На першій українській прес-конференції Руслана розповіла, як вона відволікала увагу мас-медіа від грека-конкурента, як влаштувала спільну вечірку із конкурентами-сербами із салом і оркестром Бреговича, як під час фінального голосування від хвилювання випила півпляшки вина та багато інших закулісних історій.

Є місця, де найкраще думається про трагічне і величне ХХ століття. Де поруч — символи пам'яті та безпам'ятства. Де немає ні білих, ні червоних, ні жовто-блакитних. Iдеться про цвинтарі. Раджу за нагоди, коли будете у Празі, прогулятися у район Жижков, де неподалік станції метро «Желівскєго» і розкинулося історичне кладовище Ольшани.
Українська ділянка — це територія обабіч Успенської церкви. Можна сказати, що це найкраще місце на Ольшанах. Тут, під липами (їх, до речі, називають національним деревом чехів) знайшли вічний спокій сотні видатних людей. Майже всі вони — члени української громади Праги 1920—1930 років.

Анна Ніколь Сміт знову вигадала собі нове заняття, аби не нудьгувати й додати собі трохи зайвих грошенят. Колишня модель журналу «Плейбой», «обличчя» торгової марки Guess і багатюща вдова мільйонера Джея Говарда Маршалла (перед тим як померти, 90-річний дідусь заповів своїй повногрудій «половині» більшу частину статків) вирішила підзаробити не власним тілом, а власним ім'ям. Разом із компанією Von Dutch 36-річна Анна Ніколь запускає однойменну лінію одягу. Вочевидь, ця ідея сяйнула розкішній білявці після того, як для участі в рекламній кампанії засобу для схуднення «Трім Спа» їй довелося скинути 27 кілограмів. Улюблений одяг, звісно, став завеликим.

Знаменитостей чомусь здебільшого тягне до знаменитостей. Такі винятки, як знайомство Ніколаса Кейджа зі звичайною офіціанткою, котра незабаром стане місіс Кейдж, або одруження Джулії Робертс із другим асистентом оператора, лише підтверджують правило. Зрештою, зірок можна зрозуміти: ну з ким же їм іще знайомитись, як не з колегами по цеху? По-перше, на інших немає часу, по-друге, біднота видатних шоу-бізнесових осіб не цікавить, а всілякі мільйонери рідко працюють невідомими клерками або продавцями цигарок. І, нарешті, з кимось «пересічним» зустрічатися просто небезпечно: у 99 випадках зі 100 їх цікавитиме не особистість, а гроші й слава нової пасії.

В одному з американських штатів знову ухвалено ідіотський закон. Щоправда, порівняно із забороною носити взуття зі штучної лакованої шкіри, яка діє у Пенсільванії, або стригти бороду «а ля цап», що категорично не дозволено у Массачусетсі, табу на прилюдну демонстрацію спідньої білизни здається дуже навіть «нормальною» вимогою. Однак річ у тому, що влада штату Луїзіана, яка днями й видала відповідний указ, мала на увазі зовсім не розгулювання вулицями у відвертих «стрінгах» або сімейних трусах, а й банальне (і, до речі, дуже модне) просвічування ліфчика крізь прозору кофтинку чи там невинну лінію трусиків над штанцями із заниженою талією...

Складно знайти людину, яка не мріяла б виграти в лотерею кілька мільйонів «на кишенькові витрати». Однак це тільки здається, що, отримавши за одну гривню суму із шістьма нулями, можна щонайменше кілька років жити на широку губу. Як переконався колишній британський сміттяр Майкл Керролл, витрачати дармові статки значно легше, ніж зароблені власним горбом.

У мужика в дорозі зламалася машина. Ну, він з'їхав на узбіччя і давай під капотом колупатися.
Раптом голос:
— Чуєш, мужик, подивися розподільник запалювання...
Мужик повернувся — а перед ним чорний кінь стоїть:
— Та точно тобі кажу — перевір розподільник...
Мужик перевірив — точно, він барахлить... Завів машину, доїхав до найближчого бару, взяв склянку горілки і розказав барменові про пригоду з конем у їхній місцевості.
— Добре, що чорний кінь підійшов, а не білий, — відповідає бармен.
— ?!
— Та білий кінь ні чорта в машинах не розуміє...

Ще зовсім недавно, на своєму позачерговому з'їзді, письменники дружно і впевнено говорили: «Переможемо! Правда на нашому боці, і народ — з нами...» Сьогодні цей оптимізм витік, як вино з дірявої діжки: з «бєспрєдєлом» навкулачки не підеш.
Зачистка території йде прискореними темпами — черга «неугодних» уже сформована, лиш не відомо, хто буде наступним: Спілка композиторів? Спілка художників? Консерваторія?.. Поодинці легко брати.

Учора у Багдаді у результаті терористичного замаху загинув голова створеної США тимчасової Правлячої ради Іраку Абд аз-Захра Осман Мухаммед, більш відомий як Іззедін Салім, повідомила агенція «Рейтер». Як сказав кореспонденту агенції речник Верховної ради ісламської революції Іраку Хамед аль-Баяті, Салім загинув у результаті вибуху начиненої вибухівкою машини, коли його автомобіль чекав на в'їзд до «зеленої зони», головного американського військового комплексу у центральній частині Багдада. Американський полковник Майк Мюррей висловив припущення, що автомобіль детонував терорист-самогубця. Надходять суперечливі повідомлення про кількість жертв замаху. За словами американського офіцера, від вибуху отримали поранення шестеро іракців та двоє американських військовослужбовців. Також знищено три автомобілі, які чекали в черзі на в'їзд до бази. Натомість свідки події стверджують, що кортеж Саліма складався з п'яти автомобілів, а серед убитих — також водій Саліма та його помічник. Агенція «Франс Пресс» повідомила, що під час цього замаху загинули десятеро та отримали поранення восьмеро осіб.