Якщо сказати, що Дніпропетровщина нині нагадує зону бойових дій у сфері медицини, то особливим перебільшенням це і не буде. Принаймні локальні конфлікти на цю тему в області останнім часом спалахують то тут, то там. Влада, певна річ, говорить про благородну справу — реформування медичної галузі, яке, згідно iз закликом Президента Віктора Януковича, має наблизити її до людини. Та чи так відбувається насправді? Скоріше, навпаки, особливо для мешканців сільської місцевості, для яких затіяне владою реформування швидше зводиться до віддалення від них тих чи інших видів медичних послуг. Навіть на недавньому засіданні за «круглим столом», свідком якого мені довелося бути, тоді ще заступниця голови Дніпропетровської обласної ради Вікторія Шилова зізналася: до медичної реформи у населення на 99 відсотків ставлення погане. Чого ж очікувати далі на Дніпропетровщині, яка разом iз Донеччиною, Вінниччиною та Києвом є пілотною областю, тобто своєрідним випробувальним майданчиком у непростому процесі реформування медицини?

Дiзнаючись жахливу статистику захворювань на рак, кожен iз нас зазвичай сподiвається: це може статися будь iз ким, тільки не зі мною і моїми рідними. І якщо, не доведи Боже, доведеться особисто зіткнутися з підступним захворюванням, людину паралізують страх, розгубленість, відчай. Що робити, якщо в близької вам людини виявили рак, — про це йшлося на засіданні Клубу соціальної журналістики. Під час заходу організатори презентували й однойменну брошуру, співавтором якої є відомий письменник Андрій Курков.

21 лютого рідні, знайомі та журналісти вітали бабусю–довгожительку з днем наро­дження. Антоніна Тищенко народилася 21 лютого 1901 року в селі Покошичі Чернігівської області. Зараз ювілярка живе разом iз 82–річною донькою Іриною та онуком Андрієм у центрі Києва.

Від йоду, який необхідний для вироблення надважливого гормону тироксину, цілковито залежить життєдіяльність організму. Якщо людина не надаватиме цьо­му належного значення, рано чи пізно матиме серйозні проблеми зі здоров’ям. Нині півтора мільйона наших співгромадян стоять на обліку, маючи патологію щитоподібної залози. Про те, чи може людина сама діагностувати в себе йодний дефіцит і головне — як його попередити, «УМ» розпитала головного лікаря Київського міського клінічного ендокринологічного центру, головного ендокринолога України Миколу Гульчія.

Доктор медичних наук, професор Ірина Гордієнко очолює перше в країні відділення медицини плода Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України від дня його заснування. Для багатьох жінок вона є «останньою надією». До неї з усієї України їдуть вагітні, майбутні діти яких мають вроджені аномалії. Фахівці відділення встановлюють ще ненародженому малюку точний діагноз, і за потреби одразу після пологів дитина потрапляє до рук хірургів, урологів, кардіологів чи інших спеціалістів, які можуть врятувати її життя у перші ж хвилини. Невипадково за 27 років роботи відділення здобуло славу найкращого в Україні, саме сюди скеровують найскладніші випадки.

«Перинатологія — це комплекс заходів щодо збереження життя і здоров’я матері та дитини, — проводить початковий «лікнеп» Ірина Юріївна. — Вона включає в себе три періоди. Перший — пренатальний — до пологів; це те, чим займається наше відділення. Інтранатальний період — допомога під час пологів, і останній — постнатальний, тобто втручання після пологів. До речі, Інститут педіатрії, акушерства і гінекології — єдина установа в Україні, в умовах якої забезпечується повний замкнутий перинатальний цикл».

Чи знаєте Ви, що одна людина з шести відчуває зниження слуху? Прислухайтесь до себе, чи виникає у Вас бажання зробити гучнішим телевізор, перепитати щось у співрозмовника? Чи є у Вас відчуття, що навколо всі стали говорити якось нерозбірливо? Вам важко спілкуватись по телефону? Все це ознаки втрати слуху. Якщо Ви або хтось iз Ваших близьких помітили у себе такі випадки, не затягуйте з візитом до аудіолога, — радить головний лікар Центру слухової реабілітації «Аврора» Олена Хоменко.

14 листопада — в день, коли народився канадський лікар Фредерик Бантінг, який отримав Нобелівську премію за відкриття інсуліну, — людство відзначило Міжнародний день діабету. І хоч фармацевти вже давно винайшли ліки від цієї хвороби, а попередню діагностику можна легко зробити в будьякій лікарні, діабет і надалі щороку забирає величезну кількість людських життів.

Усі цигарки однаково шкідливі, то навіщо вирізняти кожен бренд неповторним дизайном упаковки? Усе одно отрута... Мабуть, такими роздумами керувалися австралійські державні мужі, коли ухвалювали прогресивний антитютюновий закон. Згідно з цим документом, починаючи з грудня 2012 року, всі виробники повинні продавати цигарки в однаковій упаковці оливковозеленого кольору, із зображеннями, що інформуватимуть про наслідки паління. Звісно ж, на кожній пачці буде написано, яка це марка, який у сигаретах вміст смоли, нікотину тощо, але стандартним шрифтом. Уже через рік виробникам буде заборонено наносити логотипи та кольори торгової марки на сигаретні пачки. Як повідомляє БіБіСі, закону, аналогічного тому, що недавно ухвалив Сенат Австралії, поки що не ухвалено в жодній іншій країні світу.

Мати «віддала» свою нирку хворому сину у прямому ефірі руками московського хірурга Едуарда Галямова, який уперше в українській практиці забрав донорський орган, використовуючи ендоскопічну техніку. Тобто, залишивши на тілі жінки мінімальні порізи скальпеля. Подібні операції в США та ЄС проводять уже більше десяти років, але в нас це стало можливим лише кілька днів тому завдяки відкриттю в Харківському обласному центрі урології та нефрології ендоскопічної операційної. Причому багаторічне відставання від світу за швидкiстю впровадження нових технологій, за словами спеціалістів, — зовсiм не єдина проблема вітчизняної трансплантології.

Влада таки взялася проводити медичну реформу. Пілотний проект стартував нещодавно у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві. «Передбачається розмежувати рівні надання медичної допомоги пацієнту на первинний, вторинний (спеціалізований), третинний (високоспеціалізований), а також екстрену та паліативну медичну допомогу», — пояснив нововведення міністр охорони здоров’я Олександр Аніщенко. За словами чиновника, сьогодні меддопомога вже нікого не задовольняє: ні споживачів послуг, ні працівників галузі. Проте головний наголос міністерство робитиме на розвитку первинного рівня меддопомоги. «Лікарів, які надаватимуть первинну допомогу, сконцентрують у спеціальних центрах, де працюватиме кілька спеціалістів, лабораторії, рентген–кабінети. Але найголовніше — вони стають юридичними особами», — сказав міністр.