Ще одна поразка росії? новий Чорноморський світ вчиться успішно працювати без москви
У травні 2025 року Європейський Союз зробив крок, який у поточному інформаційному шумі воєнних подій залишився майже непоміченим. >>
29 червня 2004 року Кабмін прийняв постанову про залучення кредитних ресурсів для фінансування реконструкції автомобільної дороги Київ — Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознам'янки. Відповідно до положень цієї постанови, Кабмін повинен погодитися з пропозицією Державної служби автомобільних доріг щодо підписання з переможцем тендеру договору про залучення кредиту в сумі 480 млн. доларів США для фінансування реконструкції автомобільної дороги Київ — Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознам'янки, а також схвалити гарантійну угоду між Кабінетом Міністрів України та переможцем тендеру щодо надання державної гарантії із забезпечення зобов'язань Державної служби автомобільних доріг за договором про залучення кредиту в сумі 480 млн. доларів США.
Наш коментар
Прийняття цього документа повинно створити передумови для реалізації на практиці тих можливостей, які передбачено Законом України «Про залучення кредитних ресурсів для фінансування реконструкції автомобільної дороги Київ — Одеса на ділянці від Жашкова до Червонознам'янки». Поряд з цим, слід згадати про ситуацію, яка склалась в Україні із залученням кредитних ресурсів під державні гарантії. Зокрема, за період з 1992 по 1999 рік суб'єкти підприємницької діяльності залучили 2,4 млрд. дол. США кредитних ресурсів, повернення яких було гарантоване державою. У підсумку, більше мільярда доларів було визнано безнадійним боргом, і ці кошти лягли на плечі платників податків. Однією з причин такої ситуації є юридичні проколи з боку державних чиновників під час оформлення угод щодо надання кредитів.
22 червня 2004 року Держфінпослуг встановила граничні тарифи на оплату послуг з адміністрування недержавного пенсійного фонду. Забороняється покривати витрати на це адміністрування, які здійснює його одноосібний засновник (тобто коли таким засновником виступає компанія з управління активами, банківська установа тощо), за рахунок пенсійного фонду. Для адміністратора відкритого пенсійного фонду ця оплата не може перевищувати 6 відсотків від суми пенсійних внесків, сплачених на користь усіх учасників фонду протягом року. Для адміністратора корпоративного (крім адміністратора корпоративного пенсійного фонду, який є одноосібним засновником такого фонду) або професійного пенсійного фонду ця оплата не може перевищувати 5 відсотків.
Наш коментар
Встановлення 6-відсоткової верхньої межі оплати послуг адміністратора недержавного пенсійного фонду є дещо завищеною. Адже до цього необхідно додати ще оплату за послуги компанії з управління активами, а також сумарні затрати з урахуванням послуг зберігача, аудитора тощо. Таким чином, щорічний приріст активів фонду має складати щонайменше 15 відсотків, щоб його вкладення були захищені від інфляції та, до того ж, ще й забезпечували додатковий прибуток у розмірі 3—5 відсотків щороку. Тому з метою стимулювання залучення коштів фізичних та юридичних осіб недержавними пенсійними фондами видається за доцільне обмежити оплату послуг адміністратора одним-двома відсотками, щоб вклади в недержавні пенсійні фонди були більш привабливими, ніж депозитні вклади в комерційні банки.
У травні 2025 року Європейський Союз зробив крок, який у поточному інформаційному шумі воєнних подій залишився майже непоміченим. >>
Автори зазначають, що це вже вплинуло на російську тактику у війні з Україною. Особливо на тлі суперечок щодо доступу української ППО до ЗРК Patriot між Києвом та адміністрацією Трампа, чия “підтримка України в кращому випадку була половинчастою, а в гіршому – межувала з ворожістю”. >>
Насамперед нагадаю, що цього понеділка у світі відзначали День молока. >>
Дарницьку ТЕЦ у Києві відновлює ТОВ «Євро-Реконструкція» коштом підприємства та акціонерів без залучення бюджетного фінансування. >>
Під час війни місцеві бюджети значною мірою залежать від роботи бізнесу, який продовжує сплачувати податки та підтримувати економіку громад. >>
Утворення десяти репресивних зон, в яких економічний розвиток значно відставатиме від решти регіонів країни прогнозує Нацбанк України. Щоправда, така тенденція вже є, і з продовженням війни вона лише буде поглиблюватись. >>