Удар ззаду нижче пояса

Секретар Харківської міськради Геннадій Кернес днями підтвердив репутацію скандаліста. У розпалі сесії він наздогнав на сходах депутата Андрія Руденка (той на знак протесту залишив залу засідань), копнув його ногою і сховався за спиною свого охоронця. Заяву побитого керівника фракції «НУНС» про напад Кернеса «ззаду» «регіональна» більшість традиційно здійняла на кпини. Але, як виявилося, хтось устиг зняти інцидент на відео. Тепер сюжет, де чоловік, дуже схожий на секретаря міськради, б’є «невгодного» депутата, щедро тиражується сайтами інформагентств. Чи був копняк сильним? Рудено встояв на ногах, але каже: «[Удар був] достатньо сильним, аби я пролетів півтора–два метри униз сходами».

Шабаш ідейників

Позавчора ввечері група невідомих людей зірвала зі стіни колишнього Тюремного замку Харкова дошку патріарху Української греко–католицької церкви Йосипу Сліпому і привселюдно розбила її на тріски. За неймовірним збігом обставин акт вандалізму був скоєний по сусідству з відділеннями міліції та Державтоінспекції Ленінського району, але стражі порядку не тільки не перешкодили дикому дійству, а й навіть не затримали правопорушників.

Неприборкані Бунти

Неприборкані Бунти

Більш ніж шість десятиліть родина Бунтів (тепер уже московська) домагалася в Україні реабілітації чесного імені своєї матері та бабусі. Наприкінці минулого року давня мрія двох синів і онука відомої вчительки з районного містечка Валки нарешті збулася. Але після позитивного рішення харківського обласного Апеляційного суду в них почалися нові проблеми, які важко назвати просто родинними. Минуле і досі розколює наше суспільство навпіл, позбавляючи шансу на довгождане порозуміння в майбутньому.

Альянс в ім’я науки

Напередодні візиту представників Північноатлантичного альянсу в Україну Харківська облрада оголосила територію регіону вільною від НАТО. Це рішення одразу ж було опротестоване прокурором області Василем Синчуком та представниками місцевої влади. Своє «ні» могли б, напевно, висловити і співробітники двох відомих у світі НДІ, які вже кілька років поспіль співпрацюють з НАТО у рамках програми «Наука заради миру». Один з цих закладів — Харківський інститут монокристалів — представники Альянсу відвідали позавчора. Штучні сапфіри, вирощені харків’янами, допомогли їм стати учасниками двох міжнародних програм із виробництва надтонких броньованих склопакетів та надзвичайно чутливих рентгенівських установок. Перші будуть використовуватися при виготовленні бронежилетів нового покоління, другі — на митницях та в медичній галузі.

Смерть на ходу

Учора о сьомій ранку пасажири харківської «підземки» стали свідками трагічної історії. 56–річний чоловік підійшов до кас станції «Радянська», аби придбати жетон, і впав на землю, мов підкошений. Співробітники метрополітену одразу викликали «швидку» і спробували надати бідоласі бодай якусь допомогу.

Спека в «Джунглях»

У справжню халепу вскочили відвідувачі харківського аквапарку «Джунглі». Позавчора ввечері над басейнами популярного розважального центру зайнявся дах. Аби приборкати полум’я, що миттєво охопило пластикове покриття, на місце НП направили десять пожежних машин і сімдесят співробітників МНС. На щастя, охоронці «Джунглів» не розгубилися і зуміли евакуювати з палаючого приміщення 150 відвідувачів ще до приїзду рятувальників. Якби не їхня миттєва реакція, лиха навряд чи вдалося б уникнути.

Чіп для «гомо машинуса»

Чіп для «гомо машинуса»

Наука останнім часом усе більше нагадує магію: ми інтуїтивно побоюємося результатів її діяльності, але водночас чекаємо від неї ще більших див. Заборонений плід пізнання, як символ втраченого раю, з кожним роком стає дедалі актуальнішим. Прокинутися одного ранку з чіпом у голові, правда, зараз ніхто не хоче (з висоти сьогодення це і є справжнісіньке пекло), але ж не факт, що ми так само думатимемо завтра. Маніпуляція людською свідомістю, вважає харківський філософ Валентин Чешко, дійшла до небезпечної межі, за якою людина може перестати бути самостійно мислячим індивідуумом.

Відродження «Ліквідації»

Кільцевий прогін між парком імені Горького та Південним вокзалом тепер можна здолати під коментар екскурсовода, поєднавши приємне з корисним. Як і вісімдесят років тому (саме тоді цей унікальний транспортний засіб вирушив у свій перший рейс. — Авт.), ретровагончик назвали «Аннушкою» — на честь літери його рідного маршруту «А», що й тепер красується на передньому фасаді уцілілого екземпляру давньої техніки.

Місія «радіопошуковця»

Місія «радіопошуковця»

«Знайшовши в неозорому просторі, скажімо, літак, — часто жартують розробники радіолокаторів, — наші прилади можуть «дізнатися» про нього все, окрім хіба що прізвища пілота». З їх допомогою можна «заглянути» у глибини рідної Землі й віддаленого космосу, вивчати структуру поверхні планет, прогнозувати погоду, здійснювати навігацію літаків, морських та космічних суден. Потреба України у цій надскладній електронній техніці вимірюється сотнями одиниць, але єдиний її вітчизняний виробник, Харківський радіоастрономічний інститут НАНУ, за 20 останніх років не отримав від рідної держави жодного замовлення. Водночас іноземні компанії стоять тут у черзі.

Мамо, за що?

Поліетиленовий пакет із мертвим немовлям знайшли в контейнері для сміття, що поблизу гуртожитків Харківського дорожнього університету. Подібні історії для міста останнім часом, на жаль, вже стали звичними, але ця трагедія таки відрізнялася від усіх попередніх. Як встановила експертиза, пуповину дитині перерізали в домашніх умовах і одразу ж по тому в цілому здорового хлопчика нелюдським способом позбавили життя. На його крихітному тільці мед­експерти зафіксували тринадцять колото–різаних ран.