Нарешті дочекалися: учора кримська феміда винесла рішення, яким підтвердила, що скандально відомі маяки на Південному узбережжі Криму є власністю України і росіяни захопили їх незаконно. Про це «УМ» розповів голова молодіжної організації «Студентське братство» — тієї самої, яка тривалий час «воює» з іноземним флотом за повернення гідронавігаційних об'єктів у власність України. «Севастопольський апеляційний господарський суд, який є вищим за всі інстанції самого Севастополя і всього Криму, прийняв рішення задовольнити позов Генпрокуратури України до Російської Федерації про повернення з незаконного володіння об'єктів навігаційно-гідрографічного забезпечення від мису Тарханкут до мису Аюдаг», — повідомив «УМ» Олег Яценко. Він додав, що це рішення стосується і маяків, і кількох будинків та установ у Феодосії.

Що таке влада після політичної реформи в Україні? Логіка політреформи полягає в тому, що влада має бути не лише способом здійснення певної урядової політики, а відповідальністю конкретних політичних сил, які сформували правлячу коаліцію. Увійшовши в цю коаліцію і взявшись за гуж, не кажи потім, що не винен у падінні свого рейтингу. Навіть якщо тобі виділено жалюгідну за розмірами ділянку цього «гужа» — виборець під час найближчого голосування має не те що право, а обов'язок зробити висновки з твоєї присутності в уряді.

Минулого тижня окремі ентузіасти політичних переговорів прогнозували, що доля коаліції вирішиться буквально от-от і саму угоду можна буде підписати вже в понеділок. Але особи, навчені гірким досвідом усіляких «коаліціад», уже звикли сприймати подібну інформацію скептично. Ось і вчорашнє засідання групи переговорників довелося перенести. «Робоча група мала сьогодні зустрітися о 15-й годині. Але експерти не готові, і група засідати не буде», — повідомив журналістам перший заступник Голови Верховної Ради Адам Мартинюк.

Станом на 26 березня 2006 року найбільш значимою новацією закону про вибори народних депутатів був змінений прохідний бар'єр. Цифра «3», відома своїм магічним значенням, цілковито заволоділа увагою політгравців, які, отримуючи свіжі дані з ЦВК, напружено прораховували, проходять вони в Раду чи ні. Дехто, звісно, був значно вище цього, а от Наталка Вітренко, приміром, до «трійки» не дотягнула зовсім трохи. А якби за два роки перед цим Верховна Рада залишила незмінним 4-відсотковий бар'єр, в аутсайдерах (окрім пані Наталі) опинився б ще й товариш Симоненко... Однак зараз усе це вже нецікаво, оскільки тепер на перший план виходить інша річ: завдячуючи тим-таки змінам до закону, країна вже півроку живе без мажоритарних округів. Це означає, що в нас із вами більше немає прямого лобіста наших місцевих інтересів у вищому законодавчому органі України, в разі чого — треба звертатися до депутатів районних та міських рад. Та й то — до деяких. Адже й міськ- та райради обрані за списками і в багатьох «хлібних» регіонах значною мірою складаються з громадян, які живуть зовсім у інших місцях. Навіть обласні ради обрані за партійними списками, без прив'язки до конкретних вулиць і будинків.
Чи відчули ми різницю? Чи відчули її політики? Чи можливе повернення до змішаної виборчої системи? У цих питаннях намагалась розібратися «УМ».

Рівно рік тому «помаранчева» команда розкололася, мов глиняний глек. Через перманентнi чвари було відправлено у відставку уряд Тимошенко, а з ним — і головного опонента леді Ю Петра Порошенка. Хоча важливі тут не стільки факти відставок, скільки констатація розколу в «помаранчевій» команді, яка вже за кілька місяців після революції розпочала міжусобиці. Костянтин Ситник — народний депутат двох минулих скликань, 80-річний «аксакал» УРП «Собор», почесний директор Інституту ботаніки НАНУ — з висоти свого житейського досвіду і набутих знань дає «помаранчевим» грубу, однак, погодьтеся, влучну оцінку: «Просрали!».

Після виборів партії, які не потрапили в парламент, часто занепадають. Щоб залишитися на плаву до наступного волевиявлення співгромадян, ці політичні сили мусять якось модифікуватися, шукати нові ідеї й потуги, навіть об'єднуватися з іншими. Українська народна партія ще перед минулими парламентськими виборами закликала до возз'єднання правоцентристські сили. Проте на цей заклик реальних дій у відповідь не відбулося, а УНП у свою чергу відмовилася приставати до інших мега-блоків, вважаючи їх фактично безідеологічними. У результаті ця помітна націонал-демократична партія залишалася за бортом Верховної Ради. Лідер УНП Юрій Костенко і надалі виступає за об'єднання, але, знову ж таки, як він розповів «УМ», це не знаходить розуміння у потенційних учасників спільної правиці. Зокрема, розходження полягають у механізмах злиття. Тож на наступних виборах ми знову, ймовірно, побачимо у бюлетенях одиноку УНП, але, натякає її лідер, це буде вже потужна й конкурентоспроможна права сила. Мабуть, вона стала б дiйсно сильною, якби була представлена у центральній владі, але до «широкої» коаліції позапарламентську УНП ніхто не запрошує.
Про партійні плани, про співіснування УНП з Блоком Тимошенко в опозиції, про ставлення «костенківців» до дій влади та інше Юрій Костенко розповів в інтерв’ю «УМ».

Нарікати на Президента модно. Дехто має рацію, але більшість необгрунтовано вішає на нього власні надії, обломи і марення. Сотворивши з нього кумира, намагаються дошкульно поцiлити в нього, влучаючи в усіх нас. Бо ж проекція нашої віри і є нами справжніми.
Ющенко не відійшов кудись. Не змінився. І не продався. Щоправда нас, українського народу, за ці півтора року так і не постало, хай ми й побунтували у 2004-му зо два місяці. А Віктор Ющенко все так само стоїть без власної команди, зі жменькою друзів, озвучений кількома співаками й оздоблений десятком пришийхвіст-чиновників. Самітник у ранзі Президента.

Іван Шулик належить до тієї когорти помітних постатей на теренах Дніпропетровщини, котрих поняття «нова влада» стосується безпосередньо. Перший і незмінний голова обласної організації Народного руху України ще з 1989 року, він багатьом знайомий як запальний трибун. Після того як НРУ частково трансформувалася в Українську народну партію, у Дніпропетровській області її знову ж очолив Шулик. Лідером «костенківців» у краї він залишається й до сьогодні. Цієї осені Іванові Івановичу стукне 60, і напередодні такого поважного ювілею він досяг найвищого у своєму житті кар'єрного злету — очолив Управління культури Дніпропетровської облдержадміністрації. Це без найменшої іронії, адже Шулик є доволі успішним театральним художником, відомим навіть за межами України. З його призначенням з'явилася надія, що на культурній ниві Дніпропетровщини з'явиться свіжий струмінь.

Як відомо, політиці притаманні непередбачуваність та хаотичність. У ній учорашні переможці сьогодні часто стають переможеними, а наслідками революцій користуються ті, хто мав до них найменший стосунок. Не стали винятком і останні парламентські перегони: мало хто очікував, що Партії регіонів удасться сформувати правлячу коаліцію й зайняти весь економічний блок уряду, вельми цікавою є й доля тих, хто зробив найбільший внесок у скарбничку перемоги «регіоналів».

Анатолій Кінах — політик, відомий своєю поміркованістю й розважливістю. Анатолій Кирилович ніколи не ліз на барикади й завжди наголошував на тому, що варто досягати компромісів заради майбутнього України. Водночас голова Українського союзу промисловців та підприємців й лідер однойменної партії був активним учасником команди Майдану й постійно наголошував на тому, що в українськiй полiтицi триває не війна конкретних особистостей, а боротьба світоглядів — «поганого» і «хорошого». Після перемоги «хорошого» Кінах (колись ледве не суперник Віктора Ющенка, якого змінив на посаді Прем'єр-міністра, але вже давно — його прихильник і соратник) обійняв посаду секретаря РНБО, а після парламентських виборів-2006 обрав мандат народного депутата. Тепер Анатолій Кирилович очолює парламентський Комітет з питань національної безпеки й оборони, тож має багато чого сказати з цього приводу. Особливо в «тривожному» контексті дій нового уряду, призначеного, до речi, 4 серпня — саме в той день, коли Кінаху виповнилося 52 роки. Про те, чи задоволений він «поведінкою» «подаруночка на день народження», «Україна молода» розпитувала Анатолія Кириловича в телефонному інтерв'ю (заклопотаний державними справами політики зараз вирвався на короткий відпочинок до Криму).