Уже четвертий день поспіль у Жовтневому районі Дніпропетровська ніхто не прибирає вулиць і не лагодить у міських квартирах крани — страйкують понад 100 двірників і слюсарів з двох жеків.

Учорашній день у Баку видався не на жарт гарячим, якщо вимірювати температуру за шкалою політичної активності. Незгодна з результатами виборів, унаслідок яких президентська влада перейшла із рук батька Гейдара Алієва до сина Ільхама, опозиційна партія «Мусават» влаштувала в центрі міста несанкціонований мітинг, на який вийшло пять тисяч її прихильників.

«Мінусування» «Нашої України» в парламенті (за рахунок Едуарда Матвійчука) не спричинило продовження «обвалу» фракцій опозиції. Навіть навпаки: учора народний депутат Василь Онопенко увійшов до фракції Блоку Юлії Тимошенко — того самого БЮТі, за списком якого був обраний до парламенту (під вельмишановним 4-м номером) і звідки вийшов поближче до більшості, сподіваючись бути обраним головою Верховного Суду.

Колишні політв’язні радянського режиму звернулися до Леоніда Кучми із заявою, в якій висловлюють своє обурення антидержавним кроком Президента у напрямі до Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном.

Дев'ятеро з десяти українців (89%) стверджують, що Президента України має обирати народ, і лише, 4% готові поділитися своїм правом волевиявлення з Верховною Радою. Про це свiдчать результати соцiологiчного опитування тисячі українців, проведеного на замовлення Iнституту полiтики компанiєю «Українське демократичне коло» з 2 по 10 жовтня. Якщо нардепи продовжуватимуть зазіхати на право народу обирати свого Президента, кожен п'ятий з наших земляків готовий вийти на мітинг, 38% уже готові взяти участь у референдумі з цього питання, а 9% опитаних — розпочати страйк. «Це означає, що український народ так просто не віддасть своє конституційне право і готовий переступити через свою політичну толерантність, яку він демонструє протягом останнього часу», — зазначив директор Інституту політики Микола Томенко на прес-конференції.

Безконтрольність, нехлюйство і порушення дисципліни в Збройних силах України, на думку міністра оборони Євгена Марчука, — головні причини пожежі на військових складах у Артемівську, а відсутність жертв — щаслива випадковість.
Як повідомляла «УМ», саме на Донеччині з вини майора і двох прапорщиків, які різали на металобрухт рейки від під'їзних залізничних колій до сховищ зброї, минулої п'ятниці спалахнув порох і почали вибухати та злітати в повітря боєприпаси, зокрема й ракети системи «Град». У результаті — паралізоване життя цілого міста, поранена 16-річна Тетяна Гармаш і страх для всієї країни, що аналогічні військові частини і склади можуть будь-якої миті вибухнути в іншому місці, адже потенційних «бойових точок» понатикувано, як грибів, біля кожного більш-менш великого міста і дуже багатьох сіл.

Голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов вважає, що нинішній рівень достатку мешканців слобідського регіону вже дозволяє підняти ціну на хліб та комунальні послуги.

Він помер 1987 року в Сіднеї. І, звичайно, не міг передбачити, що до власної сто третьої річниці в Україні нарешті буде видано його книгу рідною мовою. Сергій Домазар. «Замок над Водаєм». Цей значною мірою автобіографічний роман було написано в Австралії, куди Сергій Домазар переїхав 1949 року. До цього була Європа, робота в українській газеті в Берліні, ще раніше – рідний Пирятин на Полтавщині, де народився і звідки подався в світи, гнаний хвилею Другої світової війни...

Позавчора о 5.30 ранку, коли хмельниччани ще спали, 20-річний Юрій К. щодуху гнав своє авто в напрямку центру міста. На перетині вулиць Проскурівського підпілля та Вокзальної водій чи то прогавив поворот, чи не впорався з кермом — i авто на повній швидкості наїхало на бордюр, підстрибнуло і, протелівши в повітрі десяток метрів, опинилося на даху одноповерхового житлового будинку.

Учора у словацькому місті Зволен почалися матчі другого раунду Континентального кубка у групі I за участю київського «Сокола», місцевого ХК «Зволен», фінського «Юкуріта» та ХК «Рига-2000» (Латвія). Цей єврокубковий турнір уже сьомий за ліком, і «Сокіл» — постійний його учасник.