Олексій Берест воював з 22 червня 1941 року. Всі 1418 днів і ночей. Але його шлях до Правди й визнання виявився набагато довшим від шляху до рейхстагу. Як писала «УМ» у номері від 12 травня, нарешті історичну справедливість відновлено: Президент України присвоїв звання Героя України та нагородив орденом «Золота зірка» (посмертно) лейтенанта Олексія Береста, який брав участь у Берлінській операції та встановленні Прапора Перемоги над рейхстагом. А нещодавно на могилі українця побувала неофіційна делегація з України: спiввiтчизники привезли на могилу землю з рідної Берестові Горяйстівки та копію Прапора Перемоги і наш український стяг.

Пані Єлизавета — донька графині Ганни Миколаївни Ламсдорф-Галаган, батько якої в 1920 році емігрував з охопленої громадянською війною Росії на Захід. Ламсдорф-Галагани — досить відомий в Росії та Україні дворянський рід. До революції 1917 року він володів декількома маєтками, зокрема, їм належав відомий палац у Сокиринцях на Чернігівщині, що зберігся до нашого часу.

Рівень життя у будь-якій державі визначається, як на мене, не кількістю дорогих бутіків у столиці, не прізвищами мільйонерів і навіть не середньою зарплатою. Про нього можна скласти уявлення, потрапивши в забутий Богом і людьми інтернат для хворих дітей, від'їхавши кілометрів за двісті від Києва. Таких в Україні вистачає. Кореспонденти «УМ» нещодавно відвідали один із них — Ізяславську спецшколу-інтернат для дітей із наслідками поліомієліту та церебральним паралічем... Ми з вами, шановні, так і залишилися у первісному ладі, і Європа нам «не світить», доки існують на карті України такі проігноровані державою дитбудинки, де діти, й без того обділені долею, не мають можливості не тільки нормально лікуватися й вчитися, а й жити — митися, спати і їсти...

Мене одразу вразила ця цифра — 173 здачі крові! А Кіра Луківна вважає, що нічого надзвичайного у цьому немає. Вона, дитина війни, у свої неповні сім років дізналася почім ківш лиха, і тоді з'явилося це прагнення своєю кров'ю оберігати незнайому людину від можливої смерті. «Посвідчення почесного донора Радянського Союзу мені вручили у 1982 році, — розповідає вона. — А приклад мені показала мама, Яніна Доматівна Несчотна, дворазовий почесний донор Радянського Союзу». З 1943 року аж до операції у 1958 Яніна Доматівна здавала кров, естафету перейняла її дочка. Наразі син Кіри Луківни Георгій донорствує, почав ще в армії. А як сталася чорнобильська трагедія, двічі на місяць ходив здавати кров для дітей в «ОХМАТДИТ». Онук ще неповнолітній, але і він прагне продовжити традицію «династії», а поки є волонтером-активістом Київської соціальної служби.

Сьогодні в моді все «натуральне» або «природне» — кому яка назва більш імпонує. Ніби з-під землі вигулькують «бабусі Нюри» з диво-травичками, що допомагають від усіх захворювань, які тільки існують на планеті. От і виникла своєрідна «пастка» для хворих, що надають перевагу саме рідненьким лікарським травам, а не заморським лікам з фантастичними назвами. Як відрізнити справжню лікувальну траву від «бовтанки»?

Холлі Беррі вирішила побігати. Тобто спортом вона й так займається — недарма ж така вся худенька й підтягнута, але переважно у спортзалі на тренажерах. А цього разу вирішила пробігтися вулицями Лос-Анджелеса. Причому зовсім не ховаючись від папараці, а навпаки, всіляко їм позуючи.

Не складається в Роналдо з тривалими стосунками — щойно футбольна зірка доходить до висновку, що цього разу йому трапилося «справжнє кохання», як виявляється, що ніяке воно не справжнє, та й узагалі не кохання — так, захоплення... І третій шлюб знаменитого нападника винятком із цього правила не став.

«Реаломанія» триває. Команда, в якій куди не кинь оком, скрізь натрапиш на зірку, не демонструє того рівня гри, який би належало показувати команді «галактікос». Але, хоча в іспанській дружині останнім часом із титулами сутужно, рівень її популярності у світі нікуди не подівся. Навіть більше — усілякі Бекхеми та Раулі приваблюють до гурту любителів футболу все більшу кількість людей. Останніх, звісно, цікавить не стільки сам вид спорту, скільки його яскраві представники. Тепер уже й не розбереш, хто, наприклад, цей Бекхем — футболіст чи шоумен? Але самих футболістів таке, напевне, мало турбує. Є можливість забавлятися в улюблену гру — чудово, а якщо є нагода підзаробити чимало грошенят десь «на боці», то чому б і цим не скористатися?

Прибуло полку «операторів» комерційних польотів у космос. Ідеться про чергову фірму, яка ще не запустила жодної ракети, але вже почала продаж квитків для всіх охочих побувати на навколоземній орбіті. Компанія «Аера спейс турз» оголосила про це минулого четверга, і її рекламна перевага — порівняно недорогі квитки.

Закінчилися переговори Девіда Бекхема й тренера бориспільського «Борисфена». Бекхем досі не може зрозуміти, як вони могли початися.