«На вашому обличчі все написано»

18.12.2013
«На вашому обличчі все написано»

Леонід Золін. (з сайта face2.ru.)

Рід занять у Леоніда Золіна — надзвичайно рідкісний. Адже він себе позиціонує як автор методики інтегрального лицечитання, яка нині проходить процес патентування. Інакше ще її можна назвати системою візуальної психодіагностики. За свідченням пана Леоніда, вона дозволяє діагностувати і характер, і структуру особи, і прогнозувати певні сценарії поведінки людини у тих чи інших умовах.

«Людина влаштована дуже гармонійно»

— Леоніде, чи справді на нашому обличчі все написано?

— По обличчю справді можна сказати дуже багато. Насамперед це — стиль мислення людини, активація чи значимість певної сфери життя, матеріальні, сімейні чи ідейно–інтелектуальні складові тощо. Також можна визначати відкритість–закритість, вміння працювати в команді, лідерство.

Риси обличчя входять до певних агломератів. По суті, це прямокутник, квадрат, круг, овал, трикутник, трапеція. І практично всю інформацію про оточуючий світ ми сприймаємо саме таким чином.

— Але ж нерідко люди суто зовні можуть бути і схожими, але за характерами — як небо і земля...

— Людина влаштована дуже гармонійно, що, як правило, виражається у базовій формі, насамперед у нижній частині обличчя. Наприклад, трикутник — це динамічність, рухливість, активність, індикативність і водночас неврівноваженість, поспішність, надмірна говірливість, легковажність. Із сукупності цих складових і утворюється певний генотип, який засвідчують уже певні риси обличчя. Наприклад, повіки є закриті і відкриті. Чому так відбувається? Тому що йдеться про здатність реагувати на світло, сприймати візуальну інформацію. Коли повіки привідкриті, людина сприймає інформації більше і мозок, природно, більше реагує. Таким чином вже можна говорити про стиль мислення людини, її активність, що потребує зворотного зв’язку.

— Чи можна за обличчям людини дізнатися про її характер?

— Характер — поняття динамічне. Є базові структури особистості, а властивості характеру можуть змінюватися, трансформуватися. Тому й робити якісь висновки щодо цього можна стосовно будь–якої людини.

Якщо жінка вищипує брови...

— А якщо йдеться про жінку, яка зробила пластичну операцію?

— Тут я можу навести досить тривіальний приклад, який часто має місце в житті. Дівчина вищипує, зголює брову, а потім її структуризує, домальовує. Це не є пластичною операцією, але говорить багато про що. Наприклад, дівчина виголює брову, робить її тонкою, дугоподібною. Це вже маніпуляція. Тобто брова стає тонкою — і емоції, почуття вже не так інтерпретуються, зчитуються. По суті, жінка переходить у позицію: я сама вирішуватиму, які почуття показувати. Таким чином відбувається перехід від захисту до нападу. Жінка немовби заявляє: я — мисливець, я сама вирішуватиму, які емоції і почуття показувати, як поводити себе з чоловіками.

— Цікаво, а з губами як? Не секрет, що їх часто «підкачують»...

— «Накачуючи» свої губи, жінки, а нерідко й чоловіки, таким чином роблять їх чутливішими. Чому так відбувається? Повні губи засвідчують внутрішній егоїзм. Тобто люди ззовні чутливі, це демонструють. Але в особистих стосунках вони досить егоїстичні. Вони більше споживають, люблять все з’ясувати, в усьому розібратися, не приймають поквапливих рішень.

Тому коли дівчина робить повними свої губи, доводиться говорити про два фактори. По–перше, це вона робить для того, щоб привабити чоловіка, вирішити якісь питання. Але насправді це позиція споживацька, егоїстична.

Тому, зчитуючи інформацію, ви повинні усвідомлювати, що людина з тонкими губами внутрішньо сконцентрована і зовні суха.

— Чи можна говорити про хороші й погані риси обличчя?

— У жодному разі. Є, наприклад, спрямованість носа, який показує, наскільки цей чудовий орган здатний контролювати матеріальну сферу взаємодії.

Якщо носик дивиться вгору, то він, по суті, дивиться у світ ідей. Люди з такими носами немовби мають домінантну дитячу рольову позицію. Це відкритість до нового, інтуїтивність, чутливість. Але при цьому такі люди наївні, не вміють жорстко контролювати процеси. Вони, як правило, неструктурні і несистемні.

Люди з рівною структурою носа зазвичай належать до середньої формації, якій притаманно і те, і інше. Це надійні партнери, гарні менеджери, які вміють щось вихоплювати зі світу ідей і світу житейського, простого.

Так само є актори з високими бровами. Це актори амплуа. А є з бровами прямими, як от Миронов, Безруков. Вони відзначаються емоційною наповненістю, здатністю входити до процесу, бо театральна роль є процесом тривалим і ємним.

ДОСЬЄ «УМ»

Леонід Золін — лицечитець (фізіогноміст), розробник унікальної «Інтегральної системи лицечитання» (лицечитання — це комплекс методів визначення структури особистості людини за формою і рисами обличчя).

Проводить майстер–класи, тренінги, у тому числі й онлайн навчання. Досвід у візуальній психодіагностиці — вісім років. Є експертом iз лицечитання на телеканалах: «Інтер», «Новий», «Україна», «1+1», «2+2». Учасник міжнародних фестивалів психології і розвитку особистості: SAPGEN, «Тач–фест» (Київ), «Життя, як диво» (Луганськ).

ЩО НАПИСАНО НА ОБЛИЧЧІ?

Святослав Вакарчук: характер складний

— На обличчі відомого українського виконавця Святослава Вакарчука насамперед хотілося б відзначити прямокутник, — каже Леонід Золін. — Хоча є й легка трапеція в основі щелепи. Це — цілеспрямованість своїх дій.

Ще ми бачимо головний акцент в ідейному світі — від брів до самого початку росту волосся. Лоб досить широкий, але водночас випуклий. Це лоб філософа, творчої особистості, поєднання гуманітарія з технарем. Окрім того, лоб досить помітно виступає. А будь–яка частина на обличчі, що виступає, говорить про спрямованість, наприклад, імпульсивність. Також у Вакарчука могла виступати ротова частина. Але тут чомусь плоско — значить, він зібраний, вміє себе контролювати.

Наступний дуже важливий фактор — низько посаджені, фактично прямі брови. Це говорить про те, що він є людиною процесу, яким повністю захоплюється і перебуває в ньому. Причому дуже контактний. Тобто йому нескладно спілкуватися з будь–ким — від прибиральниці до Президента. Ще один важливий момент — брова «будиночком». Тобто він є власником, усе, що робить, вважає своєю вотчиною. І йому досить складно свою «територію» ділити з кимось. Не може бути когось другого — тільки він. І тому на рівних йому важко працювати у будь–якій структурі. Він завжди домінуватиме.

А нависаючі повіки є фактором внутрішньої сили і закритості. Тобто людина насправді «собі на думці», любить самостійно приймати рішення, рідко радиться з партнерами. Гадаю, і в колективі у нього така обстановка — він часто сам внутрішньо приймає рішення, а вже потім, за фактом, їх обговорює. Тому виникає напруга, брак зворотного зв’язку. Очі глибоко посаджені, але досить великі. Це також підтверджує його досить непогану емоційну динаміку. «Глибоко посаджений» — це погляд зсередини. Фактично на все у нього є внутрішня відповідь. Ще один момент — брова йде вниз. Це досить висока самокритичність, проте з нальотом смутку.

Варто також звернути увагу на перехід до губи, пряму лінію рота. Це говорить про внутрішню вередливість, навіженість. Як чоловік він можен собі дозволяти якісь вибрики, оригінальну поведінку. Звідси й така позиція — хочу тільки так і все. Словом, характер складний.

Брати Клички: це дуже честолюбні люди

Усі ми знаємо, що це — бійці, борці, люди зі стійкою життєвою позицією, які вміють робити виклик, брати на себе ризики, рухатися вперед, досягати своєї мети.

Обоє мають дуже високий ніс. Це свідчить про яскраве індивідуальне позиціонування. Тобто вони дуже честолюбні люди. Для них їхня позиція в соціумі вкрай важлива.

Наступний цікавий фактор — злегка «качиний» ніс. Вони хто? Суперуспішні боксери, чемпіони світу. Я думаю, досягти цього їм допомогли і якісь генетичні особливості. Ще одна характерна обставина — десь 80 відсотків бою боксер не б’є, а ухиляється від противника, від ударів, постійно рухається. І саме «качиний» ніс означає вміння підлаштовуватися до іншої людини, що значною мірою і дало можливість Кличкам перемагати. До речі, така характерна особливість притаманна не лише нашим землякам. «Качині» носи — у багатьох боксерів. Подивіться в iнтернеті.

А жінка з «качиним» носом — ідеальний партнер для чоловіка, який робить усе для нього і його зростання. Також це непогана позиція для заступника керівника, секретаря–референта.

  • Голодомори й лихоліття «мами за законом»

    Іде другий десяток літ, як немає з нами дорогої для мене людини — Євдокименко Ірини Пилипівни, матері моєї дружини, а по-простому — тещі (або, як прийнято в англійців, mother-in-law, «мами за законом»). Народилася вона у 1910 році. >>

  • Ноги замість мотора

    30-річний черкащанин Олексій Ганшин ніколи не мав автомобіля і навіть не хоче його купувати. Бо в нього є веломобіль. Олексій не просто любить на ньому подорожувати, він власноруч будує ще й лежачі велосипеди. У планах народного умільця — власна велосипедна фірма на зразок тих, що працюють у Європі. >>

  • За ним сумує місто...

    Сьогодні — 9 днів, як пішов із життя Ігор Калашник, політик, громадський діяч Черкащини, доктор економічних наук, заслужений будівельник України, лауреат загальноукраїнського рейтингу професійних досягнень «Лідер України», депутат Черкаської міської ради кількох скликань і багаторічний друг нашої газети. Йому було лише 55 років. Раптова і трагічна смерть шокувала всіх, хто знав Ігоря Миколайовича. >>

  • «Я давно вже став українським націоналістом»

    Ще жоден художник тему сучасної українсько-російської війни досі не втілював настільки масштабно, як 53-річний художник iз Дніпропетровська Сергій Чайка. Його нова картина вражає грандіозністю, насиченістю образів українських героїв, серед яких у центрі постає Надія Савченко. >>

  • Не в грошах щастя

    Звістка про те, що Василю Пилці з Кривого Рогу замовили портрет короля Кувейту, нещодавно була розповсюджена багатьма ЗМІ як неабияка сенсація. Особливої ж пікантності додавало те, що українському майстру гравюри на склі за таку роботу ніби мають заплатити гонорар у сумі річного бюджету України. >>

  • «Ми такі люди — співати вміємо, а балакати не дуже!»

    Більше 30 років поспіль українська народна пісня допомагає черкаській родині Карпенків на їхньому життєвому шляху. Саме пісню та музику Ніна Петрівна i Володимир Михайлович називають тим джерелом натхнення, яке підтримує, дає сили і дарує настрій. І тоді як добре на душі, і тоді як важко. >>