Закон про вибори народних депутатів, який було ухвалено широким консенсусом за участю фракцій більшості та опозиції, може зазнати змін. Причому корективи можуть втілитися без участі парламенту — в тому випадку, якщо окремі норми проекту будуть визнані незаконними Конституційним Судом. Ідеться про норму, яка дозволяє кандидатам балотуватися одночасно і за партійним списком, і в мажоритарному окрузі. У 1998 році аналогічне положення закону було визнане неконституційним.

Сьогодні виповнюється 20 років із дня Всеукраїнського референдуму, який підтвердив Незалежність України. Волевиявлення українців вразило одностайністю: за підтвердження Акта проголошення Незалежності проголосувало 90,32% громадян (при явці понад 84%). Навіть у Кримській АРСР більшість була «за» — 54,19%.

Рушії історії мають свої імена. Людиною, котра запропонувала провести референдум на підтвердження Акта проголошення Незалежності 24 серпня, був Ігор Рафаїлович Юхновський — тодішній голова «Народної ради», опозиційної фракції в парламенті. І сьогодні 86–річний політик і науковець запевняє: ідея референдуму була дуже своєчасною та вкрай потрібною для легітимізації держави України. А перед плебісцитом, до речі, деякі товариші Юхновського казали, що він затіяв не дуже добру справу...

А ще сьогодні виповнюється 20 років, як Україна обирала першого Президента. Тоді вже в першому турі переміг Леонід Кравчук із 61,59%, а академік Юхновський фінішував п’ятим (із шести кандидатів), набравши 1,74%. Ігор Рафаїлович тепер зізнається в інтерв’ю «УМ», що був шокований результатом. Хоча визнає: ані до президентства, ані до балотування він не був готовий.

Спасибі новій владі — святкувати День свободи знову стало модно. Очікувалося, що у вівторок увечері в центрі Києва з нагоди семиріччя Помаранчевої революції збереться значно більше народу, ніж у попередні роки. Причому — незважаючи на антиконституційну судову заборону й велику кількість «беркутівців». І в інтернеті вчорашній день був «помаранчевим»: люди масово згадували події 2004 року у своїх онлайн–щоденниках, блогах, у дописах у соціальних мережах. Раніше до революційного досвіду ставилися менш тепло.

Станом на 17–ту годину на майдані Незалежності перебувало близько двохсот прихильників Помаранчевої революції. Вони гуртувалися біля Головпоштамту, бо на протилежному боці площі комунальні служби споруджували новорічну ялинку; доступ до монумента Незалежності перекривала міліція.

Після підписання цього номера «УМ» до друку кількість учасників акції мала суттєво зрости, адже опозиційні організації призначили зустріч на 18–ту годину. На Майдан планували вийти й люди, які не представляють суспільно–політичні рухи.

В українських реаліях знову зафіксовано спробу поділити політичне поле між кількома особами. Подібне ми бачили в 2009 році, коли Віктор Янукович і Юлія Тимошенко вели переговори про ПРіБЮТ. У заколотників був намір якщо не сформувати широку коаліцію, то хоча б створити монополію на своїх флангах — відповідно, опозиційному та владному. Оглядачі побоювалися, що Україна котиться до двопартійної системи.

Незважаючи на те, що лідерка БЮТ Юлія Тимошенко зараз перебуває у СІЗО, «тимошенківцям» знову вдалося домовитися з «Регіонами». Нині йдеться про перспективу влаштувати трипартійність і законсервувати парламент із більшістю Януковича та нечисленними представниками БЮТ і «Фронту змін» до 2012 року. Адже за закон про вибори народних депутатів увечері минулого четверга проголосували не лише БЮТ і Партія регіонів, а й депутати Яценюка.

Епічній групі — епічний початок. Концерт, що відбувся 20 листопада у київському Палаці спорту, відкрили виступом оркестру ЗСУ: стрункі ряди співали «Многая літа» і «День народження». Потім на сцену вийшли самі ювіляри, причому в старому складі. Шанувальники гурту, які пропустили початок концерту, вирішивши прийти на хедлайнерів, були дуже розчаровані, оскільки Скрипка разом із Піпою (який пішов із «ВВ» у 2007 році) та Здоренком (покинув гурт ще у 1991–му) просто виконали кілька стареньких пісень колективу. Опісля хлопці, які 25 років тому рвали публіку у приміщенні київського заводу «Більшовик», розділилися і кожен виступив зі своїм сьогоднішнім проектом: Піпа — із @traktor’ом, а Здоренко — із «Грейдером».

Учора парламентська більшість відмовилася переписувати Кримінальний кодекс під Юлію Тимошенко. Верховна Рада надвечір 268 голосами ухвалила закон, який передбачає гуманізацію відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності, але — без «політичних» статей. Отож, попри сподівання опозиції та міжнародної спільноти, у КК залишиться «стаття Тимошенко»: відповідальність за перевищення службових повноважень, що завдало державі значних збитків. Юлія Володимирівна сидітиме за ґратами й надалі. Виходить, що українська влада минула перехрестя, на якому могла вмити руки «від кодексу, який залишився нам зі сталінських часів».

Український карикатурист Андрій Потопальський, який відомий нашим читачам завдяки численним політичним ілюстраціям в «Україні молодій», відкрив власну виставку у будівлі Верховної Ради. Герої численних карикатур художника — народні депутати — можуть зблизька подивитися на роботи Потопальського.

Партія регіонів не вклалася у графік підготовки до виборів, який намалювала сама для себе. Віктор Янукович і його соратники будь–що хотіли, аби Україна отримала новий закон про вибори народних депутатів за рік до дати голосування.

Управління справами апарату Верховної Ради повторно спростовує причетність до зведення металевої загорожі на межі з Маріїнським парком. «ВРУ не виступає замовником робіт з встановлення металевої огорожі на межі з Маріїнським парком», — ідеться у листі управління у відповідь на запит «УМ».

Українці кажуть: якби знав де впадеш — підстелив би соломи. Зазвичай цю приказку вживають тоді, коли вже пізно «стелити» собі якийсь захист. У даному ж випадку сталося навпаки. Перед початком нинішньої сесії навпроти центрального входу до будівлі Верховної Ради поставили міцну металеву загорожу заввишки два метри. Паркан звели на краю зеленого газону Маріїнського парку — впритул до облицьованого плиткою майданчика перед парламентом.

Від минулого тижня це єдиний захист Верховної Ради від обурених натовпів: як писала «УМ», невеличкий металевий парапет, який стояв на самій площі перед ВР, знесли «афганці». Тепер, якби не було двометрової загорожі, Верховна Рада залишилася б узагалі беззахисною. Отож виходить, що «солому» постелили вчасно.

Є припущення, що надалі пікетників не пускатимуть саме за цю — потужну — огорожу.

«Україна молода» спробувала дізнатися, хто й навіщо встановив паркан навпроти Верховної Ради, а також чи є в цьому політична складова. Виявилось, що загорожу будували начебто без відома парламенту та столичної влади...