Шостий за рахунком Ан-140 Харківського авіаційного підприємства відлетів на службу до авіакомпанії «Ілліч-Авіа» Маріупольського металургійного комбінату. Ця машина ХАЗу стала першим Аном, який вигідно відрізняється від базової моделі висотою та дальністю польотів. Фахівці також зазначили, що, укладаючи договір на виробництво і купівлю лайнера, Харків із Маріуполем використовували поки що новий для України стиль менеджменту. Тобто літак передали експлуатанту за рекордний термін (через півтора місяця з моменту підписання контракту) і за прямою фінансовою схемою розрахунків.

Минулого тижня Президент України Кучма назвав нафтогін «Одеса—Броди» економічно невигідним проектом і запевнив, що Казахстан не має нафти для заповнення української «труби». Виявилося, Президент «трохи помилився». «Рейтер» наводить слова керуючого директора нафтогазової державної компанії «Казмунайгаз» Каіргельди Кабилдіна. «Група казахстанських нафтових компаній вважає маршрут «Одеса—Броди» вигідним і може у другій половині цього року розпочати поставки сировини цим трубопроводом, обсягом до шести мільйонів тонн на рік, для країн Європи», — повідомив пан Кабилдін.

Як важливо формувати вітчизняні бренди — тема доволі актуальна. Але й не позбавлена своїх нюансів. Патріотизм або містечкові симпатії інколи можуть накласти свій відбиток на загальну картину. А втім, кому б не хотілося мати об'єктивний погляд на торгові марки, що представлені на українському ринку? Загальноукраїнський рейтинг «Споживчі переваги -2004» став одним із чергових проектів недержавного аналітичного центру «Інститут реформ». Наскільки коректно і професійно він упорався з цим завданням, судити фахівцям. Тим паче що подібні дослідження в Україні проводять не вперше. Знані торгові марки вже встигли розкуштувати смак «рейтингового» коктейлю і вирішити для себе, на яке місце можуть претендувати. Отож важко було декого з них переконати, що вони можуть не стати лідерами рейтингу.

Iнтереси сімнадцяти мільйонів українських акціонерів досі не задоволені. Можливо, тому законопроект «Про акціонерні товариства» відроджується, як вічний фенікс. Його готували сім разів, ним намагалися скористатися як тараном для зруйнування позицій політичних фаворитів в особі фінансово-промислових груп. Проте й останній варіант законопроекту, поданий Кабміном до парламенту 18 грудня минулого року, встиг обрости бородою. Багато хто радий би назавжди поховати нещасливий документ і стерти його слід із пам'яті законотворців. Юрба парламентаріїв, експертів і власників широких кишень стоїть над ним із заступом напоготові. А причина одна й та сама, і таїться вона у грошах. Цей закон, у разі прийняття, завадить одним акціонерам наживатися на безправ'ї інших, зніме пута з української економіки і забезпечить соціальний захист мільйонам пенсіонерів.
Під час «круглого столу» в Нацбанку координатор проектів фінансового сектору Світового банку Анжела Пригожина підтвердила: ситуація щодо корпоративного управління у нас одна з найгірших у Старому Світі. Окрім Білорусі, Україна залишається єдиною країною в Європі, що не має спеціального законодавчого акта, котрий комплексно врегульовував би питання корпоративного управління. Не кажучи вже про відповідність цього законодавчого акта сучасним вимогам та світовій практиці.

Про подорожчання бензину різних сортів і дизпалива попереджали представники компаній «Лукойл» і «Транснафта», пояснюючи це світовою кон'юнктурою. Дехто ж з аналітиків помітив зв'язок між оголошенням про введення ПДВ-рахунків в Україні й першими стрибками цін на ринку нафтопродуктів. І ось сталося (як, до речі, стається щовесни і щоосені). Утім цього разу це подорожчання має свої нюанси.

Як наблизити транспортну інфраструктуру столиці до стандартів Європейського Союзу, в Україні знають. Про те, що заважає подолати відстань від теорії до практики, йшлося під час «круглого столу», зініційованого Інститутом трансформації суспільства. Плани київського керівництва та реальність щодо розвитку інфраструктури так само відділяє чимала відстань. Аби нагадати столичним чиновникам про нестачу вольових зусиль у цьому напрямі і зроблені помилки, товариство «почастували» ксерокопіями попередніх інтерв'ю представників мерії. Поки що більш-менш успішно втілюється план будівництва підземних гаражів при спорудженні нового житла. Проте багато чого з інших добрих намірів є далеким від завершення.

«Конкурентний порядок — базис соціальної ринкової економіки». Наскільки ця думка є безальтернативною, і якщо з нею погодитися, то як швидко українська економіка підтвердить її на практиці? Цю актуальну тему днями обговорювали на «круглому столі» в рамках спільних заходів неурядового аналітичного центру «Інститут реформ» та представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Оборона обігових коштів увінчалася успіхом: Президент вирішив внести законопроект про введення ПДВ-рахунків у Верховну Раду і скасувати свої ж укази про введення спеціальних рахунків. Прес-служба гаранта повідомила, що процес введення ПДВ-рахунків вимагає комплекснішої підготовки і відповідного законодавчого забезпечення, тому було прийнято таке рішення.

Дивні дива кояться у нас із роздержавленням майна. Якщо раніше процес ішов, як мокре горить, то тепер, схоже, і мільярд додаткових коштів не становитиме труднощів для приватизаційного відомства. І це на тлі постійної «невезучості» уряду при поданні Програми приватизації. У вересні минулого року Верховна Рада відхилила Програму приватизації, розраховану на 2003—2008 роки. Незважаючи на скандальний провал, глава Фонду держмайна Михайло Чечетов зберіг професійну рівновагу (ще б пак, вона так необхідна чиновнику високого рангу, який працює у сфері роздержавлення, до того ж, у рік президентських виборів). Трохи більше місяця тому Кабінет Міністрів запропонував Верховній Раді затвердити Державну програму приватизацiї, розраховану на 2004—2006 роки, що передбачає надходження за цей період у державний бюджет не менше 6 мільярдів гривень.

Столичні підприємства в основному покінчили з боргами із зарплатні й тепер мають працювати над підвищенням окладів як мінімум на 15 відсотків. Про це заявив на брифінгу заступник голови Київської міської держадміністрації Валерій Кір'ян. Повідомлення прозвучало в контексті його розповіді про співпрацю з міською організацією роботодавців та Київською радою профспілок. На думку пана Кір'яна, цього року співпраця буде кращою, враховуючи якісні параметри укладеної угоди. По-перше, в ній чітко простежується принцип паритетності сторін, що для міськдержадміністрації в її стосунках із громадськими організаціями є дещо новим. По-друге, такого докладного документа, в якому розписано зобов'язання сторін, ще не було, принаймні на регіональному рівні.