Учені провідних українських інститутів, які досліджують воду, що ми п'ємо, вважають, що як водопровідна вода, так колодязна і бутильована небезпечні для нашого здоров'я. Проблему поставили руба керівники одразу трьох наукових установ — Інституту колоїдної хімії та хімії води імені Антона Думанського, Інституту медицини праці та Інституту гігієни і медичної екології Академії медичних наук України. Така ситуація, на їхню думку, склалася через те, що в державі немає належного контролю за якістю питної води, а водні стандарти і норми давно застаріли і не відповідають міжнародним. Науковці навіть звернулися до Ради національної безпеки та оборони з проханням вивчити питання, переглянути питні стандарти і визначити єдину організацію, яка б відповідала за якість води.

Правду кажуть, що наші лікарі не гірші за їхніх. Тільки б їм апаратуру таку, як за бугром. Але навіть в умовах дивовижних злиднів українські медики здатні творити диво. Підтвердженням цьому є унікальний фіксуючий апарат для шийного хребта, який створили й запатентували лікарі нейрохірургічного відділення Черкаської лікарні №3. Цей заклад у місті працює в режимі швидкої допомоги — сюди постійно звозять «битих, різаних і стріляних» громадян. Серед авторів цього винаходу — нейрохірурги Денис Годлєвський, Петро Михайліченко, Валерій Чебурахін.

Часи безплатної медицини минули. Хоч зазначене Конституцією право на безкоштовне лікування ніхто не відміняв, кожен із нас уже стикався із ситуацією, коли на прийом до лікаря треба нести все — навіть елементарну стерильну вату і йод. Дискусії навколо того, якою повинна бути медицина в Україні, щоб можна було успішно лікувати хворих і при цьому лікарі не стояли з простягнутою рукою, тривають весь час.

Десять років тому повсякчасна боротьба з «ворожими» вітряками на ниві української культури ще викликала посмішку. Надуживання патріотичними гаслами здавалося задавненим мітинговим рефлексом, який мав би згодом зів'янути. Але спливло вже до біса часу, а нацдебілізм цвіте собі маком. І колір його червоний тепер застить всі інші, патріотичніші, відтінки.
Паразитування на класиці й традиціях — суть згаданого феномену, як і незмінне промовляння від «імені народу». З нацдебілізму можна було б і нині реготати, якби не дедалі агресивніше його прагнення оглуплювати культуру, запихати справжнє народне надбання до смердючих комор, де зберігається також увесь мотлох і непотріб тьмяного совдепівського минулого.

Отже, Берлінський кінофестиваль завершив свою роботу. Першим відрапортувало про свої успіхи журі короткометражних фільмів. Радість на вулиці румунських кінематографістів: «Золотого ведмедя» одержала стрічка «Блок «Кенту» та пакунок кави» режисера Крісті Пуйу. Такого самого звіра, тільки «срібного», отримали голландці Карін Юнгер та Брігіт Гілленус за фільм «Суперово». Нагадаю, рік тому тут тріумфував наш Степан Коваль з анімаційним «Йшов трамвай № 9». Цього разу ми нічого не зуміли виставити — ні в конкурс, ні в супутні офіційні програми. Зате, як уже не раз повідомлялося, вісімка наших зовсім молодих початківців, учорашніх і сьогоднішніх студентів (здебільшого це випускники Київського університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого), взяли участь у молодіжному семінарі Кампус талантів. До речі, новий посол України в Німеччині Сергій Фареник зустрівся з київськими дівчатами і хлопцями. Вийшла доволі цікава бесіда, яка відкрила мені (я був присутній) людей справді обдарованих і, до того ж, націлених на роботу з кіноплівкою, створення повноцінних фільмових проектів. Участь у подібних акціях є надзвичайно важливою для професіонального зростання, для входження у світовий кінопростір — бо ж нині створити фільм самотужки стає дедалі важче.

Суботній ранок для мешканців дев'ятиповерхівки у Будьонівському районі Донецька розпочався дещо раніше, ніж завжди. А для декого він взагалі не настав... Потужний вибух пролунав на вулиці Кедріна, 14 о 5-й годині 22 хвилини й змусив сполоханих і напівроздягнених мешканців будинку якомога швидше залишати свої квартири. Підштовхувала до негайної евакуації й пожежа, що охопила квартири на нижніх поверхах.

У суботу о 19.20 за московським часом на голови приблизно 800 відвідувачів найбільшого розважально-оздоровчого центру Москви «Трансвааль-парк» обрушилися дах та бетонні перекриття і конструкції — загалом п'ять тисяч квадратних метрів скла, сталі та бетону. На вчорашній день офіційно загиблими вважалися 25 осіб, із них шестеро дітей. Станом на ранок вчорашнього дня було встановлено особи всіх загиблих. У московських лікарнях залишалися 68 поранених, з яких п'ятеро осіб перебували у критичному стані, 13 — у тяжкому, 32 — у стані середньої тяжкості, 18 — у задовільному.

Відучора політична реформа просунулася ще на крок уперед — фракції і групи парламентської більшості, Компартія та СПУ підписали «Політичну угоду між депутатськими фракціями і групами у Верховній Раді України щодо проведення конституційної реформи та законодавчого забезпечення її реалізації». Як уже повідомляла «УМ», згідно з цим документом, сторони, зокрема, беруть на себе зобов'язання «проводити розгляд питань, які стосуються політичної реформи, у відповідності до регламенту ВР», «шукати вихід із конфліктних ситуацій, що виникають між представленими у парламенті політичними силами, винятково шляхом переговорів без блокування роботи парламенту», до початку розгляду й остаточного прийняття змін до Конституції ухвалити (з офіційним оприлюдненням) Закон України «Про вибори народних депутатів України» на пропорційній основі тощо.

Коли 24 серпня 2002 року Леонід Данилович Кучма, він же дворазовий Президент України і гарант її Конституції, урочисто виголосив, що країні потрібні зміни, недовірливі громадяни з числа тих, хто проміняв святкові розваги на ритуал ознайомлення з нудною телелекцією глави держави, іронічно посміхнулися (зареготали, гмикнули, почухали потилиці...). Оксюморон «Кучма за обмеження повноважень Президента» звучав усе одно що «цар за скасування монархії», отже, розуміти одкровення Л.Д. в контексті українських реалій треба було так: Кучма хоче щось міняти — значить, Кучмі це потрібно. Оскільки очевидно, що Кучмі потрібна влада, значить, озвучені ним зміни допоможуть йому цю владу зберегти. Крапка.