Із приводу цього довгоочікуваного вироку Марганецького міського суду, що на Дніпропетровщині, здавалося б, варто зітхнути полегшено — мовляв, нарешті справедливість восторжествувала. Все ж засуджено відразу п’ятьох колишніх «правопохоронців» у Пологівському районі Запорізької області — слідчого прокуратури і співробітників міліції, що фальсифікували кримінальні справи злагоджено, як і має бути в «згуртованій команді».

Невгамовні запорізькі комуністи отримали чергового відкоша. Ще не вщухли пристрасті з приводу зруйнування ініційованого ними пам’ятника Сталіну, як сталася нова оказія. Цього разу — з меморіальною дошкою «видатному радянському політичному та державному діячеві» Леоніду Брежнєву. Її повiсили на будинку на розі вулиць Леппика і Дзержинського.

Судове засідання у Дніпропетровському адміністративному апеляційному суді наприкінці минулого тижня місцеві опозиціонери назвали історичним. Вони так і не змогли пригадати такого випадку за всю історію незалежної України, щоб міська рада сама відмовилася від свого ж адміністративного позову щодо обмеження у проведенні масових заходів.

Учора Дніпропетровськ сколихнула неординарна подія. Понад 100 працівників комунального підприємства «Дніпропетровський міськ­електротранспорт» перекрили виїзд із депо за 14 маршрутами близько 155 трамваям. Вимогу люди ставлять конкретну — виплатити заборгованість із заробітної плати, яку перестали отримувати ще з жовтня.

Криворізьку спеціалізовану школу № 71 з самого ранку 17 грудня приголомшила звістка про нечувану трагедію. По дорозі до навчального закладу загинули відразу троє її учнів — другокласник Максим Приходько та Валерія Грецька і Юлія Польова, відповідно 2001 та 2000 років народження.

Рід занять у Леоніда Золіна — надзвичайно рідкісний. Адже він себе позиціонує як автор методики інтегрального лицечитання, яка нині проходить процес патентування. Інакше ще її можна назвати системою візуальної психодіагностики.

Трагедія, якій важко знайти якесь умотивоване пояснення, буквально сколихнула Нікополь: 15–річну Іру Міщенко було вбито серед білого дня, ні з того ні з сього. Біда підстерегла дівчину зранку в останню суботу листопада, коли вона йшла на заняття до репетитора з математики, яка жила на одній вулиці з ученицею.

У середу близько 19 год. 15 хв. жахлива подія сколихнула 30–тисячне місто Орджонікідзе, що на Дніпропетр­овщині. Невідомий кілер розстріляв упритул iз пістолета 58–річного депутата міської ради, директора ЗАТ «Орджонікідзенський рудоремонтний завод», власника кількох бізнесів Сергія Полякова.

Життя у Юлі Пилипенко складалося доволі успішно. Закінчила школу, вступила до Дніпропетровського університету економіки і права. Росла абсолютно здоровою, нічим серйозно не хворіла. З дитинства всерйоз займалася великим тенісом. На все життя залишалася хіба що одна незагойна рана.

Одеса, Кременчук, Миколаїв, Київ, Чернігів, Харків, а відучора — ще й Дніпропетровськ та Черкаси. У цих містах суди заборонили євромайдани.