Добре бути (євро)депутатом

Добре бути (євро)депутатом

Кількість голосів у тій чи іншій союзній інституції все-таки має значення. Принаймні — моральне. Пов'язана з розширенням ЄС революція в органах управління ЄС відбудеться у два етапи. Після піврічного перехідного періоду, який розпочався 1 травня, чергові радикальні зміни в Раді міністрів та Єврокомісії мають статися 1 листопада. 1 травня до складу Єврокомісії було введено десять нових комісарів — по одному від кожної країни. Таким чином склад ЄК тимчасово розширився з 20 до 30 комісарів. (Наразі п'ять найбільших країн ЄС — Німеччина, Франція, Іспанія, Велика Британія та Італія — представлені двома комісарами). Лише з 1 листопада кожна з 25 країн-членів буде представлена в ЄК одним комісаром, і її склад зменшиться до 25 осіб. Загалом рішення у цьому органі приймаються без голосування, але якщо виникає проблема, яку не вдається вирішити шляхом згоди, то рішення ухвалюються звичайною більшістю голосів. Лідери країн на першому робочому саміті розширеного ЄС, який відбудеться у Брюсселі 17-18 червня, повинні обрати нового голову Єврокомісії замість теперішнього Романо Проді, а він уже сформує нову Комісію з 25 комісарів, кандидатури яких подадуть національні уряди. Потому ці кандидатури повинні пройти процедуру формального затвердження Європарламентом.

Бензинова лихоманка

Бензинова лихоманка

Минулого тижня мій дід запропонував віддати мені у тимчасове користування свою стару «дев'ятку». «Моєї пенсії на бензин точно не вистачить, — мотивував він своє рішення. — Звичайно, незручно їздити на город на автобусі, але сотню гривень за бак я не потягну». Спочатку я зраділа новому надбанню, але потім подумала, хай стоїть у гаражі до кращих часів, адже за умови подальшого підвищення цін навіть моя зарплатня цілком і повністю вилітатиме у вихлопну трубу у прямому сенсі. За статистикою, оптові ціни на нафтопродукти за останній тиждень виросли від 20 до 30 відсотків, а якщо порівнювати із травневими показниками минулого року, вони підскочили на цілих 40-60 відсотків.
Підвищення ціни на нафту і на бензин давно перейшло із суто економічної площини у політичну. І досі в уряді та парламенті, а тим більше у бізнесових колах не вщухають пристрасті навколо причин різкого злету цін на енергоносії. Тим часом громадяни побоюються, що досить скоро зростання цін на пальне відіб'ється й на подорожчанні інших життєво необхідних продуктах, насамперед харчів. Якщо безнин, тобто вартість транспортування будь-якої продукції, закладається у первинну вартість товару, логічно, що кінцева ціна продукту підніметься прямо пропорційно до зростання ціни на перевезення. А економісти вважають, що значне підвищення ціни на паливо стане інфляційним фактором для всієї економіки держави.

Бізнес на крапельках

Бізнес на крапельках

Якщо на запитання, де в Україні найуспішніше розвивається фермерство, ви відповісте, що на Херсонщині, — то не помилитеся. Саме тут, у самісінькому серці посушливого степу, де без води чудово себе почувають хіба що ховрахи і ковила, десятки тисяч гектарів займають високопродуктивні плантації овочів — огірків, помідорів, капусти, болгарського перцю, баклажанів, картоплі, цибулі, зелені тощо. І майже всі ці землі якщо не належать, то перебувають в обробітку у фермерів — дрібних і не дуже, суперприбуткових, «середнячків» і таких, що ледве зводять кінці з кінцями.
Секрет херсонського «фермерського буму» простий: з місцевими селянами тісно співпрацюють фахівці і партнери українсько-шведської компанії ЗАТ «Чумак». Ця «дружба» переробників і сільгоспвиробників народжувалася не дуже просто, але результат є — завдяки інтенсивним технологіям Каховський і Скадовський райони годують овочами не лише херсонців, а й киян, постачаючи першосортний свіжий товар у супермаркети та на ринки столиці.

На українському «фронті» без змін

На українському «фронті» без змін

Бровари, Скнилів, Артемівськ, Новобогданівка... Беззаперечні докази недбалості військових і жалюгідного становища Збройних сил. Докази невидимої та неоголошеної війни держави з власними громадянами. Уже п'ятий рік «на українському фронті без змін». І такі «сюрпризи» від захисників Вітчизни надійно формують у пересічного українця відчуття перебування на пороховій дiжцi, а у світової громадськості — бажання зробити позначку на мапі: «Обережно, Україна!».
Самі ж військові лаконічно заявляють, що «проблеми є», і у відповідь на резонансні вибухи під соусом «не все так погано» демонструють свого часу проблемну, а відтепер таку, що доживає останні дні, 324-ту Центральну артилерійську базу озброєння в селищі Коцюбинське.

Міцніше за «баранку», тримайся, шофере

У передчутті святкових вихідних не гріх помріяти і про відпочинок із рідними чи друзями. Тим більше, що ці субота-неділя для киян будуть особливими — у столиці гучно відзначатимуть День міста. Взяти участь у народних гуляннях, побувати на рицарських поєдинках, зорганізувати шашлики за містом і випити зайву пляшка пива за рідний Київ, звісно ж, не гріх, аби закінчилося все добре. Але свято вам можуть зіпсувати і сторонні. За статистикою, найбільша кількість аварій, крадіжок авто та несанкціонованих паркувань припадає саме на святкові дні, кажуть фахівці столичного Управління державної автоінспекції у місті Києвi. Причому помилки водіїв з року в рік повторюються. Тому напередодні глобального відпочинку киян «УМ» вирішила зібрати рецепти, як уникнути не надто приємних балачок з автоінспекторами і зберегти власні автомобіль та гаманець недоторканими.

Лідер назавжди

Лідер назавжди

«Він жив надзвичайно гідно у не дуже достойні часи», — ці слова на презентації книги про Данила Лідера «Театр для себе» сказав Михайло Рєзнікович. Власне, красива цитата могла б слугувати й справедливим епіграфом до біографії Данила Лідера, патріарха української сценографії, земне життя якого закінчилося півтора роки тому. Вісім з половиною десятиліть доля відміряла Данилу Даниловичу, і, щоб майбутній флагман європейської сценографії не нудьгував на цьому довгому шляху, не пошкодувала палиць у колеса воза, на якому Лідер віз українське театральне мистецтво у світовий контекст. Його постійно «діставали» високопоставлені прихильники театральних стереотипів. Бо від нього вимагали правди, буквальної ілюстрації того, про що писав драматург. А Лідер прагнув творити свій Космос, своє світосприйняття, хотів, аби люди, котрі прийшли на виставу, не лише бачили те, що відбувається на сцені, а й напружували свою уяву, думали. Кожен, хто хоча б раз переглянув спектакль «Тев'є Тевель» у Театрі Франка, засвоїв назавжди, що світ починається з глечика молока, а береже й охороняє нас у цьому світі безкрайнє зоряне небо...

«...Стільки смутку в цьому нашому романі!»,

«...Стільки смутку в цьому нашому романі!»,

Погодьтеся, що відважитись на написання книжки про кохання Оноре де Бальзака та Евеліни Ганської — рішення для сучасного письменника вельми непросте. Спробуйте сказати нове слово у такій дослідженій-передослідженій сфері, як біографія французького класика, де самої лише повної бібліографії вітчизняних та закордонних публікацій з теми набереться кілька томів. А є й додаткові труднощі, адже стосунки письменника з його Північною Зорею (так він називав кохану жінку) не раз ставали об'єктом художнього відтворення під пером досвідчених письменників — можна згадати і «Помилку Оноре де Бальзака» Натана Рибака, і «Бальзака» Стефана Цвейга, і грунтовний життєпис «Прометей, або Життя Бальзака» Андре Моруа.

Підлітки — це вам не дітки!

Підлітки — це вам не дітки!

Із тінейджерами підлітковий терапевт Маргарита Чижевська працює вже 35 років. Щодня до її підліткового кабінету міської лікарні №7, що в Дніпропетровську, зі своїми проблемами iдуть хлопці й дівчата. Маргарита Данилівна розповідає, що на консультацію вони приходять і подорослішавши. Втім із 1 січня 2006 року двері підліткових кабінетів перед пацієнтами зачинять — нібито як зайві структури. Після такого реформування медичної сфери частину працівників цих кабінетів звільнять, а по медичну допомогу тінейджерів відправлять до дитячих поліклінік. Право опікуватися здоров'ям старшокласників, петеушників та студентів коледжу перейде до педіатрів. «Протягом минулого року в нас забрали хлопців і дівчат 1988 року народження. Цьогоріч теж відбирають п'ятнадцятирічних. За найближчі три роки всі школярі підуть», — хвилюється Маргарита Чижевська. За її словами, поки реформа приживеться, і підліткам, і педіатрам доведеться поморочитися. «Свою підліткову службу ми розбудовували роками. Мої колеги педіатри, яким я змушена передати своїх підопічних, скаржаться, мовляв, нічого не знають про медичні особливості цього віку».