Коли від цукру несолодко

17.11.2011

14 листопада — в день, коли народився канадський лікар Фредерик Бантінг, який отримав Нобелівську премію за відкриття інсуліну, — людство відзначило Міжнародний день діабету. І хоч фармацевти вже давно винайшли ліки від цієї хвороби, а попередню діагностику можна легко зробити в будьякій лікарні, діабет і надалі щороку забирає величезну кількість людських життів.

Про це «УМ» розповіла голова ради Української діабетичної федерації Валентина Очеретенко. Пані Валентина чудово обізнана і з українськими реаліями, й з особливостями лікування діабету в інших країнах, адже впродовж шести років обіймала посаду віцепрезидента Міжнародної діабетичної федерації (IDF). І коли медики проводили перше скринінгове обстеження на діабет серед депутатів Європарламенту, Валентина Дмитрівна була там. Відразу виникла думка: треба провести аналогічну акцію в Україні.

Утім реалізувати задум у Верховній Раді вдалося лише через декілька років. Два дні тому всі народні депутати, які прийшли на роботу, могли за бажання виміряти рівень цукру крові. Аналіз швидкий — результат готовий уже через 30 секунд.

«Але фраза «у вас підвищений рівень цукру» ще не означає, що в людини діабет, — наголошує Валентина Очеретенко. — Бо причини цього можуть бути різні. Треба обов’язково звернутися до поліклініки і пройти ретельніше обстеження, а тоді вже буде зрозуміло — діабет це або ні».

Аналогічні скринінгові обстеження вже кілька років поспіль проводять у Європарламенті та Єврокомісії. Для чого? Щоб привернути увагу громадськості й самих парламентаріїв до проблеми діабету, аби ті особистим прикладом заохочували населення своєчасно виявляти хронічні захворювання.

За словами пані Валентини, проблеми в лікуванні хворих на діабет можна розділити на дві великі групи: ті, що залежать від держави, і ті, що залежать від самого пацієнта. До першої групи належить передусім недостатнє фінансування. «Держава не забезпечує нас засобами самоконтролю, апаратами і тестстрічками для перевірки рівня цукру в крові. Кожен хворий на цукровий діабет повинен кілька разів на добу перевірити рівень цукру. Якщо він цього не робить, то найкращий інсулін не допоможе досягти компенсації. А якщо немає компенсації, гроші на інсулін (у тому числі й виділені з бюджету. — Ред.) витрачено марно, — пояснює Валентина Дмитрівна. — Хворий не знає, чи треба збільшити дозу інсуліну, чи ні, і вживає ліки «наосліп». Бо ж рівень цукру — це як пульс, він не буває однаковим упродовж доби. Якщо ти своєчасно не попоїв, треба зменшити інсулін, якщо переїв — треба додати дозу. Перенервував — додати, побігав — зменшити. Наскільки саме змінити дозу — також питання. Як можна це з’ясувати без регулярних вимірювань?».

В Україні, каже пані Валентина, тільки дітей і вагітних більш­менш регулярно забезпечують такими тестсмужками за державний кошт. Решті хворих доводиться купувати їх самостійно, а це досить великі гроші. Тож допомога з бюджету вкрай потрібна.

Друга «діабетична» проблема, за словами фахівця, випливає зі ставлення людини до власного здоров’я. «Є такий вислів: гарній компенсації діабету заважає тільки один фактор — реальне життя. — Людина — не машина, вона не може весь час думати тільки про свою хворобу. Але коли пацієнти не виконують рекомендацій лікаря (або забувають, або просто не надають якимось деталям великого значення), можуть виникнути проблеми», — наголошує очільниця Української діабетичної федерації.

 

ЦИФРИ

За офіційними даними, в Україні — 1 мільйон 134 тисячі хворих на діабет. 181 тисяча пацієнтів мають інсулінозалежну форму діабету.

  • Пігулка не допоможе…

    Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували. >>

  • Не лікують, а вбивають

    До 30% антибіотиків орального застосування продаються у США за неправильно виписаними рецептами. Помилкова діагностика на невідповідний рецепт на антибіотики є головною причиною виникнення резистентної стійкості мікроорганізмів на антибіотики, випливає з дослідження, результати якого подані в «Журналі Американської медичної асоціації» (Journal of the American Medical Association). >>

  • Чіпкий, як кліщ

    Кліщі вже прокинулися, активізувалися і готові атакувати. Під прицілом їхніх укусів — не лише любителі влаштовувати пікніки в лісі, а й ті, хто звик просто прогулюватися в міському парку чи сквері. Лікарі звертаються увагу, що з кожним роком кількість людей, яких покусали кліщі в місті, зростає. >>

  • Смертельний бізнес

    «Хворіти сьогодні особливо дорого, навіть не враховуючи вартості ліків, на звичайний похід у поліклініку зараз потрібно викласти мінімум 300 гривень», — такими враженнями діляться між собою українці в бесідах те-а-тет, такими повідомленнями нині завантажена чи не вся інтернет-мережа. >>

  • Провал операції, або Як вижити в котлі медреформи?

    Улюблений вітчизняний спосіб заговорити тему: спростовувати неіснуюче або почати планувати давно існуюче. Триває п’ятий рік експерименту з реформи охорони здоров’я у пілотних регіонах країни: на Вінниччині, Дніпропетровщині, Донецькій області (там зараз не на часі) та Києві. І що ж маємо реально? >>