Є в цьому один, найважливіший для всієї РФ і росіян, урок, який «Моторола» довів своїм безглуздим життям і заслуженою смертю: навіть простий бідний автомийник в Росії живе зараз довше, ніж «Герой ДНР».

Я не дуже здивувався, коли якийсь час тому десь прочитав, що російський пісняр Юрій Лоза висловився про те, що в музичному плані британські Бітлз не були чимось визначним. Але не так все просто. Парню явно не ймется.

Удруге поспіль лауреатом Нобелівської премії в галузі літератури стала людина, корені предків якої пов’язані з Україною.

Чи маю я право давати рецензію на анімаційного «Микиту Кожум'яку»?
А чого б і ні?
Я чесно сплатив за квиток, тому зараз чесно і «всиплю»авторам на всі мої 50 гривень, витрачених за квиток на старті опалювального сезону.

Із завтрашнього свята захисників України вже, виявляється, старанно роблять «новає 23-є фєвраля», «день мужика» тощо, з усім гендерно-совковим лайном, притаманним колишньому «дню савєцкой арміі і нікагда нє ваєвавших мущінок».

Так от що відбувається! От для чого в Законі про освіту, в цілому непоганому законі з новаторськими підходами, дорослою та інклюзивною освітою, ганебна сьома стаття про мову. Це підготовочка до двомовної освіти?!

Щоб не гнівити Бога, тобто ці самі Сили, я відкинув бажання чи, скоріше, спокусу вмить зробити останнім шершнів час перекусу.

Із задоволенням прочитав у вашій газеті статтю про школи Лохвицького земства архітектора Сластіона і хочу повідомити, що така красива школа існує і в селі Білогорілка, у якій навчався мій батько і четверо його братів.

Головна причина невпевненого існування України в тому, що суспільство змушене постійно боротися з державою. Конфлікт перманентно існує в різних сферах, але в конкретному випадку говоримо про мову; про мову як засіб спілкування і державну мову як один із символів Держави...

Нашого цвіту — по всьому світу. От і одна з моїх доньок проживає в Стамбулі, де знайшов роботу її чоловік. Інша моя донька нещодавно була в неї у гостях.