Одним із найстрашніших злочинів проти людства в минулому столітті став Голодомор-геноцид української нації, вчинений комуністичним тоталітарним режимом у 1932–1933 рр.

Вихід книги збігся в часі з сотими роковинами від початку голоду 1921-1932 років, а також із 89 роковинами від підписання закону «Про п’ять колосків», що дав старт організації Голодомору комуністичним режимом.

Наукові дебати є звичним явищем в академічному середовищі. Навіть конфліктні ситуації, як правило, розвиваються повільно, їх учасники частіше застосовують тактику замовчування тез своїх опонентів та не вдаються до відкритої конфронтації.

Науковий співробітник Інституту історії НАН України Геннадій Єфіменко, який регулярно відгукується на мої виступи щодо підрахунку втрат від Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні, зрозуміло, не обійшов своєю увагою і публікацію в «Україні молодій» від 16 березня 2021 року.

Відомий член ОУН Микола Лемик, який здійснив атентат (політичне вбивство) чекіста Олексія Майлова, щоб привернути увагу світу до Голодомору в Україні у 1933 році, народився 106 років тому в ці квітневі дні.

До ухвали Закону «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні» в 2006 році американський демограф Олег Воловина, наскільки мені відомо, не займався предметно підрахунком жертв цієї трагедії.

Професор Володимир Сергійчук роками згадує мене та моїх колег незлим тихим словом на конференціях та в пресі, в Україні та в США.

Прохоровський сквер в Одесі зберігає сумну історію, саме звідси у вересні 1941 року викрадали євреїв «дорогою смерті».

Усю правду, як відомо, знають насамперед ті, хто її приховує. Саме це можемо сказати про втрати українства від Голодомору-геноциду 1932—1933 років.

Глава УГКЦ Блаженніший Святослав закликав священників підтримати проект музею Голодомору у Києві, наголосивши, що від духовенства залежить збереження пам’яті про наше минуле,