У хаті Людмили Волос, яка живе у селі Вівся Чемеровецького району на Хмельниччині, завжди пахне травами. Збирає жінка сировину з весни аж до пізньої осені. А допомагає травниці десятирічна онучка Христинка, якій передає свій досвід, як колись їй — рідна бабуся.
Нинішній рік для найвідомішого вітчизняного курорту «Миргород» особливий. Він святкує одразу три солідні дати — 100–річчя вiд дня відкриття свердловини мінеральної води, 95–річчя заснування самого курорту та 90–річчя застосування торфогрязелікування на ньому. За цей час тут оздоровилося кілька мільйонів людей із майже 30 країн світу, і курорт здобув дійсно світове визнання.
У тому, що кір — хвороба небезпечна і важка, тридцятирічна киянка Алла Марченко десять років тому пересвідчилася на власному досвіді. «Все почалося з сильного болю в горлі — такого нестерпного, якого при звичайній застуді не буває, — пригадує моя співрозмовниця. — Ніякі засоби не рятували, навпаки — ставало дедалі гірше, не могла ні їсти, ні пити... Потім додалися сильна слабкість, нежить, а ще за кілька днів раптом підскочила температура — під сорок. Лікарі зі «швидкої» поставили діагноз: ангіна, виписали препарати. Але через три дні стало ще гірше... Тоді вже батьки викликали приватну «швидку допомогу», і я нарешті почула, що підхопила кір. Тим паче, вже і на обличчі, і на тілі з’явилися червонуваті плями. В хід пішли антибіотики, близько двох місяців була на карантині. Лікарі боялися ускладнень на легені, але, слава Богу, обійшлося...»
Рак молочної залози залишається найпоширенішою онкопатологією серед жінок. Щороку в Україні цю хворобу виявляють у 17 тисяч пацієнток. Кожні 25 хвилин лікарі діагностують рак грудей. І кожні 45 хвилин від цієї хвороби помирає жінка…
«У нас на поверсі в усіх чотирьох квартирах хтось помер від раку... Сусідка роками скаржилася на підшлункову, періодично лікувала. Коли запідозрили каміння у жовчному, лягла на операцію. Хірург — її давній друг, вийшовши з операційної, ридав. Остання стадія раку. Ніби епідемія якась...»
Хтось із медичних світил сказав: усі людські хвороби починаються з неправильної поведінки. Справді, не раз доводилося спостерігати, як у цілком здорової людини через часті стреси і негативні емоції починався хворобливий стан.
«Хороший психотерапевт — як дзеркало: може показати щось безумовно важливе. Але тільки від вас залежить, чи ви це побачите», — наголошує Яніна Лимаренко. Чиясь цитата? — запитую. «Моя», — усміхається Яна.
Без почуття гумору в її професії, певно, не можна. Як сказав відомий психоаналітик Шелдон Роут, саме гумор допомагає зробити нестерпне стерпним, у чому, зрештою, й полягає основний сенс психотерапії. А представником саме цього дефіцитного нині фаху є Яніна. Про причини такого «дефіциту», діагнози для суспільства та про те, як не опинитися в невротичному вирі, — наша розмова.
За 20 років спеціалісти Центру слухової реабілітації «Аврора» допомогли більше 50 тисячам своїх пацієнтів (серед яких є навіть новонароджені та люди дуже похилого віку) повернути слух.
Пристрасті навколо цієї теми вирують не від учора. Смертельні випадки серед немовлят і школярів після профілактичних щеплень за останні кілька років відчутно загострили ситуацію і посилили панічні настрої в суспільстві.
Щоб усвідомити масштаби дитячого і підліткового алкоголізму, необов’язково вдаватися до цифр і статистичних даних. Досить пройтися вулицями і придивитися до підліткових компаній, прислухатися до їхніх розмов у маршрутних таксі. Або зазирнути до сільських «кав’ярень», де після уроків діти запивають «двійки» пивом. Відтоді, як чотири роки тому Всесвітня організація охорони здоров’я, аналізуючи дослідження щодо споживання алкоголю серед дітей і підлітків, оголосила нашу країну «лідером» у цій царині, нічого не змінилося на краще. Лікарі, психологи тут одностайні: найстрашніший різновид алкоголізму — підлітковий. Адже навіть у маленькій дозі алкоголь грубо діє на несформований організм підлітка і деформує його особистість. Тож будь–яке споживання спиртного у такому віці — вже зловживання.
