Ісаак Рогачевський переїхав до Запоріжжя 1934 року з величезним досвідом, набутим у статусі керівника низки металургійних гігантів Донецька, Дніпропетровська, Макіївки. Упродовж двох років Рогачевський працював також у торгпредставництві СРСР у Німеччині. І ця обставина, як з'ясується пізніше, зіграла визначальну роль у його подальшій долі.

Ситуація, на кшталт винесеної у заголовок, склалася в обласному центрі наприкінці 1943 року. Ставка Сталіна висловлювала невдоволення з приводу, на думку Москви, зволікання з початком штурму Запоріжжя. Реалії ж були такими: шлях «саботажникам» до індустріального центру перетинали дві лінії масованої оборони — на плацдармі шириною у сорок кілометрів і в глибину до двадцяти (!) німці зосередили кількасот танків, шістсот гармат і мінометів, близько 40 тисяч вояків. Упродовж двох тижнів війська СРСР не відважувалися штурмувати захисні редути нацистів: генерали вирішили нагромадити більше сил.

Як не дивно, за свою тисячолітню історію Ужгород мав усього декілька книжок про себе. На жаль, усі вони були або заідеологізовані, або ж подавали історію міста над Ужем як романтичну казку. Не дивно, що навіть у туристичних довідниках траплялися сотні фактичних помилок. Тому презентація книжки «Ужгород відомий і невідомий» одного з найцікавіших закарпатських істориків Йосипа Кобаля стала подією номер один у культурному житті Закарпаття. Цікаво, що книжку видало львівське видавництво «Світ» у серії «Міста України». Попередня книжка з цієї серії — «Вулицями стародавнього Львова» — стала справжнім бестселером, уже розпродується її друге видання.

Готується найдорожчий футбольний трансфер в історії, і його «співавтором», звісно, має стати власник лондонського «Челсі», російський олігарх Роман Абрамович. Другого місця в англійській прем'єр-лізі та вильоту з Ліги чемпіонів на стадії півфіналу губернаторові Чукотки явно мало, тому він шукає шляхи подальшого підсилення команди. Так, уже «на мазі» прихід на тренерський місток «синіх» португальця Жозефа Моуріньйо з «Порту» (нинішній наставник «Челсі» Клаудіо Раньєрі по закінченні сезону неминуче буде звільнений). А найсильнішим кадровим кроком Абрамовича стосовно гравців повинна стати купівля в «Барселоні» бразильця Рональдіньйо.

На одному з найбільших професійних веломарафонів світу — багатоденній гонці «Джиро д’Італія» — українець Ярослав Попович входить у трійку лідерів загального заліку. Позавчорашній, уже третій, етап тривалістю в 191 км «Попо», як називають Ярослава італійські колеги, закінчив п’ятим, отримавши 12 залікових балів у «гірський» залік.

В ігрових видах спорту не так просто знайти людей, які б працювали у керівництві національної федерації з перших днів незалежності України. Не так багато спортивних фахівців витримали перевірку розпадом СРСР, коли практично всі «активи» радянського спорту залишилися в Росії. І це тодi, коли українці робили досить суттєвий внесок у міжнародні успіхи збірних з «однієї шостої частини суші». Борис Корбан разом з однодумцями — Зурабом Хромаєвим, а пізніше й Олександром Волковим — не злякався перспективи розбудови в несприятливих умовах незалежного українського баскетболу. Як і раніше, Борис Петрович постійно перебуває у вирі подій улюбленої гри. Навіть не віриться, що днями йому виповнилося вже 60, адже ще зовсім недавно віце-президент ФБУ сам виходив улітку на спортивний майданчик під час традиційних турнірів у Гідропарку.

Учора парламентський день знову пройшов під «стягом» Мукачева: керівництво Генпрокуратури, МВС та СБУ знову звітувало перед депутатами про розслідування тих колiзiй, що відбулися на виборах міського голови 18 квітня. На порядку денному стояли й інші питання, зокрема лідер комуністів Петро Симоненко до цього порядку кілька разів вносив питання про відкликання українського контингенту з Іраку (ліві навіть вивісили перед президією велике гасло-простирадло з цього приводу). Але найважливішим залишився Мукачів — містечко, котре віднедавна кидає у холодний піт своєю «демократичністю» увесь західний світ. Однак, як і перед святами, нічого конкретного від «силовиків» нардепи не почули.

Верховну Раду сьогодні пікетували. Причиною, яка змусила двадцятьох «протестантів» прийти під стіни головного законодавчого органу України, а згодом і лягти на проїжджій частині перехрестя між вулицями Грушевського та Шовковичною, аби бодай якось привернути до себе увагу народних обранців, стали не «мукачівські події», які вчора були центральною темою пленарного засідання. Хоча біда у донеччан — а пікетники були саме з Донецької області — де в чому перегукується з проблемою мукачівців. Бо протестували ці люди проти корупції в державних структурах та правоохоронних органах регіону. У руках доведені до відчаю донеччани тримали плакати з написами «Конституційні права подають сигнал SOS»; «Прекратите судебный произвол в Донецкой области»; «К ответу судей за несправедливые решения!» тощо.

У дунайському гирлі Бистре позавчора почалося будівництво першої черги глибоководного суднового каналу «Дунай — Чорне море». В урочистій церемонії підняття першого кубометра грунту взяли участь міністр транспорту Георгій Кірпа, міністр з охорони довколишнього середовища Сергій Поляков, глава Одеської облдержадміністрації Сергій Гриневецький та представники німецької фірми-генпідрядника будівництва «Josef Mobius Bau Aktiengesellchaft». За деякими даними, взяти участь у церемонії початку будівництва, проти якого виступають українські та міжнародні екологічні організації, відмовився навіть посол Німеччини в Україні. Наразі ці ж організації направили пану послу звернення з проханням узагалі припинити участь німецької сторони у цьому проекті.