Сьогодні в мусульман завершується триденне свято жертвопринесення — Ід аль-Адха (Курбан-байрам), одне з двох найголовніших свят ісламу. Це свято всепрощення, благодійності й пошанування старших відзначається у пам'ять пророка Ібрахіма — першого проповідника єдинобожжя. І християнство, й іслам базуються на юдейському священному письмі, і частина вірувань для цих релігій є спільною. Отож у пророкові Ібрагімові впізнається біблійний Авраам, що на поклик Господа був готовий принести в жертву свого сина (у мусульман — первістка Ісмаїла). Господь, переконавшись у вірності Ібрагіма, послав з небес архангела Джебриїла (Гавриїла), щоб замінив сина баранцем. Ібрагім готувався до жертвопринесення у долині Арафат, неподалік Мекки, поблизу священного джерела Замзам. Після випробування він з Ісмаїлом збудував тут на подяку Всевишньому дім поклоніння Богові — Кяабу (на місці молитовні, поставленої тисячі років тому першопредком Адамом). У пам'ять про цю подію, що, за переказами, сталася понад 1600 років тому, в місяці зуль-хіджа вірні здійснюють хадж — паломництво до Мекки, що є духовним центром усіх мусульман планети.

Надзвичайна ситуація, що сталася цієї суботи у Севастополі, поставила «на вуха» всю місцеву владу. Серед білого дня на вулиці Каспійській, 9 вибухнув не якийсь саморобний пристрій, а справжня донна авіаційна міна LMB часів Другої світової війни. Від вибуху загинули 32- та 46-річний чоловіки. Їхній п'ятдесятирічний товариш із численними осколковими пораненнями зараз у важкому стані знаходиться у реанімаційному відділенні міської лікарні: нещасному відірвало руку. За попередніми даними, чоловік, що вижив, незаконно займався підводними роботами.

244 мусульманських прочанина загинули позавчора у місті Міна поблизу Мекки у тісняві під час традиційної церемонії закидання камінням стел, що уособлюють диявола. Ще приблизно стільки ж отримали поранення. Більшість загиблих — прочани з Пакистану та Індонезії, повідомила вчора влада Саудівської Аравії. Закидання камінням трьох стовпів диявола заввишки 18 метрів, які розташовані один від одного на відстані 155 метрів, є кульмінацією хаджу. Кожен паломник повинен кинути сім камінчиків у стовпи. У намаганнях наблизитися до них якомога ближче утворюється тіснява та штовханина, в якій старі та слабкі не витримують і падають під ноги натовпу, що в екстазі стає неконтрольованим. У символ диявола летять не лише камінці, а й усе, що трапляється пiд руку, включно із власним взуттям. За подібних обставин минулого року загинули 14 прочан, у 2001 — 35, у 1998 — 118. Але найбільш трагічним був 1990 рік, коли у різних нещасних випадках (штовханина, пожежі в наметовому таборі прочан) загинули 1426 паломників.

Вертолітники Кременчуцького льотного коледжу майже кожної зими допомагають рятувальникам «виловлювати» невдах-рибалок із надто крихкого льоду Кременчуцького водосховища. Однак такого страхітливого «улову», як у цьому році, здається, ще не траплялося.

Позавчора в результаті двох самогубчих нападів на штаб-квартири курдських партій у розташованому на півночі Іраку місті Ебріль загинули 56 осіб та приблизно 200 отримали поранення — повідомляє «Рейтер» з посиланням на заяву американського генерала Марка Кіммітта. Серед убитих — губернатор провінції Ебріль Акрам Мінтік, віце-прем'єр регіонального курдського уряду Самі Абдул Рахман, двоє міністрів цього уряду та комендант місцевої курдської поліції. Атаки на штаб-квартири двох провідних політичних сил іракських курдів — Патріотичного союзу Курдистану та Демократичної партії Курдистану — були здійснені в той момент, коли їх переповнили сотні людей, які зібралися відзначити мусульманське свято жертвопринесення. За словами свідків, замахи здійснили камікадзе, які висадили себе у повітря з проміжком у п'ять хвилин.

Російський Центрвиборчком зареєстрував Володимира Путіна кандидатом у президенти. На підтримку нинішнього керівника держави здали підписи 2,5 млн. росіян, повідомляє MIGnews. Цікаво, що В.В.П. не став чиїмось партійним висуванцем на другий президентський термін, а скромно висунув власну кандидатуру сам.

Наш Президент у прекрасній формі. Леонід Данилович з легкої руки В'ячеслава Піховшека не лише осоромив усіх, кому не терпілося його поховати, а й довів, що може дати фору багатьом молодшим за нього заздрісникам. Не так уже й багато в Україні 65-річних дядьків, які так жваво, виразно й без жодних окулярів змогли б прочитати текст так званого телесуфлера перед камерою. Та й виглядав Л.Д. у своєму, як сказали б на Західній Україні, «ясному» светрі просто як янголятко. Недаремно, вочевидь, ведучий програми «Епіцентр» («Студія 1+1») В'ячеслав Піховшек одягнув чорний джемпер — на контрасті Президент здавався таким лагідним, добрим, світлим... Шкода тільки, що розрекламоване паном Піховшеком інтерв'ю, яке відбувалося, судячи з усього, в гостях у гаранта, виявилося звичайнісіньким спектаклем. Ну не може наш Кучма так гарно й зв'язно говорити, не може розповідати про капосну опозицію або безсовісну Верховну Раду без жодних властивих йому вставок на зразок «т'к ск'з'ть» і проковтнутих закінчень. Між іншим, кабінет із прапором України й президентським штандартом теж чомусь виглядав як декорація, а співрозмовники здавалися «накладеними» на «картинку»...

Приводом для такого вердикту став позов Міжнародного антифашистського комітету й Об'єднаної єврейської громади України щодо публікації в «Сільських вістях» статей «Міф про український атисемітизм» (15 листопада 2002 р.) і «Євреї в Україні сьогодні: реальність без міфів» (30 вересня 2003 р.).
Це рішення викликало тривогу й глибоку занепокоєність журналістів, як і всієї громадськості України, бо ще раз жорстко продемонструвало нам заполітизованість суддівського корпусу держави.

Роль прирученої Банковою «несамовитої опозиціонерки» в Україні донедавна грала прогресивна соціалістка Наталя Вітренко. В її обов'язки входила активна й високо оплачувана робота язиком у інформаційному полі, спрямована на компрометацію справжньої антикучмівської опозиції. Та останнім часом червона лідерка ПСПУ задовольняється хіба що участю в мітингах на відзначення ювілею Переяславської ради, отримуючи ефір на центральних телеканалах для проголошування проросійських гасел. Натомість місію Наталі Михайлівни із «мочилова» реальних опозиціонерів ляльководи з Адміністрації Президента передали значно серйознішому політикові з великою партією за плечима — комуністові Петру Симоненку. В останні дні українське телебачення, контрольоване такими нелюбими Петрові Миколайовичу олігархами, не шкодує ефіру для його зловісних філіппік на адресу колишніх партнерів по «четвірці» — «Нашої України», Блоку Юлії Тимошенко та Соцпартії.

Наша газета вже писала про цю резонансну подію («Ліквідатори» 30.06.2003.), а судова тяганина навколо закриття школи з українською мовою навчання у Донецьку триває й понині. Однак, на жаль, про цей навчальний заклад уже можна згадувати тільки у минулому часі. Учні з 36-ї змушені були перейти до школи № 45 та інших шкіл району. Але не всі. Бо четверо школярів, як і раніше, досі навчаються у цих стінах. Навіть попри те, що ті ж стіни здригаються, а то й ламаються в ході затіяних у приміщенні ремонтних робіт.