На Черкащині «прописалися» каліфорнійські червоні черв’яки. Ферма з розведення екзотичних родичів нашого дощового черв’яка розташована в районному центрі Городище і є найбільшою в Україні. У приміщеннях ферми чверть мільярда каліфорнійських «трудяг» успішно переробляють перегній на біогумус. «Каліфорнійський черв’як здатний із перегною робити дивовижні речі. Він забирає звідти не тільки токсичні речовини, важкі метали, а й радіоактивні речовини. До того ж збагачує біогумус фосфором, азотом та калієм», — розповідає «Україні молодій» власник цієї ферми Михайло Конкін.

На Смілянщині у приватному дитячому січовому таборі носять вишиванки і шаровари, вивчають бойове мистецтво, ціляться з пневматичних рушниць, метають ножі та зірочки, керують маленькими хиткими човнами–довбанками... Є лише одне «але»... Козацька таборова громада, включно зі старшиною, — дівчата...

Макіївській шахті імені першого міністра Мінвуглепрому України Василя Бажанова не звикати до рекордів. Причому не тільки трудових. Наприклад, торік команда альпіністів Донбасу, серед яких був і працівник шахти Василь Михайлюк, підняла на маківку Евересту (8848 метрів над рівнем моря) капсулу з вугіллям, видобутим на глибині 1320 метрів. Перепад висот — 10 кілометрів. Чим не результат для Гіннесса? До знаменитих гостей бажанівці звикли. Усіх артистів, космонавтів, вітчизняних та іноземних прем’єр–міністрів, що тут перебували, і не перелічиш. Тому назву єдине прізвище. Свою пісню про «чорне надійне золото» Володимир Висоцький написав саме після знайомства з шахтою Бажанова. Чергову знаменитість, російського спортсмена–екстремала Анатолія Єжова на шахті зустріли з усією донбаською гостинністю і з повагою до його незвичайних рекордів — але без надриву. А рекорди в Анатолія Миколайовича й справді екстраординарні.

Погрози з боку голови Лохвицької районної ради Володимира Борисенка, котрого свого часу обрали до місцевого органу представницької влади від Соціалістичної партії, на адресу кореспондента на громадських засадах тамтешньої приватної газети «Лохвицький край» Сергія Ніконова пролунали під час виконання журналістом своїх безпосередніх професійних обов’язків. Як повідомив власкору «УМ» редактор згаданої газети Олег Лісняк, ще на початку липня кореспондент одержав завдання перевірити повідомлення з села Млинів, де місцеві мешканці та відпочивальники звернули увагу на земляні роботи за кілька десятків метрів від пляжу, фактично на березі річки Сула. Робота екскаватора там скаламучувала воду так, що вона ставала непридатною для купання та відпочинку.

Леніна сховали за високим парканом і цементують з усіх боків. За 45 років перебування на центральному майдані Свободи постамент узявся тріщинами і «поплив» в районі фундаменту. Чиновники кажуть, що у такому ненадійному стані бронзовий «вождь пролетаріату» несе реальну загрозу перехожим, тому зацементувати утворені прогалини велить елементарна техніка безпеки. Проблему руйнації колись основного ідеологічного монумента Харкова в муніципалітеті озвучили ще два роки тому, пообіцявши виділити на його ремонт безпрецедентну суму — чотири мільйони гривень.

Ви коли–небудь куштували «древлянську» кашу з власноруч зліпленого горщика? А чи виймали хлібець із печі віком у тисячу років? Тоді у вас є шанс надолужити втрачене — у Коростені, що на Житомирщині, планують створити стародавнє поселення — музей під відкритим небом, де кожен охочий зможе відчути себе древлянином і навіть пожити у реконструйованому істориками житлі. Принаймні такий благородний історично–туристичний задум виношує місцева влада Коростеня — Інститут археології НАНУ вже розробив відповідний проект. На часі — подолання організаційних та фінансових перешкод.

Біля містечка Зборів на Тернопільщині 18 серпня 1649 року відбулася грандіозна битва між козацьким військом під проводом Богдана Хмельницького та армією польського короля Яна II Казимира. Перемога козаків примусила тоді короля Речі Посполитої підписати історичну Зборівську угоду, згідно з якою вперше за 300 років після падіння Галицько–Волинського князівства було, по суті, відновлено Українську державу. Як написано в одній з історичних хронік, ця угода «заклала камінь заснування нової епохи українського народу». Відновлена Зборівським договором Українська козацька держава під назвою Гетьманщина проіснувала, на жаль, лише до 1764 року, коли російська імператриця Катерина ІІ скасувала гетьманство. Однак вона ввійшла в історію як держава нового типу, бо, за висновком істориків, мала чітко виражений республіканський характер, була, по суті, козацькою християнською республікою.

Напередодні річниці лозівської трагедії територію 61–го арсеналу Південного оперативного командування Сухопутних військ Збройних сил України відвідав потужний десант військових контролерів. Побачене столичних гостей, швидше, засмутило, ніж втішило. Попри те, що ліквідатори трагедії відбудували зруйновані помешкання місцевих жителів і прибрали з очей видимі рештки розірваних снарядів, проблеми залишилися. А щоб остаточно поставити у цій історії крапку, за підрахунками військових, потрібно 160 мільйонів гривень. Кабмін грошей не виділяє, тому прогнози невтішні. «Термін, якщо говорити про повну ліквідацію, — повідомив головнокомандувач ЗСУ Сергій Кириченко, — розтягнеться, швидше за все, на п’ять років».

Учора із Запоріжжя на Кавказ відбула спеціальна машина по прооперованого у Нальчику Андрія Телюпу — члена туристичного клубу «Прогрес», який у складі групи запорізьких екстремалів на висоті 3700 метрів над рівнем моря в Приельбруссі потрапив під снігову лавину. Тоді, повідомляла «УМ», цей 36–річний підприємець отримав переломи обох ніг (Ігор Перегинець загинув, а ще сімох наших земляків із травмами різного ступеня рятувальники доправили гелікоптером до Центру медицини катастроф Кабардино–Балкарії). Усі вони є співробітниками запорізького держпідприємства «Івченко—Прогрес».

«Золотим дном» для начальника управління соціального захисту Березанского району Світлани Таран виявилася закупівля м’яса, риби та овочів для пенсіонерів, які мешкають у будинку для літніх людей (село Тузла). Жінка скуповувала за безцінь потрухи та субпродукти з простроченим терміном давності або сумнівної якості, а в накладних проводила ці неліквіди як м’ясо вищого гатунку. Таким чином, за півроку її активної діяльності літні люди, згідно з фальшивими накладними, з’їли кілька тонн свинячої вирізки й дієтичної телятини. Також дідусі та бабусі нібито «ласували» севрюгою та осетриною, яку насправді і в очі не бачили.