Ще вчора кохана казала, що ваші інтимні стосунки — це «вищий пілотаж», а сьогодні спантеличено мовчить. На піку сексуальної активності більшість чоловіків навіть думки не допускає, що настане час, коли енергійність і заповзятливість у ліжку піде на спад. На думку лікарів, чоловіча потенція тісно пов’язана із загальним станом організму, а він старіє не залежно від наших бажань. Щоправда, сказати напевне, коли ж саме чоловік починає «в’янути», фахівці не можуть. Адже не існує чітких теорій старіння, є лише кілька концепцій. Однак, вважає столичний сексолог–андролог Юрій Засєда, як тільки чоловік дозрів — і психологічно, і фізіологічно, і соціально, — він починає потроху «втрачати наснагу». Можливо, це не завжди помітно, але так запрограмувала природа. Впадати у відчай не варто: фахівці знають, що робити, аби чоловік прожив якісне життя, а період його молодості тривав максимально довго.

«Солодких снів!» — кажемо ми своїм рідним, бажаючи доброї ночі. Однак для багатьох приємні сновидіння, на жаль, стають синонімом мрії: людина може потерпати не лише від безсоння, а й вiд надокучливих нічних кошмарів. Що стає причиною такої неприємності? Сон і сновидіння й досі залишаються для науковців загадкою, яка ставить нам більше запитань, аніж дає відповідей. Однак деякі таємничі моменти вченим і лікарям усе ж таки вдалося з’ясувати.

За даними медичної статистики, 25 відсотків меланом і 80% раку шкіри локалізуються на шкірі голови й обличчя. Тобто там, де людина самостійно не завжди може їх завважити. Отож саме косметологи і перукарі мають змогу провести первинну діагностику і допомогти своїм клієнтам своєчасно виявити онкологічну недугу. У цьому переконана головний лікар Інституту дерматології та косметології Ольга Богомолець, якій належить ідея семінару–практикуму «Перевір родимку — збережи життя», що відбувся в Києві у рамках 13–го Конгресу індустрії краси.

2002 року у Волинській обласній клінічній лікарні вперше було зроблено операцію на серці. Для маленької Волинської області оперативне втручання такого рівня стало вагомою подією. Минуло десять років, і нині такі операції — звична річ. Волинська кардіохірургія зробила потужний ривок: лише торік тут проведено 870 втручань на серці, з них 477 коронографій, 70 стентувань, 132 операції із застосуванням штучного кровообігу, встановлено 103 кардіостимулятори. І тепер до Луцька, а не до Києва чи Львова, їдуть по допомогу чимало жителів інших областей.

Серцево–судинні захворювання залишаються на першому місці серед основних причин смертності у світі. На жаль, українці мало знають про фактори ризику для серця. Українські медики звертають увагу на найнебезпечніші чинники серцево–судинних захворювань.

Киянка Марія Влащенко другий рік збагачує свій раціон пророщеним зерном пшениці. «Якось відчула, що болять очі, зір став слабшати, — розповідає жінка. — Окуліст пояснив мої проблеми віковими змінами, порадив підібрати окуляри. Але зайти в магазин оптики часу, як завжди, бракувало. Якось випадково натрапила на статтю в журналі про користь пророщеного зерна. Там просто фантастичні історії тих, кому такі природні «ліки» допомогли. Спершу відмахнулася — коли тим займатися. Але потім сказала собі: часу не буде ніколи, якщо сама його не знайду».

З початку квітня стартував всеукраїнський соціальний проект «Діабет. Дізнайся вчасно». В його рамках упродовж двох місяців у 40 містах України можна здати аналіз на вміст глюкози в крові і відразу дізнатись результат. 125 лабораторій робитимуть такі аналізи безплатно.

Настрій кепський, хронічна слабкість і враження, що втомився вже зранку, навіть не діставшись до роботи? Такі симптоми о цій порі «традиційно» сигналізують про весняний авітаміноз, кажуть лікарі. Переживши тривалу зиму і втомившись без сонячного тепла, свіжих фруктів та вітамінів, організм починає «хандрити» і протестувати у різні способи. «Почуваюся вічною сплюхою — бадьорості не додають ні кава, ні інші тонізуючі напої, — скаржиться знайома. — Працювати дедалі важче, зосередитися на чомусь неможливо, здається, що і пам’ять зникає... Як це пережити?». За спостереженням лікарів, навесні пацієнти нерідко нарікають і на загострення хронічних недуг, часті застуди. Справді, як із цим боротися?

Отже, сталося: від неділі живемо за новим часом — на годину вперед. Однак перевести годинникові стрілки значно простіше, ніж підлаштувати організм до нового ритму. Хоч би як оптимістично пояснювали такі «часові маніпуляції» економісти й політичні керманичі, лікарі все ж переконані: різка зміна часу позначається на здоров’ї. Адже організм має свій біологічний годинник, його орієнтир — не годинникові стрілки, а світловий день. Перейшовши на годину вперед, нам доводиться прокидатися раніше. Причому різко. Для нервової й ендокринної системи, які регулює наш біологічний годинник, такі різкі зсуви — неабияке випробування. Часовий стрес, кажуть медики, провокує так званий діасинхроноз. Тобто, наш внутрішній годинник не відповідає зовнішньому плину часу. Відтак ми більше втомлюємось, стаємо дратівливими, емоційно неврівноваженими, засинаємо «на ходу».

Говорячи про здоровий спосіб життя, лікарі на чільне місце ставлять раціональне харчування. Та чи завжди ми згадуємо ці поради, формуючи щоденне меню? Чи достатньо знаємо про продукти, якими наповнюємо свої «споживчі кошики» в супермаркетах і на базарах? Що із запропонованого асортименту корисне, а чого взагалі краще уникати, аби не зашкодити здоров’ю? З’ясувати ці моменти «УМ» вирішила в президента Асоціації дієтологів України, головного дієтолога Міністерства охорони здоров’я Олега Швеця.