Учорашній звіт голови Фонду держмайна Михайла Чечетова у Верховній Раді заздалегідь був приречений на «забалакування». Нагадаємо, що цю урядову інформацію підготували навзамін вимоги опозиції про звіт щодо обставин продажу Криворіжсталі. Як і слід було очікувати, сесійна зала під час обговорення цього питання була напівпорожньою, а жоден із чотирьох запропонованих проектів рішення iз цього питання так і не набрав достатньої кількості голосів. Зате в кулуарах парламенту вирували пристрасті.

Цінова лихоманка на ринку нафтопродуктів цього разу виявилася не сезонною, а, швидше, системною хворобою. Тривожні сигнали почали надходити набагато раніше. Тоді у передчутті нової кризи, ще на початку лютого, уряд утворив міжвідомчу комісію, яка мала контролювати ціноутворення — надто вже яскраво запам'яталось усім, якою ціною вдалося стабілізувати зерновий ринок. Так от, хоча комісію утворили нібито своєчасно, це не завадило ціновому маховику розкрутитися до загрозливих масштабів, аж поки хвороба не захопила державні фінанси (досить згадати скандальну ситуацію навколо відшкодування ПДВ). Період від березня до сьогодні, — це, власне, хронологія судомних потуг уряду з метою стабілізувати й упорядкувати ринки.
Рік розпочався обвалом системи ціноутворення у кількох секторах економіки. Першою, як і годиться, стала на диби вугільна галузь — вона завжди була призвідником системних криз у вітчизняній економіці. Тоді в усьому звинуватили міністра палива та енергетики Сергія Єрмілова — стан у вугільній галузі послужив офіційною причиною для його звільнення з посади. Хоча насправді цей міністр постраждав через те, що надто наблизився до святая святих розрахунків вищої урядової еліти з російськими партнерами — постачальниками нафтопродуктів. Потім захвилювалися споживачі металу, насамперед підприємства залізничного транспорту і будівельники. У відповідь уряд натиснув на бунтівників, скориставшись важелями Антимонопольного комітету, й у добровільно-примусовому порядку уклав меморандум із підприємствами гірничо-збагачувального комплексу.

По­зав­чо­ра опо­зи­ці­о­не­ри чи не впер­ше в по­лі­тич­ній іс­то­рії Ук­ра­ї­ни до­мог­ли­ся від вла­ди виз­нан­ня влас­ної слаб­кос­ті: уряд не зміг при­хо­ва­ти до­дат­ко­вих над­хо­джень до бюд­же­ту і пі­шов на пос­туп­ки. Пар­ла­мент роз­г­ля­нув пи­тан­ня про вне­сен­ня змін до бюд­же­ту на 2004 рік. У ре­зуль­та­ті бу­ло прий­ня­то уря­до­вий за­ко­ноп­ро­ект, згід­но з яким вит­рат­ну час­ти­ну бюд­же­ту збіль­ши­ли на 7,4 мільяр­да гри­вень. Та­ким чи­ном, опо­зи­ція, яка пос­тій­но ствер­д­жу­ва­ла, що до­ход­ну час­ти­ну бюд­же­ту за­ни­же­но при­най­м­ні на 10 мільяр­дів, спро­мог­ла­ся від уря­ду виз­нан­ня оче­вид­них фак­тів, і зав­дя­ки пар­ла­мен­т­сь­кій фрак­ції «На­ша Ук­ра­ї­на» в ле­галь­ний обо­рот бу­ло по­вер­ну­то ве­ли­чез­ні кош­ти

Згідно з порядком денним Верховної Ради вчора народні депутати повинні були розглянути законопроект «Про термінові заходи з розподілу прихованих доходів Державного бюджету України на 2004 рік». Доповідачем мав бути «нашоукраїнець» Віктор Пинзеник. Голова Бюджетного комітету Петро Порошенко готувався виступити в ролі співдоповідача. Однак опозиціонерам слова не надали. З ініціативи спікера парламентарії визначалися, чи вносити це питання в порядок денний — «за» було подано лише 211 голосів. «Наша Україна» заблокувала трибуну. Здавалося, парламентський день ось-ось покотиться за знайомим сценарієм, коли найбільше задоволення від нього отримують телеоператори. Утім цього разу спікеру вдалося розтулити міцні лещата «нашоукраїнців».

Уряд Януковича продовжує стабільно сповіщати про гарну фінансову погоду за будь-яких податкових умов. І це — незважаючи на те, що парламент у травні демонстративно уникнув розгляду низки законопроектів, пов'язаних із оподаткуванням. Як повідомив на черговому брифінгу директор департаменту податкової та митної політики Міністерства фінансів Петро Андрєєв, двадцять таких законопроектів було подано на розгляд Верховної Ради з настійною пропозицією уряду вважати їх першочерговими. Днями Кабмін удруге звернувся з цим проханням до Голови Верховної Ради Володимира Литвина.Чи зглянуться народні депутати над урядовими фінансистами, поки що невідомо — надто пекучими їм видаються поки що саме політичні питання. Утім у Мінфіні висловлюють надію, що бажаний розгляд запропонованої теки законопроектів таки відбудеться у парламенті на цьому тижні. Ідеться насамперед про «розчленований» сумнозвісний закон №4000-1. Тепер він набрав вигляду низки законопроектів, що на вісімдесят відсотків повторюють закон, на який Леонід Кучма наклав вето. Не варто й казати, які складнощі це створило для системи державних фінансів.

Учора по обіді оголосили підсумки конкурсу з продажу 93-відсоткового пакета акцій Криворіжсталі. Конкурсній комісії того дня довелося розпочати свою роботу в досить некомфортних умовах: уже о дев'ятій ранку під дверима зайняли «чергу» дві групи народних депутатів. Першу представляли Степан Хмара (БЮТ), Валентина Семенюк (СПУ) та Вiктор Борщевський (КПУ). Вони мали намір завадити проведенню конкурсу. Іншу групу представляли Нестор Шуфрич (СДПУ(о), Володимир Майстришин і Микола Круглов (Партія регіонів). Опозиційним депутатам вдалося зайти до кабінету, де сиділи члени комісії, але бути присутніми під час розгляду матеріалів конкурсу їм не вдалося. Сама ж комісія перейшла до іншого кабінету. З огляду на це Хмара заявив, що це — «таємний конкурс».

Днями у довгограючій історії навколо приватизації польського металургійного комбінату «Гута Ченстохова» сталися начебто кардинальні зміни. 7 травня окружний суд Ченстохова виніс ухвалення, яким визнав за українською корпорацією «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД) право на задоволення своїх вимог щодо майна цього підприємства. Суд заборонив продавати комбінат та його дочірні компанії іншим суб'єктам господарювання. Інформагентство «Інтерфакс-Україна» поширило заяву, яку зробила з цього приводу корпорація. Як випливало з цієї заяви, суд визнав, що ІСД має право вносити протест на рішення організаторів конкурсу і що ті порушили закон, коли не дотрималися оголошених критеріїв відбору учасників і відхилили пропозицію ІСД.

Тема розширення Європейського Союзу стає чимдалі гарячішою. Міністерство фінансів вирішило не бути осторонь і напередодні Дня Європи в Україні прозвітувало про зроблене та висловило свої прогнози. На вчорашній прес-конференції заступник міністра фінансів Василь Костицький, якого було призначено на цю посаду три місяці тому, заявив, що, за попередніми підрахунками, внаслідок розширення ЄС Україна зазнає втрат у торговельно-економічній сфері в обсязі 250 мільйонів доларів США. До цього спричинить запровадження єдиного митного тарифу ЄС на ринках, які досі були доступними для українських товарів. Крім того, негативно на ці відносини вплине те, що країни, які недавно увійшли до ЄС, тепер не зможуть самостійно запроваджувати торговельний режим з Україною. Внаслідок цього нам доводиться шукати нові ринки, зокрема в країнах Кавказького регіону та Середньої Азії, насамперед у Казахстані, який демонструє найвищі в СНД темпи економічного зростання, зазначив пан Костицький.

Фонд держмайна оголосив конкурс із продажу 93-відсоткового пакета акцій ВАТ «Криворіжсталь». Це рішення прийнято всупереч рішучим запереченням з боку парламентської Спеціальної контрольної комісії, яка виношувала намір повторно внести це підприємство до переліку тих, які не підлягають приватизації, а також незважаючи на заклик «нашоукраїнців» тимчасово припинити продаж об'єктів державної власності.

Вінницю можуть визнати найсприятливішим після столиці містом для малого і середнього бізнесу. Принаймні такий висновок напрошується після ознайомлення зі статистичними даними: тут на десять тисяч жителів припадає 110 підприємств. Щоправда, пояснити таке досягнення досить просто: по-перше, у місті останніми роками з'явилося багато безробітних, які спрагло шукали собі мiсце роботи і знайшли його у власному бізнесі; по-друге, аби розв'язати проблему безгрошів'я для городян, міський голова Олександр Домбровський сміливо взяв під свій патронат дрібне підприємництво. Позитивну тональність у стосунках з малим і середнім бізнесом обрали й в обласній держадміністрації: регіональна програма розвитку підприємництва є складовою соціально-економічного розвитку Вінниччини не на словах, а на ділі. Скажімо, наприкінці минулого року облдержадміністрація прийняла рішення про надання часткової компенсації кредитної ставки для тих, хто заснував свою власну справу. Крім того, для підтримки підприємництва виділено 4 мільйони бюджетних гривень.