Леонід Стадник живе в селі Подолянці на Житомирщині. У свої 33 роки він виріс до 253 сантиметрів, що майже на 17 сантиметрів більше від зафіксованого в Книзі Гіннесса рекорду тунісця Радхуана Чарбіба, інформує УНІАН. Проте така непересічність не дуже тішить Леоніда — велетенський зріст створює багато проблем, починаючи від пошуків взуття (наш Гуллівер носить 61-й розмір) і закінчуючи транспортом (наразі доводиться користуватися послугами коня). Що вже казати про особисте життя. Леонід зізнається, що для нього це пікантне питання — за характером він добряк, тому й шукає собі таку ж пару. Але, як ви розумієте, не кожен «добродій» сприймає чи то ваду, чи то дар Стадника по-доброму. Багато таких, що насміхаються, раніше це гнітило й дратувало нашого гіганта, але тепер він намагається не перейматися тим. Та й у селі до нього звикли, а вибиратися з рідного дому деінде Леонід наважується лише раз на рік.

Об'єктом для журналістських досліджень може бути що завгодно на світі. Що завгодно з того, що викликає суспільний інтерес. А про багато з «того» писати просто треба — ну хоча б з огляду на професійний обов'язок. Писати ж про «Страсті Христові» ніхто з журналістів «УМ» якось не наважувався. Ми супроводжували життя кінострічки регулярними замітками про бюджет і прокат, про підбірку акторів і реакцію західного глядача, про місце зйомок і погоду в той час, про духовне зростання Мела Гібсона і «зубовний скрегiт» голлівудських заздрісників. Ми писали про багатство і тягар фільму, а не про сам фільм. Дарма одного сонячного ранку після перегляду «Страстей» я досить упевнено заявила: «А може, я напишу?». Пішов третій день. Думки плавають, цигарка димиться. Не пишеться. Висновок один: Бог є. Бог є, і писати про нього надзвичайно складно. Особливо навесні.

Друге очко в цьогорічному Кубку Стенлі на рахунку Руслана Федотенка — він став героєм, як виявилося, вирішального матчу проти нью-йоркських «острів'ян», закинувши на 39-й хвилині з передач Бойла і Модіна переможну шайбу «Блискавки» і вивівши таким чином команду до наступного раунду. Відтак «Тампа» стала другою командою, яка забезпечила собі вихід у півфінал конференції. Воротар «Лайтнінг» Микола Хабібулін відбив 24 кидки, але в цьому поєдинку його «суху» серію, що тривала 145 хвилин, перервав інший росіянин — Олег Кваша, чий гол уже в дебюті зустрічі був зарахований лише після перегляду відеоповтору.

З 10 квітня до 9 травня у Національному художньому музеї триватиме виставка «Місто Шульца» — твори нашого земляка в Україні будуть представлені вперше. І знайомству з ними ми маємо завдячувати сусідам-полякам i Року Польщі в Україні. Представлена експозиція зібрана з колекції Музею літератури імені Адама Міцкевича у Варшаві. Цей музей може похвалитися не лише найбільшим зібранням праць Бруно Шульца, а й регулярним, активним і досить сумлінним пропагуванням його творчості в світі. Картини Шульца вже бачили Париж, Нант, Лондон, Дюссельдорф, Єрусалим, Генуя, Стамбул... І ось нарешті — їх побачать і українці.

Мініатюрні вусики, круглий циліндр, ціпок, куций піджак і «фірмова» хода... Напевне, сучасні іміджмейкери від подібного «комплекту» для творення відомого персонажа, в якому немає навіть натяку на солідний кошторис, спершу випали б в осад, а потім, оговтавшись, почали строчити заяви про звільнення за власним бажанням, аби не отримати вовчий квиток з тавром профнепридатності. Чарлі Чаплін блискуче обійшовся цим мінімалізмом і надовго забезпечив собі звання найсмішнішого коміка планети. Його персона в історії світового кіно продовжує стояти ніби над усім тим, що відбувалося, відбувається і відбуватиметься на знімальних майданчиках та кінофестивалях. Хоча й офіційних нагород та відзнак у цього майстра не бракувало й за життя: Міжнародна премія миру, спеціальний «Оскар», Золотий приз МКФ у Венеції... У 1992 році Рiчард Аттенборо зняв художнiй фільм «Чаплін» — історію про маленького смішного чоловічка з великим серцем та сумними очима.

Продюсерська фірма актора та режисера Мела Гібсона «Айкон Продакшн» без зайвого розголосу почала готувати телеверсію найбільшого цьогорічного кінохіта «Страсті Христові» — повідомила агенція «Рейтер» iз посиланням на часопис «Голлівуд Репортер». Також ведуться переговори про продаж телеверсії стрічки одній з американських компаній платного телебачення. Це перший такий випадок випуску розширеної телеверсії вдалої екранної стрічки на телеекрани з часу, коли більше п'яти років тому Джордж Лукас погодився переробити і показати на каналі «Фокс» свою картину «Зоряні війни: Епізод І». За право здобути ліцензію на демонстрацію «Страстей» змагаються чотири найбільші компанії платного телебачення США, включно з HBO, «Шоутайм».

Понад 200 мільйонів телеглядачів у всьому світі стали свідками народження нової американської зірки — переможницею 53-го конкурсу «Міс США» стала 25-річна Шенді Фіннессі. Символічно, що сталося це в театрі «Кодак» у Голлівуді, саме там, де віднедавна відбуваються «оскарівські» церемонії. «Ви звільнені», — жартома сказав один із «господарів» конкурсу, мільярдер Дональд Трамп, минулорічній переможниці — Сьюзі Касттілло. Але перед тим вона надягла корону на голову своєї наступниці.

Найвідомішим, найбільш вражаючим і найулюбленішим персонажем в історії кіно визнаний мафіозний бос Віто Корлеоне з фільму «Хрещений батько», якого зіграв знаменитий Марлон Брандо. На цю посаду дона Корлеоне «призначили» провідні американські кінокритики, яких опитав відомий у США кіножурнал «Прем'єр».

У Брітні явно криза жанру. Поп-зірочка вже не знає, як витребенитися, аби привернути до себе увагу публіки, і то вени собі у кліпах ріже, то в брюнетку перефарбовується, а то й ще щось вигадає. Скажімо, кілька днів тому солоденькій панні Спірз сяйнула ідея знятися... в реаліті-шоу. Оскільки ніхто їй не пропонував залізти «за скло» або побавитися в «останнього героя», співачка взяла все у власні руки й вигадала свій особистий проект. Починаючи з середи, кожен крок Брітні зніматиме відеокамера, до якої зірка іноді спеціально звертатиметься з відвертими розповідями про свої проблеми й радощі, а то й просто ділитиметься думками. А іноді поп-принцеса й сама братиме камеру в руки, знімаючи кадри для своєї майбутньої програми. Яка, до речі, називатиметься OnTourage, що англійською звучить як мікс зі словосполучень «в турне» й «антураж».

Вас дістав постійний рейвах у квартирі, ви не знаєте, куди подітися від всюдисущого мотлоху, якого з кожним роком стає все більше, вам набридли марні спроби порозпихати купу старих речей по вже й без того напхом напханих шафах та коморах? Вихід є! Щоправда, вихід недешевий, але ж це краще, ніж нічого. Тим паче, що душевний спокій і вільний простір у помешканні таки вартий якихось 6 мільйонів доларів. Саме за таку суму кожен бажаючий може відправити 22 фунти (приблизно 11 кілограмів) непотрібних у господарстві речей... на Місяць. Як повідомляє британське видання «Таймз», відповідну заявку до 11:08 ранку наступної середи за європейським часом можна залишити на інтернет-аукціоні eBay, і компанія «Орбітал Дівелопмент», штаб-квартира якої розташована в американському місті Карсон-Сіті (штат Невада), відправить вантаж прямо на супутник нашої планети.