Суботні випуски новин, зокрема «Вісті» на Першому національному, згрібали у свої цукрово-трояндові обійми і переносили у часи телевізійних возвеличень «дорогого Леоніда Ілліча». Вшановували тезку Брежнєва — екс-Президента Кравчука, нині лідера фракції СДПУ(о) у парламенті, який побачив світ у селі Великий Житин на Рівненщині рівно 70 років тому. УТ не побоялося передати куті єлею, зробивши святкові репортажі про дитинство ювіляра, його заслуги, його відзначення держнагородами та вшанування однопартійцями головною новиною дня — у вечірньому випуску цьому присвятили майже 20 хвилин, при тому що звіт про решту українських та світових подій втиснувся максимум у 400 секунд.

Мукачеве знову на вустах усієї України. Це горде місто над Латорицею, яке влітку обрало мером представника «Нашої України» Василя Петьовку, опирається спробам прибрати ратушу до рук об'єднаної соціал-демократії, що господарює в решті області. Інформація з Мукачевого нагадує фронтові зведення — як уже повідомляла «УМ», минулої п'ятниці в міськраді заправляли ставленики СДПУ(о), а підходи до ратуші, не пропускаючи депутатів від «Нашої України», охороняли озброєні «беркутівці». Прокоментувати ситуацію ми попросили народного депутата України, обраного по Мукачівському виборчому округу, колишнього мера міста, керівника «Нашої України» на Закарпатті Віктора Балогу.

Останні дні 2003-го залишили гіркий осад. 24 грудня у винятковій за цинічністю процедурі «більшовики» вкупі з комуністами віддали 276 голосів фактично не за конституційну реформу, а за пролонгацію повноважень нинішнього режиму. 24 грудня Леонід Кучма в Керчі уклав із Путіним домовленості, які цілком можуть означати відмову України від суверенітету над нашою частиною Азовського моря й Керченською протокою. 26 грудня Президент yсупереч усім законам відсторонив від виконання обов'язків мера Мукачевого законно обраного «нашоукраїнця» Петьовку й призначив у місто свого намісника (за дивним збігом обставин, члена СДПУ(о)), владу якого сьогодні намагаються утвердити шляхом поліцейського терору. Нарешті, 30 грудня Конституційний Суд остаточно продемонстрував відсутність в Україні незалежної судової влади, дозволивши Кучмі балотуватися й 2004 року.

Передноворічний скандал навколо директора львівського мистецького об'єднання «Дзига», одного із співзасновників опозиційної «Львівської газети» Маркіяна Іващишина, набуває розголосу у новому році. Марека — відомого громадського діяча, одного з лідерів студентського голодування 1990 року в Києві, як уже повідомляла «УМ», 30 грудня у супроводі працівників податкової міліції привели у слідчий відділ ДПА у Львівській області. Його та гендиректора ВАТ «Троттола» Ярослава Рущишина, які у знаковий день 16 вересня 2002 року започаткували «Львівську газету», що неодноразово критикувала дії львівської податкової, звинувачують в ухилянні від сплати податків в особливо великих розмірах.

Сумщина у сьогоднішній палітрі політичної України має свої неповторні відтінки. Тут і головний ліберал України, голова обласної державної адміністрації Володимир Щербань, з появою якого місцеві керівники різних рівнів почали масово вступати до лав ЛПУ. Відтак голова облдержадміністрації та його команда надали Сумщині колориту, що визначається нині коротким місцевим анекдотом: «Сумської області вже немає, є Сумський район Донецької області». Є тут і набір інших партій, але лише окремі з них можуть похвалитися реальними членами своїх осередків за своїми вивісками та реальними справами для громади. Останніми роками неминуче впливає на область i те, що саме тут народився й має своїх численних прихильників Віктор Ющенко, лідер «Нашої України».

— Останніми роками багатьом українцям довелося ревізувати й переосмислити свої погляди на життя. І все ж, Олександре Федоровичу, чому ідеологічний працівник компартії стає поборником «Нашої України»?
— Знаєте, коли працював у міськкомі компартії, була у мене задумка зробити постійно діючий «круглий стіл» міськкому, на засідання якого могли б приходити представники різних політичних сил. Щоб вони могли не лише дискутувати, а й домовлятися про конкретні спільні дії на благо конкретного сумчанина. Адже в той час працівники інших партій не мали своїх приміщень. Перший секретар міськкому вислухав, погодився, але вирішив порадитися з обкомом «Українi — народного Президента!». Та звідти надійшла категорична заборона вільнодумства.

Жінка, зарубана сокирою; чоловік, проштрикнутий ножицями; бабця, розчленована на шматки; семирічна дівчинка, згвалтована дорослим... Усі ці жахливі випадки не сприймалися б настільки моторошно, якби виконавцями злочинів були «банальні» представники кримінального світу. Але за ними — чоловік, донька, внук, вітчим... Нібито близькі люди, які стають найстрашнішими ворогами.

Схоже, що практика виконання та перевиконання планів живе й процвітає навіть у такій досить непростій справі, як приватизація. Це ж треба такому бути: державний бюджет постійно має проблеми з надходженням коштів, їх постійно не вистачає на найнеобхідніші соціальні потреби, а державне майно, та ще такі найпривабливіші об'єкти, як гірничо-збагачувальні, металургійні та хімічні комбінати, продаються за символічними цінами. А відомство, яке має бути найбільше зацікавленим у наповненні державної скарбниці й нести за це повну відповідальність, рапортує про виконання плану... Так і хочеться запитати: плану якого?

Навесні минулого року Україною прокотилося відлуння гучних кримінальних справ, пов'язаних з реалізацією на ринках південних областей фальсифікованої городньої отрути. Овочiвники всієї країни дружно вхопилися за голови, адже ринок не має кордонів, а в його межах ніщо так швидко не рухається, як сезонний ходовий товар. Проте знищена невбитим жуком картопля і загублена в теплицях рання капуста — лише одна зі складових глобальної для України проблеми, назва якій — непридатні для використання пестициди.

Постійні читачі «УМ», певно, пам'ятають, як у листопаді ми писали про містечко Замглай, мешканці якого замерзали через недобудовану котельню, попри те, що це «будівництво століття» перебувало на контролі і в уряду, й у Верховної Ради. Чернігівська обласна державна адміністрація розглянула нашу статтю «Замглай: хроніка замерзання», повідомивши, що дійсно, згідно з наказом Мінпаливенерго від 06.06.02 №341, проводяться роботи з ліквідації Замглайського торфобрикетного заводу в Ріпкинському районі. «Про низьку якість проекту та незадовільний стан будівництва котельні, що призвело до зриву опалювального сезону, обласна державна адміністрація неодноразово доводила до відома Мінпаливенерго та віце-прем'єр-міністра України. Проте ситуація не покращилася», — пояснив у листі заступник голови облдержадміністрації пан Литвинов.