирозвиваючу іграшку.

Події, офіційно зареєстрованій Міжнародною академією авторів наукових відкриттів під №383, невдовзі виповниться рік. Проте вагомий успіх вітчизняної медичної науки, підтверджений трьома експертними висновками в Україні, Росії та Німеччині, залишається малопоміченим. І навіть не тому, що його проґавили ЗМІ й авторів не увінчали хоча б лавровими вінками. Нові методи, на жаль, ще не впроваджені в медичну практику. Аспіринову тріаду за старими інструкціями і далі лікують як алергічне захворювання, хоча алергією, як довели дослідники з Івано–Франківська, тут і не пахне. Коли ж ці розробки стануть доступними всім «тріадовим» хворим — запитую керівника групи прикарпатських учених–відкривачів, доктора медичних наук Василя Поповича.

Не всі знають, що «ацетоном» називають не тільки відому рідину без кольору і з характерним запахом, а ще й поширену нині дитячу хворобу. Що це за напасть? У чому вона виявляється? Які її основні симптоми? Як живеться малюкам–«ацетонщикам», які страждають на це захворювання? І що треба робити, аби дитина не захворіла на ацетонемічний синдром, як його іменує медицина? Відповіді на ці запитання «УМ» шукала у черкаських спеціалістів, які дуже часто мають справу з цим порушенням обміну речовин.

Раніше «УМ» писала про скандал навколо китайських «чудо–капсул» для схуднення, які містили сибутрамін (заборонений стимулятор центральної нервової системи, який дає 44 ускладнення і навіть призводить до смерті), та про злочинні схеми шахраїв, які агресивно рекламували на ТБ дорогущі «медичні» прилади «від усіх хвороб», а насправді продавали людям звичайні побутові електроприлади. Тоді здавалося, що дурити народ та «втюхувати» нам із вами різний непотріб можуть тільки маловідомі фірми, переважно компанії–одноденки. Але, як з’ясувалося, нечесною рекламою грішать і крупні іноземні виробники, які, за твержденням фахівців Антимонопольного комітету, «масово поширюють оманливу інформацію щодо властивостей медичних препаратів». Комітет уже оштрафував виробника «Лазолвану» на мільйон гривень, покарав виробників препаратів «Мумійо», «Промед», «Турапрін». А наразі в АМК тривають розслідування щодо реклами більшості гомеопатичних крапель австрійського «Біттнера» та препаратів: «Мезим», «Простамол Уно», «Еспумізан» німецької компанії «Берлін Хемі».

Провідні політики найвпливовіших країн світу колись поставили перед медичною спільнотою завдання — до 2000 року повністю вирішити проблему раку. У XX столітті здавалося, що від перемоги над пухлинними процесами людство відділяють буквально декілька кроків. Мовляв, розшифруємо геном, розкладемо все по полицях, ну невже після цього в раку залишаться якісь секрети? Утім гучні відкриття відбулися, але про повну перемогу над важкою патологією говорити не доводиться.