Чорна справа «білого порошку»

Чорна справа «білого порошку»

Важка й непередбачувана доля моделі. Можна десять років ходити по подіуму й час від часу з'являтися на сторінках дрібних журнальчиків, так і не зробивши собі бодай трохи вагоме ім'я у модельному світі, а можна просто йти по вулиці, натрапити на скаута відомої агенції і вже через день стати знаменитою на весь світ. Інгрід Паревік не стосується ні перше, ні друге: ця симпатична бельгійська дівчина зірок з неба не хапала, але й у «дублерках» довго не засиджувалася. Попри те, що її ім'я навряд чи щось скаже пересічному європейцю, у рідній Бельгії нею страх як пишаються, адже бачать свою співвітчизницю й на обкладинках різних «Вогів» та «Еллів», і на бігбордах з рекламою косметики Guerlain та La Perla, не кажучи вже про каталоги з різноманітними модними шмотками. Словом, моделька як моделька — досить успішна, з гарною фігурою (при зрості 176 см об'єми Інгрід становлять 89-63-90), але до слави Кейт Мосс або Летиції Касти ще рости та рости.

Дежа вю: Бондом знову стане Мур

Дежа вю: Бондом знову стане Мур

Коли продюсери фільмів про пригоди знаменитого спецагента 007 Джеймса Бонда заявили, що красень Пірс Броснан уже застарий для ролі найвідомішого шпигуна у світі, на роль наступного Бонда почали «сватати» всіх бодай трохи відомих, симпатичних і мужніх акторів. Постановники «бондіани», навпаки, розглядали переважно кандидатури не надто засвічених претендентів. Очевидно, щоб зекономити на гонорарі виконавця головної ролі, хоча єдиний прецедент — спроба запросити у 1969 році на зміну Шону Коннері нікому не відомого Джорджа Лезенбі — виявився провалом, а стрічка «На службі Її Величності» за його участю визнана найгіршою в усій «бондіані». Однак пошуки тривають, і, схоже, продюсери нарешті знайшли те, що шукали.

Лео — не Олександр

Лео — не Олександр

Мабуть, так ми й не дочекаємося нагоди помилуватися Леонардо Ді Капріо в костюмі а ля Бред Пітт у «Трої». Може, воно й на краще, бо, щиро кажучи, навряд чи вигляд далеко не худенького й зовсім не м'язистого Лео у «спідниці» був би дуже привабливим видовищем. А саме такого штибу одяганку мав носити бойфренд бразильської модельки Жизель Бюндхен, якби на екрани вийшов фільм «Олександр Великий» (Alexander the Great), у якому Ді Капріо призначалася головна роль. Однак, повідомили продюсери «Олександра», проект заморожено. Ймовірно, назавжди.

Світло з «того світу»

Технічний прогрес крокує семимильними кроками, а винахідницький геній поспішає навіть поперед нього. Тож не дивуйтеся, якщо невдовзі отримаєте змогу спілкуватися... з покійним на його могилі. Принаймні щось схоже на це передбачає патент такого собі Роберта Барроу з міста Барлінгейм, що в Каліфорнії. Як повідомляє сайт СNews.ru, американський Кулібін ХХІ століття створив проект комп'ютеризованого надгробка, на якому буде встановлено сенсорний екран.

Анекдоти

— Цікаво, а чому на весіллях наречена завжди в білому, а наречений — у чорному?
— Думаю, це символізує перемогу добра над силами зла.

«Мертвий» оживе у вересні?

«Мертвий» оживе у вересні?

Таврійський гірничо-збагачувальний комбінат, який не працював з 1995 року, відновить у вересні видобуток марганцевих руд найбільшого у світі родовища, якщо Фонд держмайна України втретє не зірве проведення зборів акціонерів.

Трамвай без прописки

Трамвай без прописки

Про сім'ю, у якій 17 лютого 1845 р. (скрізь стар. ст.) народився видатний український електротехнік і винахідник трамвая Федір Аполонович Піроцький, наразі бракує точних записів. Приналежність сім'ї до небагатого поміщицького роду питомих військових Лохвицького повіту Полтавської губернії підказує, що родина винахідника походить від козацької старшини Лохвицької сотні Лубенського полку. Таку старшину в 1785 р., після остаточної ліквідації української державності указом Катерини II, було прирівняно до російського поміщицтва. Внаслідок цього утворився майже 100-тисячний прошарок питомих військових українських поміщиків. Федір Піроцький здобув освіту в Константинівському кадетському корпусі в Санкт-Петербурзі та Михайлівській артилерійській академії. У 1871 році дістав направлення у відділ технічних звітів і кошторисів ГАУ в Петербурзі.

Знову вцілили в «дев'ятку»

Кажуть, людині стільки років, на скільки вона виглядає. А місту? Схоже, іноді його вік напряму залежить від того, чи виглядають його «батьки» якийсь, хоч невеличкий, ювілей. Схожа ситуація нині в Донецьку, де на останній сесії міськради депутати підтримали пропозицію змінити на гербі міста цифри «1869», що досі означали рік заснування, на «1779». Отож обласний центр, де п'ятирічку тому солідно відзначали круглі 130 років, у останній день серпня (День міста) має всі підстави святкувати «квадратну», але не менш серйозну дату — 225 років. А через наступну шестирічку тут, мабуть, згадають про поки притримуваний у запасі 1690 рік. Тоді, у 2010-му, якраз підійде черга відзначати 320 років Донецьку.

Відстрілялися...

Минулого уїк-енду на хардових кортах донецького комплексу «Вікторія» чоловіча збірна України, яка після «виходу на пенсію» Андрія Медведєва покотилася донизу щаблями табеля про ранги, змагалася з командою Ірландії за право залишитися в другій групі Євро-Африканської зони. У перший турнірний день — п'ятницю — лідер нашої дружини львів'янин Орест Терещук (293-тє місце в рейтингу ATP) без проблем переміг другу ракетку гостей Конона Ніланда — 6:3, 6:3, 6:3. На жаль, Сергій Ярошенко (369-й номер АТР) у чотирьох партіях поступився Кевіну Соренсену.