Як і передбачав спікер парламенту Володимир Литвин, відкривати сесійне засідання співом Гімну України у Верховній Раді потроху стає доброю традицією. Попри втому від нічного чергування в залі, опозиціонери знову виконали «Ще не вмерла...» і стрункими лавами стали на захист Конституції. Усі спроби головуючого відкрити ранкове засідання, а точніше, продовжити так і не закрите вечірнє, розбивалися об звуки сирен, фанатських дудок та вигуків на кшталт «Кучму геть!». Про вихід віце-спікера, колишнього есдека Олександра Зінченка зі складу більшості оголосив не Голова ВР, а лідери опозиції.

Учора в Керчі зустрічалися президенти України та Росії, які, за попередніми офіційними повідомленнями, планували вирішити проблемне питання щодо розподілу морських територій в Азові та Керченській протоці. За інформацією інтернет-видання «Главред», Леонід Кучма та Володимир Путін планували підписати документ, напевно, у формі заяви, про спільне використання Керч-Єнікальської протоки, тієї самої, що відділяє Тузлу від материкової України і яка приносила досі в казну тільки нашої держави непогані гроші у вигляді лоцманського збору за прохід суден з Чорного в Азовське море. Коли це число «УМ» готувалося до друку, результати перемовин президентів ще не було оприлюднено, але якщо Кучма таки погодиться на спільне використання Керч-Єнікальського каналу, то це буде очевидним відступом України. І не стільки фінансовим, скільки політичним і стратегічним, позаяк спільність прав на цю протоку може потягнути за собою і задоволення вимог Москви щодо морських кордонів. Власне, подібне рішення стало б першим у низці російських вимог зі спільного використання Азова.

До Нового року залишилося шість днів. Це означає, що на пошуки святкових подарунків для рідних і коханих часу у вас зовсім обмаль. Тож щоб устигнути, варто підметушитися. І не тільки покупцям: для представників торгової сфери останні дні грудня — це «найврожайніший» період. Втім із кожним роком столичним продавцям все частіше доводиться відвойовувати свою частку заробітку в конкурентів. Тож не дивно, що останні роки київські бутіки і крамниці до свого святкового оформлення ставляться серйозно. Адже місце для отоварювання «клієнт» вибирає в першу чергу по вітрині. Цьогоріч «прикраси» київських крамниць позмагатися за першість можуть навіть із закордонними.

У футбольної Європи тепер на одного суперкумира більше. Попри те, що найбільшим «ньюсмейкером» спортивного Старого Світу визнано Девіда Бекхема, красунчик-англієць став лише десятим у традиційному опитуванні «Франс футболу». А перше місце з величезним відривом від переслідувачів здобув патлатий чех Павел Недвед — півзахисник своєї національної збірної та туринського «Ювентуса», володар італійського «скудетто» й фіналіст Ліги чемпіонів, улюбленець Апеннін та Чехії. Одразу по церемонії вручення «Золотого м'яча» залунали голоси заздрісників — зокрема інформагенції рознесли слова форварда «Роми» Франческо Тотті, який заявив, що Недвед не гідний звання кращого футболіста, бо, мовляв, не несе своєю грою радості глядачам. Але це пусте, адже з насолодою, яку дарує русявий «Ведмідь» своїм прихильникам, усе в порядку. Просто декому дуже не подобається, що велика гра породжує нових великих кумирів, які заробляють шану великою працею.
Який він, кращий футболіст Європи-2003? Відповіддю на це питання може бути інтерв'ю, яке чеський хавбек дав 23 грудня у Парижі кореспонденту празької газети «Млада фронта днес» невдовзі після повідомлення про нагородження його «Золотим м'ячем».

Літератор, який продає свої книжки, — видовище на наших теренах незвичне й обтяжене паскудними спогадами про нечесаних поетів, які ще й досі іноді вигулькують у підземних переходах чи на святкових узвозах із табличками на грудях. Люди звикли до табличок на грудях і читають їх однаково, хоч які б каракулі й страхіття вивалювалися з них. «Я інвалід з дєтства» або «Купіть мою першу книжку» — хіба не одне й те ж? Коли наївні генії своїм коштом друкували свої ж твори (і в цьому, підозрюю, була найфатальніша помилка; ні, щоб видавати белетристику чи гороскопи з кулінарними порадами), а потім виходили з ними «в народ», то могли сподіватися хіба що на випадкове співчуття. Акт купівлі в такого автора його книжки й пожертва безногому каліці автоматично записувалися у спільний рядок витрат.

Колись мені здавалося, що на світі нескінченно велика кількість гарних книжок, і що далі живеш, то більше відкриваєш для себе непересічних авторів. На жаль, переступивши певний віковий поріг, переконуєшся, що це не так: справді добрих книжок так мало, що часом аж дивно від того. Може, тому я тримаю у своїй бібліотеці лише ті книги, котрі можна перечитувати: передовсім це Хемінгуей (чи, як прийнято зараз писати, Гемінгвей), особливо його роман «По кому подзвін», відтак трилогія Сенкевича, котру пощастило придбати ще за радянських часів у «букіністі» іноземної книги, а також драматургія Сартра, зокрема «Смерть без поховання» й «Альтонські в'язні», з фантастики — твори Стругацьких і Толкієна. В російській літературі для мене цікавими є всього кілька авторів: Юрій Трифонов, Варлам Шаламов і не дуже відомий на сьогодні Фрідріх Горенштейн, котрий наприкінці 80-х дебютував романом «Искупление». З поезії я перечитую хіба що Антонича, Плужника і Шевченка, інколи — збірку Тичини «Замість сонетів і октав».

Прийом творів і робіт тривав з 1 серпня по 1 листопада 2003 року. Надійшло 66 представлень на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка. 11 листопада Комітет у рамках І туру конкурсу розглянув подані роботи і своїм рішенням засвідчив, що 55 із них відповідають процедурним вимогам Положення про Національну премію і були допущені до ІІ туру конкурсу. 17 грудня Комітет шляхом детального обговорення і таємного голосування визначив 42 твори і роботи, які допускаються до ІІІ туру конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Уже кілька разів улюбленець дівчат усього світу — голлівудський красунчик Леонардо Ді Капріо — пропонував бразильській манекенниці Жизель Бюндхен вийти за нього заміж. Але примхлива красуня постійно відмовлялася, аргументуючи це тим, що не кохає Лео, і, відповідно, не може бути певною, що не зустріне свою справжню половинку вже після весілля. Та останнім часом серце топ-моделі, схоже, розтануло – як «УМ» уже повідомляла, на останню пропозицію впертого залицяльника Жизель таки відповіла згодою. Чи не тому, бува, й вирішила продати свій талісман – чарівне платинове сердечко, зроблене за її власним ескізом відомою ювелірною фірмою?

Поки ми тут рахуємо дні, що залишилися до української прем'єри завершального фільму з трилогії «Володар перснів» — «Повернення короля», кляті європейські та американські буржуї вже насолоджуються його переглядом. Як і у випадках iз попередніми «серіями» толкієністської фентезі-саги, люди займали чергу за квитками задовго до прем'єри або перекуповували їх за шаленими цінами. Але, як не дивно, при цьому «Повернення» не змогло побити рекорди «Людини-павука» або третьої «Матриці».

Позавчора в австралійського кіноактора, «оскароносного» Расселла Кроу народився первісток. Як повідомляє агентство «Франс-прес», хлопчика назвали Чарльзом Спенсером Кроу (Спенсер — це прізвище Расселової дружини, Даніели).