Інвестиції чи здирництво?

Під завершення Року Росії в Україні трапилася подія, по якій дуже точно можна судити, чия ж епоха зараз триває у нашій державі та її економіці.
Йдеться про Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (ІнГЗК). Акціями цього комбінату частково володіє держава, тримаючи 50 відсотків плюс одна акція, та три недержавні компанії: ТОВ «ТС Ltd» (Україна, Панама) — 17,28, Avakorn Trading — 15,24 і Frodo Commercial Limited (обидві — Кіпр) — 15,9 відсотка. Всі панамці та кіпріоти пов'язані з компанією «Смарт Груп», очолюваною громадянином Росії Вадимом Новінським. За версією російських посадовців, Новінський вклав неймовірно великі інвестиції у гірничорудну галузь України, а відтак потрапив під захист впливових урядових кіл своєї країни.

Не стільки конкурс, скільки викуп

Не стільки конкурс, скільки викуп

Схоже, що практика виконання та перевиконання планів живе й процвітає навіть у такій досить непростій справі, як приватизація. Це ж треба такому бути: державний бюджет постійно має проблеми з надходженням коштів, їх постійно не вистачає на найнеобхідніші соціальні потреби, а державне майно, та ще такі найпривабливіші об'єкти, як гірничо-збагачувальні, металургійні та хімічні комбінати, продаються за символічними цінами. А відомство, яке має бути найбільше зацікавленим у наповненні державної скарбниці й нести за це повну відповідальність, рапортує про виконання плану... Так і хочеться запитати: плану якого?