Майбутньому лідеру нації потрібно хлєбнути трохи болота на мажоритарці – походити по обдертих школах, а не по офісах лондонських і вашингтонських фондів, помісити своїми ногами глину перед провінційним будинком культури, в якому тече дах, а головне – подивитися в очі своїм виборцям.

Боротьба за Україну повинна починатися не з війни за територію чи надра. Територію можна відвоювати! Війна повинна починатися з відвойовування власного інформаційного простору, який поверне українцям нашу історичну пам'ять, наших героїв і національних світочів, наші реалії і пріоритети.

Чи чули: кажуть, Міклошів-Бальцеровичів (такої ж думки й політолог В. Фесенко) вже попустило. Наче ось-ось уздріємо очікувані ознаки добробуту й процвітання. «Де там!» — скиглить дисонанс економічної кризи й загрози соціального вибуху.

«Как вы яхту назовете, так она и поплывет». Колись, коли я дивився Врунгеля малим, для мене стало цілковитою несподіванкою, що зі слова «победа» так просто вийшла «беда». Українцеві це справді не властиво. Для московитів же пройтись «по бедам» інших – то якраз і їхнє, то і є победа.

Страшенна спека: зав’яли кущі бузку, лілійники під будинками геть полягли на землю, а біля контейнерів зі сміттям дріботять голуби, вишукуючи якусь їжу, а деякі надулися і дзьо­биками повтикалися в асфальт.

Українська держава в частині функціонування системи української влади, як інструменту управління суспільними процесами та забезпечення розвитку держави та благополуччя народу, остаточно припинила своє існування.

60% дітей в Україні у віці до 14 років зазнають фізичного або психологічного насильства. Приблизно 10% чоловіків вважають, що вони мають право бити дружин або дітей задля «правильного виховання». Зважаючи на те, що цифри підбивало ЮНІСЕФ ще до війни, можемо передбачати зростання цих показників.

В наш час глобалізації, коли сучасний світ переповнений голівудськими, японськими (чиїми завгодно) образами і мемами, дуже важливо не загубити своє. І, де це можливо (наприклад на стіні лікарні) ставити маячки, нагадувати про себе рибкою Параскою. Або ж Прасков’єй - дивлячись, що ти вважаєш своїм.

У ситуації з рибками зіштовхнулися не просто дві творчі особистості, а два світогляди. Один – сформований на російських казках, старовинних билинах і переказах . Інший – на українських фольклорних та історичних образах. І світи ці виявилися абсолютно протилежними.