Епістолярний жанр сьогодні — прерогатива відділу листів якогось сумлінного видання, що ще не втратило хисту і потреби підтримувати зв'язок зі своїми читачами. У житті ж буденному ми, на відміну від, наприклад, Тетяни з «Євгенія Онєгіна» чи бідолашного Ваньки Жукова, дедалі рідше схиляємося над аркушем паперу, вкладаючи в слова свої думки й образи. Швидкості нині значно стрімкіші, та Інтернет свою комунікативну функцію виконує — словом, не до епістоляріїв. Альберт Герні жив трохи раніше, а тому одну зі своїх п'єс він назвав «Листи кохання». І ні на йоту не відійшов від заданої вже в заголовку форми подачі цієї сумної історії про те, як кохали, але розминулися у цьому житті Меліса Гарднер та Ендрю Мейпіс.

Українською мовою до читача заговорив Жан Бодріяр — сучасний французький філософ, один iз критиків постмодерну. Одна книга щойно вийшла з друку у видавництві «Кальварія». Перший переклад «Символічного обміну і смерті» здійснив відомий український письменник та перекладач Леонід Кононович. Утім не менше шансів на нашу з вами увагу і в іншої знакової книги філософа. Видавництво Соломії Павличко «Основи» взялося за переклад уже більш ніж класичної роботи Бодріяра. За двадцять років після виходу у світ книга «Симулякри та симуляція» нарешті дочекалася й українського перекладу.
Найвидатніший ідеолог постмодернізму останньої чверті минулого сторіччя, автор «Прозорості зла», «Війни в Перській затоці не було», «Спокуси», «Системи речей», «Екстазу комунікації» та ін. давно переріс формат критичного філософа. Жан Бодріяр — ідол глобального інформаційного суспільства. Його провокаційні та часто суперечливі ідеї нині потребують переосмислення. А можливо, і забуття...

Фольклорних фестивалів останнім часом помітно побільшало: «Ялта», «Шешори», «Країна мрій» та інші — приємна і доречна складова сучасної української культури. І, схоже, це ще не остаточна кількість фольклорних «прапорців» на мапі фестивального руху. 18-19 липня пройде ще один етно-фест — «Фольклорний дивосвіт», у якому візьмуть участь представники п'яти континентів. Надбання та традиції своєї культури презентуватимуть творчі колективи з Алжиру, Індії, США, Таїланду, Туреччини, Польщі, Сербії і, звісно, України.

Позавчора донецький «Шахтар» здійснив ще два гучні трансфери як на таке коротке, здавалося б, міжсезоння. Гірники підписали контракти ще з двома новачками, зокрема, 23-річним півзахисником збірної Чехії Томашем Губшманном, котрий разом зі своєю національною командою став півфіналістом Євро-2004 в Португалії. У першості Чехії цей гравець виступав за «Яблонець» (29 матчів) та «Спарту» (81), у складі пражан став дворазовим чемпіоном Чехії (2002, 2003), а цього року здобув срібну медаль. На юніорському чемпіонаті світу 2001 року Губшманн був капітаном збірної Чехії, а з «молодіжкою» виграв першість Європи 2002 року. За попередіними даними, чех, на якого також нібито претендували московський «Спартак» і «Ювентус», обійшовся «Шахтареві» 3 мільйони євро.

Без цього велетня збірну України уявити важко. Він разом із національною «синьо-жовтою» командою пройшов шлях із групи С до 9-го місця на чемпіонаті світу в класі найсильніших збірних та участі в Олімпійських іграх, і скрізь його внесок у загальнокомандний успіх був дуже вагомим. Надворі літо, нібито не час говорити про хокейні справи, адже всі можливі турніри вже завершено. Але всі легіонери якраз приїхали з далеких країн додому, і є можливість поговорити по щирості, без прив'язки до конкретних матчів. А Шахрайчук до того ж щойно відзначив у Києві 30-річчя. З нагоди ювілейного дня народження ми розмовляли з Шахом, як називають Вадима друзі та вболівальники, і про приємні речі, і про проблеми, бо куди ж без цього...

Немає у світі знаменитості, примхливішої за Дженніфер Лопес. Саме її, згідно з опитуванням британського супутникового телеканалу Flaunt, визнали зіркою, з вимогливістю й капризністю якої сьогодні не можуть зрівнятися примхи жодної представниці (чи представника) шоу-бізнесу.

«Розкрадачка гробниць» Анджеліна Джолі часом не на жарт дратує американську владу. Ще б пак, адже в усіх країнах, куди зірка приїздить із благодійними місіями (а Джолі, як відомо, на доброчинності просто схиблена), вона жорстко критикує ідею глобалізму й активно лає уряд США за військову експансію в Афганістан, Ірак тощо. Але попри все, демократичний Білий дім це неподобство терпить і позбавляти знамениту пацифістку американського громадянства не збирається.

Навряд чи хтось сперечатиметься із тим, що роль піратського капітана Джека Сперроу («Горобця») у пригодницькій стрічці «Пірати Карибського моря: Прокляття чорної перлини» вдалася й без того відомому симпатязі Джонні Деппу чи не найкраще в його кар'єрі. Судячи з усього, Джонні й сам так вжився в новий образ, що вже не уявляє свого життя без піратського вбрання, морських просторів і безлюдних островів. Але якщо з першим проблем немає — захотів — одягай собі лахміття «грози морів» і хоч сиди удома, хоч іди в гості, то з морем і островами трохи складніше. Принаймні у Парижі, де актор мешкає разом зі своєю коханою Ванессою Параді та двома їхніми дітьми, окрім бруднуватої Сени, й на хвилі-то подивитися ніде.

Недарма кажуть, що багато дивитися телевізор небезпечно для здоров'я. І це ще нічого, якщо від електромагнітного впливу заболить голова або стомляться очі, адже може бути й значно гірше. От, скажімо, в одного китайця — палкого фаната науково-фантастичного серіалу «Стар Трек» — від постійного перегляду улюбленого кіно, здається, «поїхав дах». Принаймні хірурги з центру пластичної хірургії міста Нандзінь, до яких юнак звернувся по допомогу, саме так і подумали.