Позавчора рейсом Ужгород — Москва авіакомпанії Українсько-Середземноморські авіалінії (УСА) Ужгород налагодив міжнародне сполучення. Щоправда, спочатку цей авіарейс виконуватиметься лише двічі на тиждень (у вівторок та суботу), а здійснюватиметься літаками Ан-24, які розраховані лише на 40 посадочних місць.
Незвичайний пам'ятник відкрили у Черкасах: у центрі міста, поруч iз кафедральним Свято-Михайлівським собором, застиг у бронзі сумний священик. Він схилився над скинутим та розбитим дзвоном, і пройти повз цей витвір мистецтва без щему в душі неможливо. Батюшка опустився на коліна перед капличкою, хрест якої також ніби надломлений.
Скандальна справа Якова Палія, 80-річного американця українського походження, цього тижня отримала невтішне завершення: федеральний імміграційний суд визнав його винним у співпраці з нацистами під час Другої світової війни і постановив депортувати в Україну. Як передає українська редакція «Німецької хвилі», слідство довело, що в 1943 році Яків Палій служив у складі військ СС і охороняв концентраційний табір «Травники», де, за даними прокурора, у роки війни нацисти знищили понад шість тисяч євреїв, про втрати інших національностей немає жодних відомостей. Саме цей факт став вирішальним у винесенні вердикту, хоча Якову Палію не ставиться у провину особиста участь у знищенні в'язнів.
До двох років обмеження волі у Житомирі засуджено жінку, яка знущалася над своєю тримісячною донькою. Як зазначено у протоколах кримінальної справи, 22-річна житомирянка ще виношуючи дитину рідко бувала тверезою, а перед пологами захворіла гепатитом і народила немовля з хворобами, які позначилися на психічному та фізичному розвитку дитини. Як повідомила УНІАН прес-секретар прокуратури Житомирської області Тетяна Гоша, замість лікування та належного догляду мати била немовля, закривала дитині рот, аби вона не могла дихати, викручувала ручки та ніжки, не годувала її, а сама продовжувала пиячити. Зрештою, до правоохоронних органів iз проханням захистити онуку звернулася бабуся дівчинки.
На «01» зателефонували будівельники. Працюючи поруч, вони почули, як покликав на допомогу один чоловік, за кілька хвилин пролунав зойк іншого. Зазирнувши до каналізаційного колодязя, вони побачили на далекому дні двох людей, вже непритомних.
Цього року майже всі харківські діти, які перебувають на обліку в міліції, матимуть змогу відпочити у літніх таборах. Під власний дах представників неблагонадійного контингенту (йдеться про півтори тисячі дітей) уже погодилися прийняти керівники 56 оздоровчих закладів регіону.
У Смілі Черкаської області у колодязі насосної станції знепритомніли троє працівників водоканалу під час профілактичного ремонту. Колодязь цей стоїть на території очисних споруд СКВП «Шевченківський водоканал» й туди на більше як чотириметрову глибину, аби відремонтувати засувку, спустився 33-річний слюсар. Чоловік був без протигаза й одразу ж втратив свідомість. Його колеги, котрі чатували на поверхні, так само протигазів не мали, але героїчно кинулися на допомогу постраждалому. Першим рятувати непритомного кинувся його майстер, на 10 років молодший, але й він упав поруч, наче підкошений. Така ж доля чекала й на третього чоловіка, 56-річного слюсаря, який спустився, аби допомогти своїм непритомним товаришам.
Влада Києва оголосила відкритий конкурс на розробку архітектурно-містобудівного рішення території, прилеглої до Національної філармонії у Печерському районі столиці.
Олександр Томашов — начальник пожежної частини Святошинського району міста Києва. У 1986 році став одним із тих, хто, ризикуючи власним життям, рятував Україну від наслідків чорнобильської катастрофи. Він вважає, що рятувати людей — його життєве покликання. «Робити добро — це велика життєва місія, а для пожежників — це повсякденна робота», — говорить Олександр. Співробітники вважають Олександра прикладом для наслідування, і саме тому номінували його на конкурс для участі в Естафеті олімпійського вогню у Києві 5 липня.
Оригінальний і, здавалося б, вигідний спосіб гарного заробітку опанував наш співвітчизник Ярослав К. Заручившись підтримкою «своїх людей» у певних структурах, він запасся необхідними документами та номерними знаками на авто, якого ще й в очі не бачив. Після чого гайнув до Німеччини, де в одному iз салонів придбав новісінький «Мерседес-Бенц». Прикріпивши до «тачки» в тихому місці заздалегідь заготовлені номери, як ні в чому не бувало, знову перетнув кордон з ненькою Україною. Мовляв, повертаюся додому після захоплюючої подорожі в Європу.
