Літературну славу Осипу Назаруку принесла історична повість «Роксоляна». Утім його життя вмістило стільки подій, що вистачило б не на одну біографію.

«Присвячую українським дівчатам сю працю про велику українку, що сяяла умом і веселістю, безоглядністю й милосердям, кров’ю і перлами. Присвячую на те, щоб вони у найтяжчих хвилях свого народу і своїх не тратили бадьорості духу і були опорою своїх мужів і синів та діяльними одиницями свого народ»

Березневий день 70 років тому став датою загибелі головного командира УПА, провідника Організації українських націоналістів (ОУН) генерала Романа Шухевича (1907—1950).

Українці 21 лютого традиційно відзначають День рідної мови. Почали це робити з 2002 року, відколи президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.

Сто років від дня народження Миколи Лукаша — відомого мовознавця, перекладача, поліглота — виповнюється 19 грудня.

Виповнилося 110 років від дня народження Богдана-Ігоря Антонича, у чиїй творчості літературознавці вбачають космічні мотиви, а також відгомін лемківського фольклору та язичницької символіки.

Івана Світличного — легендарну постать у когорті шістдесятників — Василь Стус називав «доброоким».

У контексті сучасних геополітичних подій, коли Україна опинилася віч-на-віч з російським агресором, філософська трилогія Юрія Липи, чиї 75-ті роковини припадають на 20 серпня, набуває особливого значення.

Олега Ольжича вважають символом цілого покоління молоді, яке у буремному ХХ столітті присвятило себе українській ідеї.

У Києві вже традиційно відбулося нагородження переможців кримсько-українського літературного конкурсу «Ми — діти твої, Україно!» імені Данила Кононенка.