Немає радості від «Радію»

29.03.2008
Немає радості від «Радію»

Пікетувальники стоятимуть до кінця. (Фото автора.)

Три місяці без води, місяць без світла та газу і тиждень без опалення — в таких умовах проживають мешканці гуртожитку кіровоградського заводу «Радій». На час ремонту та реконструкції гуртожитку по вулиці Героїв Сталінграда, 13, керівництво заводу вирішило відселити жителів до іншого приміщення.

І все б нічого — от тільки на новому місці проживання в цих кіровоградців не буде постійної реєстрації, проживатимуть і платитимуть вони за ліжко–місце, а не за окрему кімнату. Оскільки кімнати маленькі, то меблі з собою брати не дозволяють. Ще є така «дрібничка», як одна кухня і туалет на весь поверх і одна душова кімната на весь гуртожиток...

Через це погодилися виселитися лише мешканці двох квартир — працівники ЗАТ «Радій». Як розповіли вони кореспонденту «УМ», згоду на переселення вони дали після того, як їм поставили умову: або житло, або робота. Оскільки робота на заводі високооплачувана й престижна, то довго вони не думали...

А от з тими, хто виселитися не погодився, переважно колишніми працівниками підприємства, керівництво заводу почало справжню війну. Комунікації відключали поступово і кожного разу попереджували: виселяйтеся, бо гірше буде. Але і кіровоградці не сиділи склавши руки — пікетували, подали заяви до прокуратури, судів, міськвиконку.

У позовній заяві до Кіровського районного суду міста Кіровограда йдеться про те, що затверджено реконструкцію лише частини будинку, а не всієї будівлі. Крім того, відключенням електроенергії порушується постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України. Адже більша частина мешканців платить по індивідуальних лічильниках і боргів не має.

Наприклад, мати двох дітей Надія Кошман прописана в гуртожитку і справно платить, а їй доводиться варити їсти і прати у друзів, щодня носити воду із сусідніх будинків. І хоча температура на вулиці вдень плюсова, вночі зігріватися доводиться під усіма наявними ковдрами.

Але й це не все. Наприкінці лютого в будинку почали ламати перестінки — поряд із житловими кімнатами. Ірина Мусіхана відводить шістьох дітей до друзів, родичів. А Олег Мірошниченко, який став свідком того, як вибивають двері в його секцію, поцікавився, чи є у будівельників якісь документи чи дозволи на роботи. Дарма — план робіт саме в цій частині гуртожитку не змогли надати керівники заводу і відділу архітектури міста, представників якого викликали мешканці. Зустрітися ж із головою наглядової ради ЗАТ «Радій» Євгеном Бахмачем їм вдалося лише після того, як прокуратура міста винесла на розгляд Кіровоградської міської ради протест на включення до списку на приватизацію гурожитку по вулиці Героїв Сталінграда, 13. І міська рада протест задовольнила! Як розповів кореспонденту «УМ» прокурор Кіровограда Олександр Бабіков, таке рішення є початком повернення гуртожитку на баланс міста. Тобто мешканці поки що спокійнісінько можуть там проживати.

Євген Бахмач із рішенням міської ради не згоден: «Це наша приватна власність, а всі ви є мешканцями гуртожитку і маєте право лише на ліжко–місце», — заявив він на зустрічі з колишніми працівниками заводу. І тут же натякнув: «Це тимчасове житло, вам час подумати і про постійне...»

Не приховує керівництво заводу і те, що назад повертатися мешканцям гуртожитку не доведеться — після реконструкції приміщення стане готелем для іноземних спеціалістів та клієнтури заводу. Тим часом тих, хто відпрацював на заводі все життя, посилають у відомому напрямку.