Учорашній саміт Україна—ЄС у Гаазі, який тривав першу половину дня, залишив усіх учасників «при своїх». Не було, як і передбачала «УМ», підписано Плану дій (і цьому великою мірою посприяла українська позиція, адже зовнішньополітичне відомство нашої держави наполягало на тому, аби документ носив більш поглиблений характер), не було надано статусу країни з ринковою економікою (безрезультатні переговори у Брюсселі минулого тижня перекреслили такі надії нанівець), не було визначено подальших дієвих кроків на шляху зближення України iз Союзом. Напевне, щонайбільше на стриманість учасників переговорів вплинули наступні кадрові зміни у керівництві й України, і ЄС — всі розуміють, що з відходом від влади Леоніда Кучми та голови Єврокомісії Романо Проді можуть змінитися настрої і коригуватися політичні напрями співробітництва. Природно, європейці, яких на вчорашній зустрічі представляли прем'єр-міністр Нідерландів Петер Балкененде, комісар з питань спільної зовнішньої політики та безпеки Хав'єр Солана та комісар із зовнішніх зносин Кріс Паттен, чекають результатів президентських виборів у нашій державі.

Учора Наглядова рада Укртранснафти погодилася транспортувати російську нафту. У прес-службі ТНК-ВР інформагенції УНІАН повідомили «радісну звістку»: компанія гарантує прокачування по «Одеса—Броди» 9 млн. тонн нафти на рік у реверсному режимі за принципом «Транспортуй або плати». Почати транспортування, кажуть у ТНК, можна буде вже наприкiнцi цього року. Тобто якщо контракт таки буде підписано (а Наглядова рада надала таке право правлінню Укртранснафти), то поставки нафти в Західну Європу навряд чи можливі, інакше доведеться, якщо «не транспортувати, то платити». Водночас в Укртранснафті УНІАНу повідомили, що «легка» каспійська нафта може йти по трубопроводу «Одеса—Броди»: «Ми маємо право відмовитися від поставок російської нафти і почати прокачування каспійської». Ще маємо право...

Сьогодні з Києва від'їжджає делегація представників Європейської мовної спілки, наглядової ради та експертів пісенного конкурсу «Євробачення-2005», яким невдовзі пообіцяли обрати місце проведення дійства. Для цього поважні гості впродовж трьох днів оглядали можливі сценічні майданчики, а їх поки що три — Міжнародний виставковий комплекс на Лівому березі Дніпра, Палац спорту і... пароплав. До речі, провести ювілейні «співи» на судні посеред Дніпра запропонував директор телевізійного департаменту Європейської мовної спілки Бйорн Еріксен. «Я переконую своїх колег, що таке рішення було б найграндіознішим і найкрасивішим телепроектом, тим більше що «Євробачення-2005» буде 50-м і Україна мусить не просто показати красиві виступи. Ваше завдання — здивувати весь світ. Це буде не концерт для 15 тисяч фанатів, котрі до вас приїдуть, а телепродукт, який дивитиметься 800-мільйонна глядацька аудиторія з 45 країн світу», — вважає Бйорн Еріксен.

Напередодні виборів утворилася ще одна коаліція двох раніше ймовірних кандидатів у президенти: учора свій союз скріпили на папері лідери Партії регіонів Віктор Янукович та Народно-демократичної партії Валерій Пустовойтенко. І хто вже тепер згадає, що ще якихось два місяці тому Валерій Павлович із парламентської трибуни висловлював своє «фе» недемократичним методам керівників парламентської більшості, ба більше — ледве що не погрожував усім своїм «двічі народним» «загоном» із неї вийти! Або історію з «єдиним кандидатом», коли вже через кілька днів після відомої «летючки» в Президента, де голови всіх «більшовицьких» фракцій нібито проголосували за визнання спільним претендентом Віктора Януковича, Пустовойтенко заявив: він, мовляв, руки не піднімав, і взагалі підсвідомо був проти (свідомо просто не наважився), і... Словом, НДП вважає, що партія має йти на вибори зі своїм кандидатом, і «як з'їзд вирішить», так Валерій Павлович і зробить.

Коли Олександра Омельченка вдруге обрали мером Києва, в Україні був популярним анекдот: «Що треба зробити, щоб Україна стала багатою? — Дочекатися, поки Київ розшириться до її меж». Аналогії з цим дотепом починають спадати на думку, коли дивишся на тверду впевненість, з якою кандидати від влади і їхні групи підтримки висловлюються про неминучість власної перемоги. Як зробити так, щоб електорально непривабливий і доволі непопулярний Віктор Янукович став Президентом? Треба до меж України розростити Мукачів.

Той факт, що один із кандидатів у президенти може необмежено користуватися інформаційним (про адміністративний узагалі не йдеться) ресурсом «в ранзі» Прем'єр-міністра, безперечно, не може не бентежити його суперників та незалежних — офіційних і неофіційних — спостерігачів за виборчим процесом. І пропозиція Комітету виборців на час президентської кампанії відправити всіх держслужбовців, які беруть у ній участь, у відпустку цілком логічна й виправдана. Бо як, скажімо, встигатиме керувати Нацбанком, а віднедавна ще й виборчим штабом Віктора Януковича Сергій Тигіпко, якщо впродовж чотирьох із гаком місяців у поті чола працюватиме на перемогу свого шефа. Вочевидь, не завадило б замислитися над цим питанням і Центральній виборчій комісії. Поки що, як заявив позавчора в ефірі «5-го каналу» голова ЦВК Сергій Ківалов, вони це питання не розглядали, оскільки від жодного з кандидатів у президенти не надходило відповідної заяви. Але якщо таке звернення Ківалову пришлють, він обов'язково приділить цьому належну увагу (так принаймні пообіцяв).

Воістину, передвиборча кампанія почалася. Для наших колег з «Української правди» цей початок ознаменувався другим судовим позовом. Цього разу з ним до Господарського суду Києва звернулася донецька обласна організація «Союзу молоді регіонів України». Вона захищатиме честь і гідність у справі проти «УП».

Керівники обласних організацій семи опозиційних партій звернулися до народних депутатів України Володимира Бондаря, Бориса Загреви («Наша Україна»), Євгена Кирильчука (БЮТ) і Сергія Слабенка із зверненням, у якому, зокрема, повідомили: «З достовірних інформаційних джерел нам стало відомо про підготовку керівництвом обласної держадміністрації широкомасштабної каральної акції проти опозиційних сил Волині. В першу чергу будуть залякувати, шантажувати голів обласних, міських і районних партійних організацій та журналістів, які висвітлюють роботу опозиції. І цей процес уже розпочався. Зазначені дії розцінюємо як початок брудної, неправової виборчої кампанії зі сторони органів виконавчої влади. Виходячи з цього, просимо терміново звернутися у відповідні органи з метою запобігання цих ганебних злочинних намірів».

Найближчими днями в Києві в історичному будинку Центральної Ради (нинішній Будинок учителя) пройде з’їзд Всеукраїнського об’єднання «За Україну! За Ющенка!». «УМ» уже неодноразово розповідала про діяльність цієї організації, яка об’єднує всіх, кому небайдужа доля України і хто переконаний, що з тієї прірви, в яку завели її бездарні, непатріотичні, виховані за радянським принципом «дорвався до влади — греби до кишені все, що можеш» керівники, нашу державу зможе вивести тільки Віктор Ющенко. Сьогодні «ЗУЗЮ» — це повністю життєздатний функціональний організм: об’єднання має осередки в усіх 27 адміністративних центрах України, розвинену мережу районних, міських та селищних організацій і сотні тисяч прихильників в усіх куточках країни. До «За Україну! За Ющенка!» йдуть як люди, котрі ніколи не перебували в жодній із партій, так і політичні активісти зі стажем, які давно розчарувалися у своїх партійних керівниках. Ющенкові вони вірять.

На цій сцені, виготовленій зі старої бетонної баржі часів Другої світової війни, на Івана Купала відбувся старт нового для Києва свята — Дня Дніпра. Зачин був помпезним і з розмахом. Спочатку, як водиться у добрих християнських родинах, захід було розпочато урочистим освяченням церкви Миколи Чудотворця, що неподалік Річкового вокзалу. А кульмінацією програми став перфоменс «Дикі танці купальської ночі» від нашої суперпопулярної Руслани. Опісля її виступу Дніпро вкрився вогнями — це пливли традиційні для йванової ночі вогняні вінки.