Серцево–судинні захворювання залишаються на першому місці серед основних причин смертності у світі. На жаль, українці мало знають про фактори ризику для серця. Українські медики звертають увагу на найнебезпечніші чинники серцево–судинних захворювань.

Киянка Марія Влащенко другий рік збагачує свій раціон пророщеним зерном пшениці. «Якось відчула, що болять очі, зір став слабшати, — розповідає жінка. — Окуліст пояснив мої проблеми віковими змінами, порадив підібрати окуляри. Але зайти в магазин оптики часу, як завжди, бракувало. Якось випадково натрапила на статтю в журналі про користь пророщеного зерна. Там просто фантастичні історії тих, кому такі природні «ліки» допомогли. Спершу відмахнулася — коли тим займатися. Але потім сказала собі: часу не буде ніколи, якщо сама його не знайду».

З початку квітня стартував всеукраїнський соціальний проект «Діабет. Дізнайся вчасно». В його рамках упродовж двох місяців у 40 містах України можна здати аналіз на вміст глюкози в крові і відразу дізнатись результат. 125 лабораторій робитимуть такі аналізи безплатно.

Настрій кепський, хронічна слабкість і враження, що втомився вже зранку, навіть не діставшись до роботи? Такі симптоми о цій порі «традиційно» сигналізують про весняний авітаміноз, кажуть лікарі. Переживши тривалу зиму і втомившись без сонячного тепла, свіжих фруктів та вітамінів, організм починає «хандрити» і протестувати у різні способи. «Почуваюся вічною сплюхою — бадьорості не додають ні кава, ні інші тонізуючі напої, — скаржиться знайома. — Працювати дедалі важче, зосередитися на чомусь неможливо, здається, що і пам’ять зникає... Як це пережити?». За спостереженням лікарів, навесні пацієнти нерідко нарікають і на загострення хронічних недуг, часті застуди. Справді, як із цим боротися?

Отже, сталося: від неділі живемо за новим часом — на годину вперед. Однак перевести годинникові стрілки значно простіше, ніж підлаштувати організм до нового ритму. Хоч би як оптимістично пояснювали такі «часові маніпуляції» економісти й політичні керманичі, лікарі все ж переконані: різка зміна часу позначається на здоров’ї. Адже організм має свій біологічний годинник, його орієнтир — не годинникові стрілки, а світловий день. Перейшовши на годину вперед, нам доводиться прокидатися раніше. Причому різко. Для нервової й ендокринної системи, які регулює наш біологічний годинник, такі різкі зсуви — неабияке випробування. Часовий стрес, кажуть медики, провокує так званий діасинхроноз. Тобто, наш внутрішній годинник не відповідає зовнішньому плину часу. Відтак ми більше втомлюємось, стаємо дратівливими, емоційно неврівноваженими, засинаємо «на ходу».

Говорячи про здоровий спосіб життя, лікарі на чільне місце ставлять раціональне харчування. Та чи завжди ми згадуємо ці поради, формуючи щоденне меню? Чи достатньо знаємо про продукти, якими наповнюємо свої «споживчі кошики» в супермаркетах і на базарах? Що із запропонованого асортименту корисне, а чого взагалі краще уникати, аби не зашкодити здоров’ю? З’ясувати ці моменти «УМ» вирішила в президента Асоціації дієтологів України, головного дієтолога Міністерства охорони здоров’я Олега Швеця.

Минулої неділі у світі відзначали Міжнародний день боротьби з туберкульозом. На жаль, попри освітні кампанії, соціальні проекти і «гарячі лінії», багато українців нічого не знають ні про симптоми цього страшного лиха, ні про те, кого воно може торкнутися.

Головне, що всі повинні розуміти, — недуга не смертельна, при своєчасній діагностиці успішно виліковується. Не кожному також відомо: якщо паличка Коха (напрочуд живуча бактерія, яка швидко адаптовується) потрапляє до організму — це зовсім не означає, що людина занедужає. Хвороба не розвивається, якщо внутрішні резерви й опірність організму здатні локалізувати інфекцію. Трапляються випадки і самовиліковування, коли людина під час планового обстеження дізнається, що мала недугу: на рентген–знімках легенів лікар зауважує кальцинати. Однак нехтувати власним здоров’ям і пускати все на самоплив — украй небезпечно, нагадує головний фтизіатр і пульмонолог України, директор Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Яновського Юрій Фещенко.

За підрахунками вчених, упродовж життя людина випиває до 75 тонн води. Лікарі називають питну воду основою здоров’я, тому так важливо розуміти: ця прозора рідина, яку ми наливаємо собі в склянку, може зміцнювати наш організм, а може й шкодити йому. Все залежить від того, яку воду ми споживаємо, — нагадують лікарі й екологи напередодні Міжнародного дня води, який традиційно відзначаємо 22 березня.

Цього тижня православні християни входять у Великий піст, який вважається найсуворішим. Тож багатьох турбує питання — як правильно харчуватися, аби за ці понад 40 днів і канонів не порушити, і здоров’ю не зашкодити.

Як зауважив «УМ» президент Асоціації дієтологів України, головний позаштатний дієтолог МОЗ Олег Швець, краще утриматися від постування дітям, людям iз хронічними недугами, вагітним жінкам і матерям–годувальницям. «Добре зважити — постувати чи ні — мають також люди, чия робота пов’язана зі значними фізичними навантаженнями, адже вони можуть потребувати більшої кількості тваринного білка в раціоні, жирів, аби компенсувати втрати енергії, — наголошує Олег Віталійович. — Решті людей постування не протипоказане, а навпаки — може бути навіть корисним. Особливо тим, хто має надмірну вагу чи підвищений рівень холестерину у крові. Але хочу наголосити: здоровий спосіб життя — це не просто певний відтинок часу: після Масляної до Великодня. Уважними до себе, свого харчування слід бути завжди».

«Бачу ознаки вегето–судинної дистонії, незначний набряк у тканинах і трохи підвищену густоту крові, — розглядаючи мої безіменні пальці під мікроскопом, пояснює лікар–терапевт Марія Масалова. — Серйозного лікування не потребуєте, однак ваші капілярчики «просять» дещо скоригувати спосіб життя: більше рухатися, повноцінно відпочивати і збільшити споживання рідини».