ВАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» успішно пройшов щорічний наглядовий аудит, який проводила компанія ТЮФ Рейланд Берлін-Брандербург у рамках функціонування на підприємстві інтегрованої системи керування ISO 9001 й ISO 14001. Особливим є той факт, що «Славутич» був першим і залишається поки що єдиним підприємством у пивній галузі України, яке отримало міжнародне визнання у сферах керування екологією й охорони навколишнього середовища. Так, у системі цінностей компанії золотими літерами написано: «Ми — частина суспільства. Турбота про добробут, культуру, здоров'я нації й екологію — наш громадянський обов'язок». Ці, здавалося б, прості прописні істини набувають усе більшого значення для нашого суспільства

Гурт Mad Heads видав на-гора новий кліп на пісню «Не по пути». Це третя пісня зі свіженького альбому «Контакт», яку хлопці вирішили екранізувати (дві попередні — «Отрута» і «Не чекай»). Музиканти змогли собі зробити відео, достойне Голлівуду: мотогонки нічним містом, фатальне кохання, брудні танці, а також курс молодого бійця для рокерів-початківців. Якби це було ігрове відео, воно коштувало б шалених грошей, але хлопці зробили все в анімаційному вигляді.

Окрім заангажованих випусків новин, російських серіалів та безмежних американських бойовиків, телебачення України пропонує шоу. Вже довгий час найрейтинговішими в цьому плані залишаються так звані інтерактивні, або ж реальні шоу: варто згадати наприклад «iнтерiвський» «Шанс», російську «Фабрику зірок» або німецьке Deutschland sucht die Superstar («Німеччина шукає зірки»). Таку шалену популярність тут забезпечують, мабуть, справді реальні емоції учасників, коли ті довго плачуть в камеру, не подолавши якийсь етап відбору, розповідаючи при цьому брутальні подробиці з життя інших конкурсантів, або ж сам інтерактив, коли кожен із глядачів має право якось вплинути на кінцевий результат змагань, відчувши себе при цьому на якусь мить важливим. Звертають увагу на такі проекти і самі юні таланти, бо для них — амбітних і співочих — це, часто, єдина можливість «засвітитись».

Недавно у багатьох ЗМІ з'явилася інформація про виступ гурту «Скрябін» у Португалії. Звістка про концерт улюбленців української публіки зацікавила читачів. Значить, недаремно казала Руслана, що порвем Європу (до речі, саме Руслана порекомендувала португальцям запросити Кузьму). Проте, як виявилося, концерт, про який так багато говорили... не відбувся.

Презентація «Ліги» відбулася десь iз півроку тому — тоді ця некомерційна та недержавна структура на всю країну заявила про своє палке бажання нарешті впорядкувати відповідно до чинного законодавства використання фонограм та вiдео підприємствами громадського харчування, розважальними закладами, траспортними компаніями тощо. Від цієї ідеї, у шляхетності якої сумніватися не доводилося, власники барів-ресторанів та маршруток-електричок були, м'яко кажучи, не у захваті. Зрозуміло, що перейти з режиму шари на режим якихось там виплат не так уже й просто. Але ж і закони поважати треба! Ось приблизно у такому протистоянні гаманця та законослухняності й розпочалася ця історія, перші позитивні наслідки якої й були оприлюднені днями на прес-конференції, скликаної «Українською лігою музичних прав».

Коли київський автобус на «Лемківську ватру» нарешті зрушив із місця, було далеко за північ. Стомлені останнім «марш-кидком» наплічників, кариматів і наметів у багажне відділення кияни помалу лаштувалися до сну. Коли раптом мiй сусіда голосно залементував: «Нарешті — їдемо на імпрезу! Хай тільки спробують почати її без нас». Такий ентузіазм сонна аудиторія не «зацінила» і на знак обурення неквапно зміряла крикуна посоловілими очима. «Та чого ви? — невгавав той — У Польщі імпрезою називають усе, де багато пива, ковбасок і музики». Народ у бусику радісно зашумів.

«На відкритих торгах 30 вересня буде вирішено долю 42,86-відсоткового пакета акцій національного оператора «Укртелеком», — повідомив голова ФДМУ Михайло Чечетов. За словами Михайла Чечетова, стартова ціна пакета становить понад 500 мільйонів доларів, а інвестор отримає в управління держпакет акцій компанії у розмірі 25 відсотків. Головний приватизатор сподівається на велику конкуренцію серед іноземних інвесторів за право придбати пакет акцій Укртелекому.

Польські політики вкотре довели, що є більшими захисниками українських інтересів, ніж денаціоналізовані та проросійськи налаштовані верхні ешелони української влади. Колишній міністр закордонних справ Польщі, а тепер свіжоспечений депутат Європарламенту від Соціал-демократичної партії Польщі Даріуш Росаті розповсюдив в Європарламенті підготовлений ним проект резолюції із закликом активізувати політику ЄС по відношенню до України та Білорусі, включно з наданням цим двом країнам перспективи членства в ЄС, повідомляє польська інформагенція ПАП. «Ініціатива скерована на те, щоб Комісія із закордонних справ Європейського парламенту прийняла резолюцію із закликом до Європейської комісії про засадничу активізацію політики по відношенню до України та Білорусі, а також до Європейської Ради з проханням накреслити чітку перспективу зміцнення інтеграції між ЄС та Україною і Білоруссю, включно з повним членством цих країн», — сказав Росаті.

Позавчора на шахті «Краснолиманська», де 19 липня загинули 34 гірники, стався нещасний випадок. Під час підйому тіл трьох шахтарів сталося аварійне вимкнення електроенергії, що призвело до зупинки вентилятора локального провітрювання і різкого підвищення температури. Внаслідок інциденту троє рятувальників воєнізованого гірничорятувального загону Мінпаливенерго отримали тепловий удар, повідомила прес-служба Урядової комісії із розслідування причин аварії на шахті «Краснолиманська». Загинув командир відділення Олексій Лаушкін, двоє інших рятувальників — командир взводу Дмитро Бурий і респіраторник Микола Зінченко — отримали серйозні травми. «Зараз вони у важкому стані знаходяться у донецькій лікарні ім. Калініна, але лікарі стверджують, що загрози їхньому життю немає», — зазначила в коментарі «УМ» прес-секретар Урядової комісії Марина Нікітіна. До лікарні також потрапили ще четверо рятувальників, які отримали тепловий удар середнього ступеня тяжкості.

Минуло вже два роки після вбивчого піке «Су-27» на аеродромі у Скнилові, але з 512 офіційно визнаних постраждалими людей далеко не всі задоволені державною грошовою допомогою. Існують претензії до влади і стосовно погашення заборгованостей із допомоги.