Не встигли в уряді Віктора Януковича порадіти добрим словам на свою адресу з боку глави держави, як із президентського олімпу сипонуло блискавками. Наклавши вето на Закон «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку з ухваленням Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік», Леонід Кучма розкритикував Кабінет Міністрів за поганий аналіз цього документа.

Цей проект, як ні один інший, глибоко заторкнув інтереси багатьох країн і «втягнув» у реалiзацiю багатьох дипломатів. Відпрацьовували вони свій черствий хліб у нелегких умовах протистояння двох сторін. Перша представляла інтереси європейських країн і США, іншу уособлював російський бізнес.

Іпотечна тема, схоже, все більше опановує увагою суспільства. Якщо раніше на іпотеку дивилися крізь призму експерименту будівельників і банкірів, то тепер про її запровадження говорять на всіх рівнях влади, маючи на увазі системний підхід. Такі зрушення є загальною закономірністю для країн Центральної та Східної Європи, вважають експерти Світового банку. Виходячи зі своїх спостережень за розвитком «іпотечної» моди в Києві та й в інших містах, вони роблять висновок, що черга України настала.

У сфері мікрокредитування є приємна новина — в Україні з'явився банк, який надає позику без застави. Отож новина, можна сказати, просто неймовірна. Йдеться про новий банківський продукт, запропонований наприкінці минулого року і вже оцінений клієнтами. Позика надається протягом доби терміном на рік. Таких щасливчиків знайшлося аж 1200 осіб. Особливо моторними виявилися дрібні підприємці з Одеси, які працюють на ринку консервованих харчових продуктів та одягу.

Місце України на ринку новітніх технологій оцінюють досить стримано. Серед таких песимістів, нагадаємо, був і колишній міністр економіки та з питань європейської інтеграції Валерій Хорошковський. Проте поки в нашій країні є наукові кадри і можливість давати молодшому поколінню освіту високого гатунку, говорити про скромні перспективи українських учених принаймні некоректно. Щоправда, все частіше фінансування науки здійснюють на приватних засадах, тобто переводять у площину інновацій, які негайно втілюють у конкретні розробки на виробництві. На бюджетні асигнування, на жаль, особливо розраховувати не доводиться.

Внаслідок аврального прийняття змін до податкового законодавства та до бюджету-04 багато що з цих рішень потонуло у зливі роз'яснень і коментарів. Повної ясності так і немає. Натомість виникла втома і розгубленість: чим же, власне, все це обернеться для економіки країни і кожного українця зокрема? Зрештою, аби ще раз пояснити суть щойно прийнятих рішень, заступник міністра фінансів Вадим Копилов наприкінці минулого тижня провів прес-конференцію. Можливо, він трохи поспішив, тому що закон, про який йшлося («Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв'язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» за номером 4000-1), Верховна Рада ухвалила ще 5 лютого, але минув тиждень, а Президент його все ще не підписав.

Тихий саботаж голови правління ВАТ «Укртранснафта» Станіслава Василенка стосовно проекту Євроазійського нафтотранспортного коридору (ЄАНТК) став притчею во язицех всієї країни. Те, що це не минеться для нього безкарно на небесах, було зрозуміло давно, а от чи дістанеться йому на горіхи тут, на грішній землі, було незрозуміло доти, поки уряд не розв'язав питання про напрям трубопроводу «Одеса—Броди». Хоча це рішення прийняли ще 4 лютого, у міністерстві тиждень тримали «інтонаційну паузу». Тим ефектніше пролунала заява міністра Сергія Єрмілова про те, що він пропонує звільнити від займаних посад пана Василенка і його заступників у зв'язку з невиконанням ними доручення уряду із забезпечення запуску нафтопроводу «Одеса—Броди» і його заповнення технологічною нафтою.

Головний податковий міліціонер, перший заступник голови ДПА України Віктор Жвалюк під час позавчорашнього брифінгу був по-військовому рішучим. Насамперед повідомив, що з початку цього року його служба протидіятиме тіньовому обігу коштів по-новому, у світлі вимог, поставлених Президентом України у виступі на всеукраїнській нараді 29 січня. Це означатиме, пояснив пан Жвалюк, що основним джерелом додаткових надходжень до бюджету повинні бути, як вважають податківці, кошти, видобуті з «тіні». Новизну підходу, зазначив він, підказали суворі реалії — те, що відбулося тотальне зниження ставок оподаткування при збереженні пільг. Отож податкова міліція має намір, судячи із цієї заяви, уважніше, ніж зазвичай, придивлятися до роботи окремих фірм та фінансово-промислових груп. Зрештою, завдяки такому підходу стане помітнішим економічний ефект від діяльності Державної податкової адміністрації, вважає Віктор Жвалюк.

Одна з провідних металургійних компаній Азійсько-тихоокеанського регіону TATA Steel (Індія) оголосила про намір узяти участь у приватизації «Криворіжсталі». Компанія розраховує інвестувати у металургійну галузь до 1 мільярда доларів. Презентуючи TATA Steel на вчорашній прес-конференції, представник PricewaterhouseCoopers Хорхе Інтріаго зауважив, що сподівається на прозорі умови проведення тендера на придбання активів цього підприємства. Індійці також не виключають можливість вкласти кошти у будівництво нових металургійних заводів в Україні. Крім того, вони вивчають комплекс питань щодо гірничо-збагачувальної галузі в нашій країні. Зокрема обмовилися, що їх цікавлять титанові родовища. Досі капітал TATA Group, до якої входить згадана компанія, працював в Україні здебільшого в автомобільній промисловості, а саме — на Бориспільському автозаводі, що є структурою корпорації «Еталон». На цьому підприємстві виготовляють автобуси з ходовою частиною фірми TATA. А найближчим часом Україна має намір укласти з Індією угоду про співпрацю в оборонній галузі, у чому також передбачено неабияку частку капіталу TATA Group.

Учора голова Нацбанку Сергій Тигіпко повідомив про зростання цінової конкурентоспроможності української економіки. Він пояснює це зокрема вдалою політикою НБУ стосовно обмінного курсу. «Ми будемо й надалі максимально притримуватися доларової «прив'язки», — наголосив пан Тигіпко. — Для експортерів нинішній обмінний курс є реально ефективним, для експортерів він просто ідеальний, враховуючи ціни на метал і продукцію хімічної промисловості. Така політика суттєво впливає на збільшення надходжень валюти в Україну. Міжнародні резерви НБУ протягом минулого року зросли більш ніж у півтора раза і сьогодні становлять 7 мільярдів 177 мільйонів доларів. При збереженні високих темпів зростання економіки голова НБУ прогнозує, що міжнародні валютні резерви наприкінці цього року сягнуть позначки у 9—9,5 мільярда доларів.