З іракської в'язниці в українську

З іракської в'язниці в українську

Позавчора закінчилися багдадські поневіряння капітана Миколи Мазуренка та старпома Івана Сощенка, засуджених в Іраку ще 23 жовтня минулого року до семи років ув'язнення та штрафу в сумі 1 мільйон 200 тисяч доларів. Від самого їхнього арешту в серпні 2003-го українські дипломати, включно з міністром закордонних справ Костянтином Грищенком, неодноразово зверталися до американської сторони, а також Тимчасової цивільної адміністрації та Правлячої ради Іраку з вимогою звільнити Сощенка й Мазуренка, оскільки вважали рішення іракського суду необгрунтованим, а умови їхнього перебування у багдадській в'язниці «Абу-Граїб» (до речі, замішаній у скандалі знущання над в'язнями) — незадовільними.

Додаткова соціалізація від Кабміну

Додаткова соціалізація від Кабміну

Учора Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект щодо змін до цьогорічного державного бюджету. Згідно з документом, доходи бюджету на останні шість місяців року буде збільшено на 4,5 мільярда гривень, видатки — на 8 мільярдів. Зелене світло кабмінівському дітищу дали 243 народних депутати.

Президентський вибір міліції

Моя тітка любить казати: «Хто вибирає три дні, той вибере злидні». Не варто, тобто, спокушати долю надмірно довгими ваганнями. Міністр МВС Микола Білоконь довго не вибирав, у нього слова «три дні» породжують інший асоціативний ряд. Йдеться про те, що саме стільки міністр збирається пити (в сенсі — святкувати) в разі, якщо на президентських виборах переможе Віктор Янукович. Дослівно це прозвучало так: «Нам кажуть, що міліція повинна бути поза політикою. А я так скажу: ми орган влади, озброєний орган влади. Із самого цього визначення уже випливає, що ми повинні владу підтримувати... А переможемо на виборах у першому турі — три дні пити будемо», — заявив свого часу Білоконь підлеглим на нараді в Донецьку.

Головне — не пояс, а визнання

Головне — не пояс, а визнання

Останній чемпіон світу за версією Всесвітньої боксерської ради (WBC) у суперважкій вазі Віталій Кличко засмучений звісткою про банкрутство цієї організації — найпотужнішої у світі професійного боксу. Однак Кличко-старший вважає, що кар'єра боксерів, які виступали під егідою WBC, на цьому не закінчується. За повідомленням офіційного сайту братів Кличків, Віталій переконаний: боксера роблять чемпіоном не функціонери, а вболівальники, для яких не завжди важлива наявність тих чи інших поясів.

Металургію — «в одні руки»?

Металургію — «в одні руки»?

Злива скарг з приводу приватизації Криворіжсталі наростає. Днями народний депутат України Степан Хмара подав до суду скаргу на дії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Фонду державного майна України щодо порушення його права як громадянина України на участь в приватизації Криворіжсталі. Того ж дня стали відомими підсумки конкурсу з продажу державного пакета акцій цього підприємства. Конкурс відбувся всупереч протестам опозиції. Не було взято до уваги й те, що Криворіжсталь — один із найбільших в Україні виробників металопродукції — збираються передати у приватні руки. Частка Криворіжсталі на ринку сягає 30 відсотків, що приносить державі значні прибутки. До того ж ця приватизація проводиться в непрозорому порядку, що може позбавити громадян України законного права взяти участь у приватизації, вважає народний депутат. Нижче розміщуємо коментар Степана Хмари до цієї події.

«Азотнокислотна» реакція

Підприємство «Рівнеазот» нині, поза всiляким сумнівом, можна сміливо назвати чи не найбільшим у регіоні. Останніми роками воно перетворилося на промислового велетня, якому належить 45—50 відсотків обсягів усієї товарної продукції, що виготовляється в обласному центрі. Ще рік тому доля Рівнеазоту викликала тривогу, оскільки структура, в управлiннi якої перебуває державний пакет акцій ВАТ, в особі Рівненської облдержадміністрації виявилася доволі слабким розпорядником. Питання нібито втратило свою гостроту після конкурсного продажу контрольного пакета, принаймні влада має привід говорити про «друге дихання» підприємства. У нинішньому році, наприклад, «Азот» виготовив продукції на 170,8 млн. гривень, отримав прибутку 7,6 млн. гривень, а середня зарплата працівників зросла до 695 грн. З такими показниками підприємство прийшло до свого 35-річчя, яке нещодавно «з помпою» відзначили у Рівному.

У травні свистіли снаряди. У вересні полетять голови?

У травні свистіли снаряди. У вересні полетять голови?

Про давно обіцяний візит глави держави у район надзвичайної ситуації, що склалася в результаті кількаденних вибухів на артскладах під Новобогданівкою, «УМ» повідомляла позавчора. Попри шалені темпи відновлювальних робіт упродовж кількох діб до «виходу в люди» Кучми, навіть пропрезидентські електронні ЗМІ констатували, що будинки у навколишніх селах «і досі стоять, як після війни». Та й Л. К. зауважив, що у постраждалих хатах вікна поміняли, а «внутрь не заглянули, як і людині... А там ще набагато гірше, як снаружі». Тре, мовляв, «поновити роботу комісії, пройти через кожну хату, через кожну людину. І де треба, допомогти». У чому? Президент перерахував з букета послуг усе, здавалося, що згадав: медобстеження усіх без винятку, лікування і відпочинок — за рахунок держави (компенсували хоча б затрати шпиталів Мелітополя, половина пацієнтів яких — і досі з інших районів), усім газ, медпункти з лікарями і ліками.

Рідна мати й не знала, що доньку продавали

Відразу за чотирма статтями Кримінального кодексу України порушено карну справу щодо медпрацівників пологового відділення Макіївської міськлікарні №2, які намагалися продати новонароджену дитину подружній парі з Дніпропетровської області. А ось саму матір немовляти подібні перипетії не обходять, оскільки 18-річна жінка на сьомому місяці вагітності прийшла до лікарів з метою позбутися дитини.

Нафтовий саботаж

Нафтовий саботаж

Позавчора один із головних нафтопроводів на півночі Іраку був пошкоджений в результаті сильного вибуху. Спроби погасити пожежу тривали всю ніч iз вівторка на середу. «Ймовірно, що це був акт саботажу», — повідомив журналістам представник Північної нафтової компанії Іраку. Інцидент стався на нафтовому родовищі Дісі за 50 кілометрів на захід від міста Кіркук. За кілька годин до цього саботажники висадили в повітря частину нафтопроводу поблизу портового міста Басра на півдні Іраку. З огляду на все частіші акти саботажу на нафтопроводах і їх збіг у часі, можна зробити висновок, що йдеться про координовані дії саботажників на території всієї країни.