«В Україну форель імпортують із Польщі та Голландії. А червоний колір у неї тому, що годують її кормами з біодобавками та барвниками. А в нас — натуральні корми. І форель не червона виростає, а жовтувата», — каже «УМ» керівник Черкаського рибгоспу Олександр Онученко, запрошуючи до цеху з вирощування лососевих і осетрових. Там щосили дзюрчать потужні гірські струмки. Такий шумовий ефект створює вода, що тече у 18 ваннахнержавійках. У цих «басейнах» — повно форелі.

Черкащани першими в нашій державі почали розводити форель у замкнутому циклі. Мальків, вагою по 10 грамів, заселили туди в кінці минулого року. Тепер це товарна форель вагою по 220—240 грамів кожна рибина. Цього року рибгосп планує виростити 10 тонн цієї делікатесної риби, а вже цього місяця вона з’явиться на прилавках магазинів Черкас.

Після скандалів довкола Озерки, куди неодноразово заходили, аби забезпечити виконання якихось там ухвал і рішень люди у камуфляжній формі, події в парку, закладеному свого часу абшитованим (відставним) козаком Лазарем Глобою, явно претендують на друге місце. За гучністю. Парк Глоби у Дніпропетровську, що не кажіть, є об’єктом вельми помітним. Як доказ цього — центральну міську ялинку неодмінно виставляють саме тут. Більше того — за підсумками 2007 року за економічними та багатьма іншими показниками парк посів почесне друге місце у всеукраїнському вимірі. Не виявила тут якихось серйозних гріхів і недавня перевірка контрольно–ревізійного управління. І взагалі всі дотеперішні перевірки чогось «такого» не виявляли.

Три місяці без води, місяць без світла та газу і тиждень без опалення — в таких умовах проживають мешканці гуртожитку кіровоградського заводу «Радій». На час ремонту та реконструкції гуртожитку по вулиці Героїв Сталінграда, 13, керівництво заводу вирішило відселити жителів до іншого приміщення.

На бульварі Пушкіна почали втілювати в життя проект, ставлення до якого з боку мешканців міста є досить неоднозначним. Наша газета свого часу писала про перипетії навколо цієї новації, суть якої в тому, що фактично кожен бажаючий може «прикрасити» пішохідну частину бульвару гранітною іменною зіркою. Втім подібне марнославство таки обійдеться в копійку. Іменна зірка на одну персону коштує 5 тисяч гривень. За весільну, де є дата реєстрації шлюбу, прізвище та імена молодят, треба викласти 7,5 тисячі гривень. А корпоративна з логотипом підприємства чи фірми тягне на 10 тисяч гривень.

12–річні розкопки, що проводяться в селищі, відкрили багато страшної правди про ті часи. Зокрема, під час відбудови флігелів на Тепловці виявлено, що стоять вони на цвинтарі (чи не тому така дивна доля красивого, довершеного палацу, в якому так ніхто й не жив жодного дня?). Батуринська земля рясно полита кров’ю. Досі лише вона одна була меморіалом безстрашним оборонцям. Прийшла пора увічнити їхню пам’ять у камені. Нехай він заговорить. І засвідчить... Не так давно Президент України Віктор Ющенко відвідав Великий скульптурний салон в Українському домі й закликав українських митців найближчим часом відвідати Батурин та подивитись, якою могутньою і пишною була гетьманська столиця у ХVІІ—ХVІІІ століттях і скільки треба зробити, аби оживити й озвучити наші глибинні джерела пам’яті. Адже восени цього року минає 300 років із часу Батуринської трагедії, в якій мученицькою смертю загинуло 20 тисяч наших людей. Героїчний чин Батурина, що повстав за волю, має постати сьогодні в новому осмисленні.

Кіровоград входить у трійку міст України з максимальним рівнем захворюваності і смертності від онкологічних захворювань. Одна з причин — радон, газ без запаху, кольору і смаку, який виділяється з розломів земної кори і суттєво впливає на появу ракових пухлин. Причина концентрації радону не лише в тому, що місто стоїть на масиві гранітних порід, а й у близькому сусідстві з урановою шахтою, стволи якої проходять просто під житловими масивами.

Ситуація щодо дотримання безпеки праці на підземних горизонтах донецької шахти імені Засядька, м’яко кажучи, поки бажає бути ліпшою. Були сподівання, що справа нарешті докорінно зміниться після найбільшої трагедії в історії вітчизняного вуглевидобутку — вибухів у листопаді–грудні минулого року, внаслідок яких на кілометровій глибині загинули 106 гірників. Проте час від часу тут знову виникають ситуації, що змушують буквально хапатися за голови інспекторів Дежгірпромнагляду. Грубі порушення ведення підземних робіт фахівці Держгірпромнагляду неодноразово виявляли під час планових перевірок потенційно небезпечного підземелля. Зокрема в одному з випадків інспекторам не надали матеріали та розрахунки, що визначають загазованість виробок. Серйозні зауваження були і до певних типових вимог щодо розмірів вентиляційного штреку та запасного виходу із лави, також несправними виявилися ще й засоби пилоподавлення безпосередньо на вугільному комбайні.

Італійські інвестори, представлені Валентином Девдою, родовід якого походить із Прикарпаття, обрали для проникнення в Україну велике, але віддалене від райцентру й автомагістралей коломийське село. Південноєвропейці довго придивлялися до залишків колишніх потужних прикарпатських колгоспів (сеньйор Девда навідувався сюди майже два десятки разів), поки зупинили свій вибір на Джуркові і запропонували небачений досі варіант співпраці у форматі спільного агропідприємства.

Мер Львова Андрій Садовий запропонував центру зайнятості інформувати українських заробітчан за кордоном про наявність вільних вакансій у рідному місті. До такого ноу–хау пана Садового підштовхнула нестача робітників різних спеціальностей у Львові. Так, сьогодні тут уже важко знайти кваліфікованих водіїв тролейбусів і трамваїв, електрослюсарів, сантехніків, токарів та електрогазозварювальників.

Нагадаємо, що найбільш безпрецедентний в Україні прояв печерного вандалізму стався 10 лютого поблизу райцентру Нижньогірське. Тоді вночі невідомі розтрощили майже всі (від 220 до 270) кам’яні надгробки на тутешньому кримськотатарському цвинтарі. Навіть єдиного сторожа — собаку — не пошкодували.