Розташування виробництв та розважальних закладів у місцях, для того не пристосованих, а до всього ще й у безпосередній близькості до людських помешкань, нерідко стає джерелом конфліктів, які не завжди розв'язуються мирно. Така ситуація склалася в одному із затишних дворів Могилева-Подільського, де чоловік із підприємницькою жилкою облаштував невеличку приватну автомайстерню. Одні сусіди змирилися з постійним гупанням інструментів при рихтуванні коліс та іншим технологічним шумом, інших це не на жарт дратувало, тож вони не раз ставили вимогу припинити порушення тиші. Щоправда, всі прохання залишались безрезультатними.

Перший «український» гол на чемпіонаті Європи з футболу забив київський динамівець Маріс Верпаковскіс. Але «наші» латиші все одно програли в дебютному для себе матчі континентальної першості

Посада голови Бюджетного комітету у Верховній Раді котирувалася завжди. А напередодні, ймовірно, найважливіших в історії України виборів можливість контролювати розподіл коштів з держбюджету набуває особливої ваги. Бо спокуса «запустити» державні кошти у виборчий фонд кандидата від влади занадто велика, а небажання «світити» цей процес перед потенційними виборцями — ще більше. Особливо тоді, коли політичні опоненти з «Нашої України» вже «спіймали за руку» уряд, який «роздерибанив» близько 10 мільярдів «тіньових» гривень. Не дивно, що в таких умовах до Петра Порошенка, якому випало щастя (або нещастя, з огляду на той шалений тиск, якого зазнає іменитий підприємець після переходу в опозицію) очолювати «найдорожчий» парламентський комітет, прикута особлива увага. Тим паче що в разі перемоги на виборах Віктора Ющенка Петру Олексійовичу, який у 2002-му очолював виборчий штаб «Нашої України», пророчать вельми солідну посаду в Кабінеті Міністрів. Щоправда, сам Порошенко від кар'єрної зацікавленості у результатах «великих перегонів»-2004 відхрещується і запевняє, що готовий пожертвувати всім заради того, щоб його діти жили у заможній, розвиненій і демократичній державі.

Період бурхливого партійного будівництва в Україні закінчився (чи призупинився?) досить давно. Принаймні протягом останнього року новини з «партійного фронту» стосуються здебільшого перейменування, а то й узагалі ліквідації політичних сил, але аж ніяк не їх народження. Тому інформація про появу на політичній карті держави нової, більше того, досить солідної партії не могла пройти непоміченою. Тим більше що очолив новонароджене дитя міністр транспорту Георгій Кірпа, ім'я якого свого часу називали в переліку «темних конячок», здатних піти на президентські вибори в ролi наступника Леоніда Кучми.

До старту виборчої кампанії вже зовсім мало часу, а Крим — досить специфічний регіон, який дехто вважає «чужим» і «безнадійним» для національно-демократичних сил. Утім ці твердження не відповідають реальному становищу. Міцна база для підтримки найреальнішого опозиційного кандидата є і в автономії, що довела установча конференція кримського відділення всеукраїнського об'єднання «За Україну! За Ющенка!».

На Черкащині про цю новину говорять не тільки у селі Іскрине Шполянського району, де недавно на світ Божий витягли німецький танк «Пантера», який пролежав на глибині 11 метрів під тамтешньою греблею.

XXVI Московський кінофестиваль усе ближче до світових стандартів. Один із пунктів «стандарту» полягає в тому, що слід «розкручувати» фільми, які виходять у прокат. На відкритті 18 червня й крутонуть новий здобуток американця Квентіна Тарантіно — «Убити Білла-2». Колись сінемафіли прагнули в ту Москву, немов мусульмани в Мекку. Нині ж спокуха, браття, Білл днями постане і в наших кінотеатрах. А кому не до снаги доїхати туди — поможуть пірати, вони зі своїми касетками вже напоготові.

Ми можемо безліч разів називати себе європейською країною, гордо тицяючи пальцем у місце на мапі, яке означає центр Старого Світу. Але цього замало, щоб дійсно називатися європейською (читай: цивілізованою) країною. Впевнена, прочитавши до кінця цей матеріал, багато хто покрутить пальцем біля скроні. І подумає щось на зразок: «Та вони там із жиру бісяться у своїй ситій Європі». Втім про все по порядку.

Прикро, коли через проблеми в особистому житті фактично гине надзвичайно талановита й неординарна особистість. А тим більше якщо ця особистість, до всього, ще й дуже красива жінка. Однак якщо вже й професіонали розводять руками – значить, діло й справді швах. Як не прикро, але саме в такій ситуації опинилася голосиста співачка Уїтні Х'юстон. Усе почалося з патологічного кохання Уїтні до співака, а згодом – її законного чоловіка Боббі Брауна, з яким темношкіра зірка кілька разів сходилася й розходилася (і разом жити неможливо, й одне без одного несила). Попри те, що Боббі щодня зізнається в коханні до своєї благовірної, це не заважає йому лупцювати дружину, обзивати її всілякими нехорошими словами й водити додому коханок. Немає нічого дивного, що в таких умовах Х'юстон почала приймати наркотики, а згодом призвичаїлася до кокаїну не на жарт.

Зірка — на те й зірка, щоб блищати, незалежно від того, на небі вона чи на землі. Однак таку блискучу знаменитість, як відомий композитор і співак Елтон Джон, ще треба пошукати. Принаймні згідно з дослідженням британського телевізійного каналу Chase-It.TV, рівних серові Елтону в інтенсивності блиску немає. Причому в прямому, а зовсім не в переносному сенсі, адже йдеться не про талант, якого знаменитого англійцю теж не позичати, а про любов до навішування на себе всіляких прикрас, брязкалець, цяцьок тощо.